Шановні друзі, працівники бібліотек Вінниччини!

Цьогорічне професійне свято знаменне тим, що воно співпало з 5-ю річницею встановлення Всеукраїнського дня бібліотек та Роком культури в Україні.

Бібліотека, книга були завжди в пошані на теренах нашої держави.

Вони були і залишаються дзеркалом і пам’яттю народу, духовними скарбницями людства.

В сучасній бібліотеці, як у краплині води, відображається весь сьогоднішній світ. Це місце, куди сходяться інформаційні потоки. Сховище людської мудрості і знань, чутливо реагує на найменші зміни в суспільстві.

Бібліотека, крім того, прихисток серед життєвих негараздів і турбот, популярний і загальнодоступний. Тому в усі часи до бібліотек тягнуться люди. А їх сьогодні, попри фінансові й економічні труднощі, діє на Вінниччині понад 2 тисячі з майже 34-х мільйонним фондом.

Серед них – 1065 публічних бібліотек.

Забезпечують бібліотечно-інформаційне обслуговування мешканців області біля 3-х тисяч відданих своїй справі, ентузіастів-професіоналів, які не лише закохані в книгу, але й успішно освоюють і впроваджують нові інформаційні технології в практику роботи бібліотек.

То ж прийміть, шановні бібліотекарі, найщиріші вітання з Днем бібліотек та виходом у світ довідника "Вінниччина бібліотечна".

Добра Вам, міцного здоров'я, миру і злагоди, процвітання бібліотечної справи. Будьте щасливі на роботі і вдома. Нехай Ваша прекрасна професія приносить Вам творче задоволення і матеріальне благополуччя!

Шановні колеги, бібліотечні працівники Вінниччини! 

Богуцький Юрій Петрович,

Міністр культури і мистецтв України заслужений діяч мистецтв,
професор, кандидат філософських наук.

Значною подією в житті області є видання довідника “Вінниччина бібліотечна: сторінки історії та сьогодення.”

Знаковим є те, що це відбувається саме у 2003 році, коли наша держава, прогресивна громадськість, всі, кому не байдужа доля української культури, відзначає, оголошений Указом Президента Л.Д.Кучми, Рік культури в Україні.

Бібліотеки – важлива ланка, фундамент галузі, які, не зважаючи на складні часи, обумовлені фінансовими труднощами, намагаються йти в ногу з життям, примножують, упорядковують і зберігають документні та інформаційні ресурси, доносять їх до користувачів, гідно представляють регіони в світовому інформаційному просторі, створюють привабливий образ своїх установ.

Усвідомлюючи значення бібліотек у розбудові демократичного суспільства, зростає увага держави до проблем і перспектив розвитку бібліотечної справи. Про це свідчить низка документів, прийнятих за останніх кілька років в Україні. Серед них – закони України  “Про бібліотеки і бібліотечну справу”, “Про обов’язковий примірник документів”, Укази Президента України “Про встановлення Всеукраїнського дня бібліотек”, “Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України”, “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної мережі Internet та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні”, державні програми “Збереження бібліотечних і архівних фондів на 2000-2005 рр.”, “Поповнення бібліотечних фондів на 2003 – 2005 рр.”, “Розвитку краєзнавства на період до 2010р.”

Свідченням турботи про соціальний захист бібліотекарів є Доручення Президента України “Про ліквідацію неповної зайнятості працівників галузі культури та підвищення їм заробітної плати”

Вся нормативно-законодавча база діє, вона конкретизується у документах регіонального значення, сприяє збереженню і розвитку бібліотек, як частини національного культурного надбання, вселяє надію на подальше покращення їх діяльності та матеріально – технічного забезпечення.

Бібліотечна Вінниччина сьогодні – це одна з найбільших в Україні за мережею, бібліотечним фондом і кадровим потенціалом, вона займає провідні місця в питаннях впровадження нових інформаційних технологій, проектній діяльності, роботі в напрямку “Бібліотека і влада”, відома своїми добрими традиціями та новаціями. Враховуючи значні напрацювання ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, центральних районних бібліотек, область стала місцем проведення регіональних та Всеукраїнських форумів бібліотечних працівників.

Вінниччина може гордитися бібліотечними кадрами, справжніми патріотами та ентузіастами своєї справи, професіоналами, які прагнуть виконувати свою місію, забезпечуючи конституційне право кожного громадянина на одержання інформації.

Довідник “Вінниччина бібліотечна” є своєрідним підсумком діяльності бібліотек за останні десятиріччя, вшанування самовідданої праці бібліотекарів області.

Хочу висловити сподівання, що органи виконавчої влади і місцевого самоврядування всіх рівнів Вінницької області посилять свою увагу до проблем бібліотек і соціального захисту бібліотекарів, докладуть зусиль до поліпшення їх фінансового стану та зміцнення матеріально-технічної бази.

Щиро вітаю всіх бібліотечних працівників Вінниччини, громадськість, користувачів з виходом у світ цього видання. Бажаю бібліотечним установам стабільності і процвітання, а бібліотекарям міцного здоров’я, творчих здобутків, упевненості в завтрашньому дні, божого благословення.

 Бібліотеки області: коротка історія та сучасні напрями діяльності

Левицький Анатолій Іванович,

начальник управління культури обласної державної адміністрації,
заслужений працівник культури України

Історія бібліотек Вінниччини тісно пов’язана з історією нашої держави. Вони пройшли всі віхи становлення, не оминуло їх і воєнне лихоліття. Але велика сила друкованого слова, потреба знань, духовності сприяли тому, що бібліотеки в усі часи виконували роль просвітницьких, дозвіллевих установ, допомагали розвитку науки, освіти, культури, виробництва.

На початку ХХ століття на території тодішнього Поділля з населенням близько 4 млн. чоловік нараховувалося лише 15 масових бібліотек. Тобто, одна установа припадала на 280 тис. мешканців, а одна книга в них – на 250 чоловік.

Характерною ознакою початку 20-х років було створення пунктів ліквідації неписьменності, сільських клубів, хат-читалень, ріст бібліотек. В 1921 році їх уже було169 з книжковим фондом 94,2 тис. примірників, послугами яких користувалися 82,8 тис. читачів.

Значну роль в організації і зміцненні роботи новостворених бібліотек зіграла філія Всенародної бібліотеки України, яка була відкрита у Вінниці в 1921 році, а також міська публічна бібліотека ім. Гоголя (тепер ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва). Тут створюється бібліотечне об’єднання, яке ставить своїм завданням підвищення кваліфікації і надання практичної допомоги бібліотекарям міст і сіл губернії.

Великого значення в цей час набувають пересувні бібліотеки.

В 1930 році бібліотекарі активно включаються в бібліотечний похід під лозунгом “Книгу – в маси”.

1932 р. був роком створення Вінницької області, керівництво бібліотеками покладається на обласний відділ народної освіти, при якому пізніше було організовано бібліотечний сектор. Росте сітка районних бібліотек, діють літературні гуртки, гуртки художнього читання, набуває розмаху масова робота. Проводяться зустрічі з письменниками, влаштовуються книжково-ілюстративні виставки.

На запрошення бібліотек і громадськості в різні роки у Вінницю приїжджають письменники І. Микитенко, Л. Первомайський, В. Маяковський, В. Сосюра, Й. Бабель, С. Голованівський.

Значною подією в житті краю було надання  1 січня 1934 року статусу обласної – центральній міській бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва, яка опираючись на 44 районних, розгорнула широку методично-бібліографічну допомогу сільським книгозбірням.

В цьому ж році було проведено бібліотечний перепис, в результаті якого на облік взято 1020 масових бібліотек всіх відомств з книжковим фондом 1527,8 тис. прим. Крім того, функціонувало на теренах Вінниччини 788 учбових бібліотек, з фондом 1149,4 тис. прим., 124 наукових та спеціальних – з фондом 436,5 тис. прим. Дітей обслуговували 11 бібліотечних установ, фонд яких налічував 26,6 тис. прим.

Величезний ріст мережі на той час викликав потребу у кваліфікованих кадрах. Тому досвідчені працівники обласної бібліотеки разом з фахівціми приєднаної філії Всеукраїнської наукової бібліотеки проводять обласні курси і семінари бібліотекарів в м. Вінниці та районних центрах Тульчині і Могилів-Подільському. Поступово цим видом навчання було охоплено всіх основних працівників районних, сільських і колгоспних бібліотек.

В зміцненні якісного складу бібліотечних кадрів велику роль відіграв бібліотечний технікум, який був відкритий на базі бібліотечного відділу Тульчинського технікуму комуністичної освіти у 1934 році.

За короткий час свого існування до 1941 року цей навчальний заклад підготував 402 кваліфікованих спеціалісти бібліотечної справи.

Напередодні Великої Вітчизняної війни на Вінниччині працювало 1268 масових бібліотек, враховуючи приклубні, колгоспні і профспілкові з фондом понад 2 мільйони примірників. Книгозабезпеченість вже досягла більше 1 книги на мешканця області.

В державних масових бібліотеках працювали 338 штатних бібліотекарів, багато з яких мали вищу, середню і спеціальну освіту, або пройшли підготовчі бібліотечні курси.

Війна завдала великої шкоди бібліотечному будівництву. На тимчасово окупованій території, німецько-фашистські загарбники знищили майже всі фонди міських, районних і сільських та 300 тис. примірників обласної бібліотеки. Розбиті приміщення Бершадської, Липовецької, Козятинської, Гайсинської і ряду інших бібліотек.

Чимало бібліотекарів з перших днів війни влилися в ряди Радянської Армії. Багатьох з них за мужність і героїзм, проявлений на фронтах боротьби з фашистами, нагороджено бойовими орденами і медалями, Г.К. Смагло – відзначений двома орденами Слави І і ІІ ступеня, а І.М. Філіповський та І.В. Бевз – удостоєнні високого звання Героя Радянського Союзу.

Бібліотекарі, які залишилися на окупованій території, брали участь у партизанських загонах і підпільній боротьбі.

Після звільнення Вінниччини від німецько-фашистських загарбників, до бібліотек почали надходити книги не лише від книголюбів, мешканців області, але й з усіх братніх республік тодішнього Радянського Союзу. Всього було передано 58 тис. томів, а жмеринчани зібрали для своїх книгозбірнень 7 тис. примірників видань.

В період відбудови народного господарства в кожному райцентрі створюються районні бібліотеки, збільшується мережа сільських державних бібліотечних закладів.

В 1945 році створюється обласний відділ культурно-освітньої роботи, на який покладається керівництво роботою клубних і бібліотечних установ, а в 1953 р. – обласне управління культури.

В короткий термін було відновлено довоєнну мережу районних і міських бібліотек, а сільських збільшено до 1949 року майже втричі (це були переважно приклубні і колгоспні бібліотеки).

Основним джерелом поповнення фондів став бібколектор, а кожна колгоспна книгозбірня отримувала книги із серії “Колгоспна бібліотека”, в яку входило понад 100 назв кращих творів української і світової літератури.

Починаючи з 1951 року, повсюдно відкривалися державні міські і сільські бібліотеки, в які поступово вливалися фонди колгоспних книгозбірень. В кінці 50-х майже всі населені пункти були охоплені бібліотечним обслуговуванням, широко використовувалися нестаціонарні форми.

Мережа масових бібліотек досягла 2024 одиниць з книжковим фондом 7190,7 тис. прим. На цей час виросли справжні ентузіасти бібліотечної справи. Послугами бібліотек користувалися понад півмільйона чоловік, або кожний четвертий мешканець області.

Зміцнюється матеріально-технічна база бібліотек, яка позитивно вплинула на якісний стан обслуговування населення. Обласне управління культури через виробничий комбінат організувало виготовлення спеціального обладнання для бібліотек.

В 1960 році серед бібліотечних працівників Вінниччини розгорнулося змагання за звання “Бібліотека відмінної роботи”.

В 1967 році указом Президії ВР СРСР група бібліотечних працівників була вперше нагороджена орденами і медалями. Серед них, Сирота О.І. – зав. бібліотекою с. Бабчинці Мог. Подільського р-ну – орденом Трудового Червоного Прапора; Редькіна Г.А. – зав. бібліотекою с.Дзигівки Ямпільського р-ну медаллю “За трудову доблесть”; Марчук Г.С. – зав. бібліотекою с. Селище Літинського р-ну і Патерлевич Н.А. – зав. бібліотекою с. Бабчинці-ІІ Мог. Подільського р-ну – медалями “За трудову відзнаку”.

Важко перерахувати всіх бібліотекарів, які за десятиліття бібліотечного будівництва  своєю невтомною працею несли знання, культуру в маси, сприяли розвитку духовності, науки, освіти, культури, виробництва, а відтак, свого краю в цілому. 

*   *   *

Процеси, що відбуваються в соціально-економічному розвитку держави визначили пріоритетні напрямки бібліотечної діяльності на початку ХХІ століття, а саме:

• реалізація Державних та регіональних програм, що стосуються розвитку бібліотечної справи;
• зміцнення зв'язків з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, робота по створенню центрів регіональної інформації;
• управління інноваційними процесами;
• впровадження нових інформаційних технологій в практику роботи бібліотек;
• краєзнавча пошукова робота;
• соціокультурна діяльність;
• подальше упорядкування бібліотечної мережі;
• посилення уваги до формування і збереження бібліотечних фондів;
• фандрейзингова діяльність;
• удосконалення форм і методів роботи з користувачами;
• методичне забезпечення діяльності бібліотек області, розробка та поступове впровадження нової концепції методичної діяльності.

Сесіями Вінницької обласної ради 4 скликання в 2002 році було затверджено такі програми:

• розвитку культури області на 2003-2004 рр., де широко представлено всі напрямки функціонування бібліотечної справи;
• поповнення бібліотечних фондів на 2003-2005 рр.;
• розвитку краєзнавства на період до 2010 року.

Аналогічні програми затверджені в усіх районних центрах і містах обласного значення.

Прийнято розпорядження голови обласної державної адміністрації В.Ф. Коцемира "Про створення центрів регіональної інформації на базі публічних бібліотек області".

На виконання цього документа в ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва протягом листопада 2002- липня 2003 року щоп'ятниці проходили інформаційно-методичні зустрічі з бібліотечними працівниками області. Цим видом навчання були охоплені начальники міських і районних відділів культури, всі працівники центральних, районних, міських, сільських, дитячих бібліотек, а це, в цілому, більше 1,5 тис. чоловік.

В результаті, взаємодія бібліотек з владними структурами значно активізувалася. З одного боку книгозбірні почали отримувати якісні матеріали нормативно-правового характеру, прийняті органами місцевого самоврядування та виконавчої влади, а також іншу соціально-важливу інформацію, що стосується соціально-економічних, політичних, особистих та інших прав і законних інтересів громадян. З іншого боку існує зворотній зв'язок, де бібліотечні працівники, на основі вивчення інформаційних потреб представників органів влади, здійснюють інформаційно-бібліотечне обслуговування.

Бібліотеки стали посередниками між населенням і владою і забезпечують принцип "прозорості" її діяльності. В більшості бібліотек формуються спеціалізовані фонди, в окремих центральних книгозбірнях створюються центри правової інформації (Немирів, Хмільник). Досвід роботи такого центру, що функціонує при Немирівській центральній бібліотеці, узагальнено обласною державною адміністрацією і розповсюджено на теренах Вінниччини.

Внаслідок подальшого упорядкування бібліотечної мережі і приведення її у відповідність до Державного реєстру, на 1.01.2003 р. на Вінниччині функціонує 1065 бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв, з них: 3 – обласних, 28 – центральних і районних бібліотек для дорослих, 965 – сільських, 59 – міських, 43 – районних та спеціалізованих бібліотек для дітей, 2 – бібліотеки-філії для юнацтва.

В цілому по області функціонує 2207 бібліотек всіх систем і відомств. Крім того, з метою диференційованого обслуговування юнацтва, у кожній ЦБ функціонують структурні підрозділи, зокрема: 6 відділів, 2 сектори, 1 абонемент, 20 кафедр. При бібліотеках діють також 24 дитячих відділення та 331 кімната юного читача.

Бібліотечно-інформаційне обслуговування мешканців області здійснюють 1614 бібліотечних працівників, серед яких 80% – фахівці.

Бібліотечні фонди складають 18215,0 тис. примірників. Суттєвим джерелом їх поповнення став обласний конкурс читацьких симпатій "Подаруй бібліотеці книгу!".

Щорічно збільшується обсяг коштів на передплату періодичних видань. На 2003 рік для книгозбірень передплачено 9 тис. прим. газет і журналів на суму майже 400 тис. грн.

Бібліотеки області обслуговують біля 700 тис. користувачів, число книговидач склало майже 12 млн. примірників.

Залучено 86,0 тис. читачів-дітей.

В області запроваджуються нові інформаційні технології. Флагманом у цій справі виступає, як і раніше, обласна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва.

Розпочався цей процес і  в інших бібліотечних установах, в тому числі периферійних.

Комп'ютерним обладнанням забезпечені обласні бібліотеки для дітей ім. І.Я. Франка та для юнацтва, Барська, Гайсинська, Немирівська, Теплицька, Тростянецька та Тульчинська центральні районні бібліотеки.

Досвід вінничан щодо роботи у напрямку "Бібліотека і влада" та по запровадженню нових інформаційних технологій був схвально оцінений Міністерством культури і мистецтв України, тому наша область стала місцем проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції директорів обласних наукових бібліотек "Створення та інтеграція інформаційних ресурсів бібліотек". Гідно представили свою роботу учасникам цього зібрання під час виїзних засідань на тему: "Бібліотека і влада" колективи Немирівської і Тульчинської ЦБ та керівництво цих районів.

Резонансною стала регіональна міжвідомча науково-практична конференція "Бібліотека в інформаційному суспільстві: пошуки гармонії, шляхи трансформації".

Значну увагу приділяють бібліотеки області соціокультурній діяльності. Як і в попередні роки, плідно працюють клуби та об'єднання за інтересами, літературно-мистецькі вітальні, яких нараховується 313, з них 54 – для дорослих, 101 – для юнацтва, 158 – для дітей.

У справжнє свято перетворився фестиваль клубів і об'єднань за інтересами, що працюють при бібліотеках області, під час відзначення Дня бібліотек у концертній залі "Плеяда". Демонстрували свою майстерність члени клубів за інтересами "Криниця" (Немирів), "Подільські оденьки" (Бар), "Берегиня" (Гайсин), "Автограф" (облбібліотека для юнацтва), "Оберіг" (Тульчин), "Щедра грядка" (Томашпіль) та працівники культури з Мурованих Курилівців.

Традиційними в області стали літературні свята М. Коцюбинського у Вінниці, С. Руданського на Калинівщині, М. Стельмаха у с. Дяківцях Латинського району, В. Стуса в облбібліотеці ім. К.А. Тімірязєва та на Гайсинщині.

Бібліотеки області – активні учасники Всеукраїнських акцій, зокрема, конкурсу сімей-ерудитів “Від роду – до народу”, літературного конкурсу юних талантів “О мово моя, душа голосна України”, дитячого конкурсу “Я і мої права”, тощо.

Пожвавилася пошукова краєзнавча робота. Ввійшли в практику роботи багатьох міст і селищ презентації книг місцевих авторів. Таким чином вирішується питання придбання для бібліотек обов'язкового примірника документів, що виходить на території району (Барська, Бершадська, Калинівська, Козятинська, Липовецька, Мур.-Куриловецька, Оратівська, Теплицька, Тростянецька, Тульчинська, Чечельницька ЦБ).

Уже вп'яте на Вінниччині відзначено Всеукраїнський день бібліотек. В книгозбірнях області пройшли Тижні, Декади бібліотек з участю керівництва області, міст і районів.

На сьогодні 5 бібліотечних працівників носять високе звання “Заслужений працівник культури України”. Це – Поплавський С.М. – зав. бібліотекою с. Богданівка Тульчинського р-ну, Лучко А.Й. – колишній директор Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, Липко В.С. – директор Липовецької і Драганюк Л.С. – директор Мур.-Куриловецької ЦБС, Циганюк В.Ф. – директор Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва.

7 бібліотечних працівників області отримали пам'ятні знаки "За досягнення в розвитку культури і мистецтв" та "За багаторічну плідну працю в галузі культури".

Видання довідника “Вінниччина бібліотечна”, є не тільки підведенням певних підсумків та основних тенденцій функціонування бібліотек у ХХ та на початку ХХІ століття, але своєрідним пам’ятником бібліотечним працівникам, які своєю творчою працею, ентузіазмом, відданістю справі зробили неоціненний внесок в розвиток бібліотечної справи, сприяють гуманізації, побудові інформаційного суспільства та процесу державотворення незалежної України. 

Вітаю всіх бібліотечних працівників із Роком культури в Україні та

5-ою річницею встановлення Всеукраїнського дня бібліотек!

Бажаю міцного здоров’я, усіхів у благородній справі, добра, щастя,

достатку, душевного спокою, упевненості у завтрашньому дні!

Бібліотеки України: тенденції розвитку

Прокошева Тетяна Миколаївна,

начальник відділу бібліотек та інформаційних систем Міністерства культури і мистецтв України,
заслужений працівник культури України.

За останні роки у діяльності бібліотек України відбулися суттєві зміни.

Розвиток і широке впровадження інформаційних технологій поступово впливають на всі сфери сучасного життя, включаючи економіку, науку, культуру, освіту в тому числі і на бібліотечну галузь. Збереження, розвиток і раціональне використання інформаційного ресурсу стає пріоритетним завданням державного значення. Сьогодні інформаційні ресурси бібліотек мають такі складові: традиційні друковані і аудіовізуальні документи та електронні носії інформації. Різниця між ними проявляється не тільки в способі представлення інформації, але й у стратегіях її збереження, поширення і модифікації.

Збереження і використання рукописних, друкованих та інших документів традиційного типу досить добре освоєно в ході дослідницької і практичної роботи багатьох поколінь фахівців. Але збільшення обсягів інформації, що зберігається в традиційній формі, роблять більш складною роботу по ефективному її використанню. Вирішення цієї фундаментальної проблеми лежить на шляху використання інформаційних технологій і найтіснішим чином пов’язано з переведенням збереженої інформації в електронну форму.

XXI століття  називають століттям глобального інформаційного суспільства. Сучасне суспільство неможливо представити без виробництва, генерування, переробки, передачі і використання різноманітної інформації. Усе перераховане безпосередньо відноситься і до бібліотек, оскільки вони є тими соціальними інститутами, що надають можливість населенню користуватися інформацією і забезпечують доступ до знань.

В зв’язку з тим, що діяльність бібліотек нерозривно пов'язана із зовнішнім середовищем – кілька слів про Україну – молоду державу, що прагне створити  інформаційне суспільство.

В даний час в Україні відзначаються високі темпи росту користувачів Інтернет, і якщо ці темпи зберігатимуться на рівні 55%, то вже через 3 роки їх кількість збільшиться майже в чотири рази. У цілому, у квітні цього року загальне число користувачів Мережі в Україні вже становило 2,5 млн. чоловік.

Аналіз ситуації, що склалася в суспільстві, дозволяє зробити висновок, що бібліотека як соціальний інститут збереже свої позиції в електронну еру тільки в тому випадку, якщо робота з цифровими ресурсами стане  важливою складовою частиною її діяльності.

Обласні універсальні наукові бібліотеки є головними бібліотеками регіону, важливою ланкою інформаційного середовища, виступають у якості не тільки джерела інформаційних ресурсів, але і центрів інформаційного обслуговування користувачів регіону.

Діяльність саме цих бібліотек значною мірою впливає на  бібліотечну політику країни.

Починати розмову  про сучасну бібліотеку, насамперед, потрібно з питань забезпечення доступу до цифрових ресурсів.

Зараз в Україні, 90 %  регіональних бібліотек цей доступ уже мають.

Кількість Інтернет-місць для читачів у цих бібліотеках у середньому складає 15 робочих станцій, тобто практично кожна регіональна  бібліотека відкрила Інтернет-зал, де користувачі не тільки одержують доступ до ресурсів, але і можуть пройти курс навчання роботи на комп’ютері та в Інтернеті.

Усе це стало можливим завдяки участі бібліотек у проектах благодійних фондів, міжнародних програмах й ініціативах. Так, тільки  Посольство США в Україні забезпечило доступ в Інтернет майже половині регіональних бібліотек.

Таким чином, доступ бібліотек у Всесвітню мережу – це один з перших кроків  на шляху тенденції, що намітилася по вирівнюванню ступеню доступності інформації для населення на рівні регіонів.

Нові можливості бібліотек внесли корективи й у формування фондів, і в організацію обслуговування користувачів. В даний час електронна форма дозволяє зберігати інформацію більш надійно і компактно, поширювати її набагато оперативніше і ширше, а крім того, надає можливості маніпулювання з нею, чого не могло бути раніше. Таким чином, робота з інформацією в електронній формі, з цифровими ресурсами – не данина моді, а нагальна потреба.

Роль бібліотек в умовах побудови інформаційного суспільства важко переоцінити. Забезпечення доступу користувачів до інформаційних ресурсів стає одним  з першочергових завдань бібліотек, вимагає стратегічного планування, об'єднання зусиль багатьох фахівців, як практиків, так і теоретиків.

Нові технології впливають фактично на усі функції бібліотек.

Якщо раніше процес поповнення фондів розглядався як придбання бібліотекою документу, то сьогодні, з появою електронних видань в Інтернеті, це одержання права на доступ до інформації. Найбільш розповсюдженими базами даних, до яких бібліотеки України мають доступ, е правова аналітична інформація, що містить не тільки документи, але й огляд, коментарі фахівців з тих або інших галузей знань, бази даних ЕБСКО, видавництва Шпрингер і Блеквел, тощо.

Ресурси Інтернету величезні, до того ж цей віртуальний інформаційний масив характеризується високим ступенем динаміки. Широкомасштабне виробництво інформації в електронній формі і величезна кількість джерел, що існують винятково в електронному вигляді, створюють ситуацію, при якій обсяги  накопиченої інформації виходять за межі можливості її збереження й ефективного використання традиційними засобами.  Бібліотекам, для виконання своєї суспільної ролі, потрібно докласти зусиль, щоб вписатися в нове середовище і бути здатними задовольняти потреби сучасного користувача.

Сьогодні бібліотека не може залишатися осторонь від потоку електронної інформації, вона повинна допомагати користувачам здійснювати її пошук, оскільки багато хто з них має потребу в цьому.

У цілому кваліфіковане консультування користувачів є особливістю бібліотеки, яка відрізняє її від Інтернет-кафе, і, разом з тим, дозволяє їй закріпити свою роль інформаційного посередника в умовах, що змінюються.

Завдання бібліотекаря сьогодні полягає в тому, щоб у першу чергу, самому знати пошукові системи і вивчати інформаційні потреби користувачів.

У світі існують різноманітні підходи до організації   пошукових систем, але пошукові машини не вирішують проблем повної індексації всіх ресурсів Інтернет. Хоча, безумовно,  їхні бази даних, у порівнянні з каталогами, мають значно більший обсяг і поповнюються набагато  швидше.

Очевидно, саме тому, як альтернативний пошук ресурсів, стали виникати Інтернет-портали, які у більшості випадків будуються за  тематичним принципом.

Працюючи ж над проектом створення регіональних інформаційних порталів, бібліотекарі України стали більш чітко усвідомлювати необхідність каталогізації ресурсів Інтернет.

І якщо раніше в декого виникали питання, – навіщо це робити, і, чи може бібліотека взагалі забезпечити такий же доступ до ресурсів Інтернет, як до власних каталогів (що вимагає додаткової роботи і знань), то зараз, після проведення відповідних навчань і розробки посібника по каталогізації Веб-ресурсів, ці питання зняті, у всякому разі, для обласних бібліотек.

Адже у більшості країн світу бібліотеки, як провідники знань, не залишають своїх користувачів один на один з усім масивом неорганізованих, несистематизованих джерел. Так само  як і в роботі з друкованою продукцією, вони відбирають найбільш надійні мережні ресурси, систематизують їх  і надають своїм користувачам.

Використання Всесвітньої Мережі вимагає змін у діяльності бібліотек і дуже швидкими темпами. Якщо ще кілька років тому на бібліотеки покладалося завдання надання доступу до інформації в Мережі, тобто, по суті, вони були споживачами інформації, то сьогодні їхнє завдання – розмістити в Інтернет свої власні ресурси.

В Україні кількість сайтів, зокрема обласних бібліотек, зростає стрімкими темпами. Зараз, вони є майже в 70% регіональних бібліотек.

Звичайно, усі вони дуже різні. Багато з них знаходяться на початковій стадії освоєння Інтернету як каналу інформування про себе, свої ресурси і послуги.

Перші бібліотечні сайти, як і все нове, для бібліотек, були статичними і скоріше нагадували рекламу установи. Вони представляли інформацію, в основному, про діяльності бібліотеки, її колектив, проведення заходів.

Але, поступово бібліотеки України стали розширювати коло інформації про свої ресурси і пропонувати різноманітні бази даних – від бібліографічних, до повнотекстових і фактографічних.

Зараз обсяг бібліографічних баз даних обласних бібліотек складає близько 3 мільйонів записів, при їх створенні спостерігаються тенденції посилення співробітництва бібліотек і обміну записів на міжрегіональному рівні. Так, між обласними бібліотеками вирішуються питання пайової участі у формуванні корпоративного каталогу періодичних видань, аналітичного розпису статей – усе це істотно скорочує терміни надання інформації користувачеві і знижує витрати на її обробку. Вінницька ОУНБ є однією з перших бібліотек в Україні, яка зрозуміла необхідність цієї роботи і спільно з Кіровоградською і Чернівецькою обласними бібліотеками стала учасником проекту корпоративного каталогу, який зараз містить понад 50 тис. бібліографічних записів.

Серед фактографічних баз даних найбільш широке поширення одержали  такі, як «Регіон у цифрах і фактах», «Календарі знаменних і пам'ятних дат». Як правило, у цих базах даних відображено як опубліковані, так і неопубліковані документи про область, її традиції, життя і діяльність видатних людей і багато іншого, тобто все те, що пов'язано з регіоном.

Ряд обласних бібліотек на своїх сайтах розміщають посилання на електронні журнали, і не тільки на ті, котрі ми називаємо центральними, а і на регіональні.

Увазі віртуальних користувачів пропонуються віртуальні виставки, і не обов’язково книжкових фондів, іноді це твори образотворчого мистецтва, картини місцевих художників, експонати музеїв і т.д.

На бібліотечних сайтах України з’являється така послуга, як віртуальний кіноклуб.

Користувачі бібліотеки одержують можливість обговорити не тільки бібліотечні проблеми, але і бути учасниками читацьких Інтернет-конференцій.

Наступне – повнотекстові бази даних.

Сьогодні, хоча, і в незначній кількості, у деяких  бібліотеках України, стало реальністю одночасно з інформацією про наявність того або іншого документа в бібліотеці, ознайомити з його повним текстом.

Обсяг повнотекстових баз даних на деяких сайтах сьогодні складає близько 2 тис. сторінок (друкованого тексту).

Останнім часом нові інформаційні технології широко застосовуються у видавничій діяльності бібліотек: від випуску інформаційних збірників, довідково-бібліографічних видань, до методичних матеріалів. Ці видання, як правило, розташовані на бібліотечних сайтах, що набагато дешевше від друкованої версії.

Лідером у цьому напрямі діяльності є також Вінницька ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, яка вже декілька років представляє свої видання в електронному вигляді. Серед них – “Література про Вінницьку область”, серія методично-бібліографічних порад “Кращі виставки року”, довідник “Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини”, видання, присвячені ювілеям видатних діячів та подіям краю, “Зведений каталог періодичних видань, передплачених бібліотеками міста Вінниці”, тощо.     

Ми часто зосереджуємо увагу на такій функції бібліотек, як посередництво між органами влади і населенням.

Сьогодні в Україні доступ до документів органів державної влади не тільки відкритий, але і безкоштовний. Практично всі бібліотеки, через  Інтернет користуються  цією інформацією.

Рішення місцевих органів влади в Україні виставлені не тільки на сайтах обласних адміністрацій, але і передаються  по електронній пошті в бібліотеку, де вони обробляються, систематизуються і надаються користувачам.

Виставляючи свою інформацію в Інтернеті ми забезпечуємо такі послуги, як доступ до каталогів, баз даних, бібліотечних видань, довідників, оцифрованих документів, відомостей про діяльність бібліотеки в цілому.

Але сучасна бібліотека повинна виходити не зі своїх можливостей, а, насамперед, – з потреб користувачів, що, у свою чергу,  повинні впливати на ці послуги.

Саме тому необхідний наступний етап розвитку бібліотек – обслуговування через Інтернет. Звичайно, цей вид діяльності знаходиться на самій початковій стадії. Проте, першою бібліотекою в Україні, яка започаткувала налагодження обслуговування користувачів через глобальну мережу є Вінницька ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва.

Поки що це – уточнюючі, фактографічні довідки. Але завдяки їм, користувачі можуть досить оперативно одержати потрібну їм інформацію, не заходячи в бібліотеку.

Потребує розвитку електронна доставка документів (ЕДД), як вид обслуговування, який поки-що вкрай повільними темпами впроваджується в практику роботи.

Причини для цього, в основному, об'єктивні – відсутність повної інформації про склад документів у великих бібліотеках, зведених каталогів, біллінгової системи розрахунків за виконану роботу, а також проблема, пов’язана із захистом авторського права і його інтелектуальної власності.

Ще одна важлива проблема регіональних бібліотек – не тільки формувати і зберігати краєзнавчий фонд, але і надати його користувачу через Інтернет.

Висвітлені питання торкаються, в основному, віртуальної інформації. Сьогодні бібліотеки прагнуть створити позитивний імідж не тільки своїх установ, а і якомога краще представити регіон у віртуальному просторі. Саме тому, з великим ентузіазмом вони приступили до реалізації проекту “Створення регіональних порталів”. Вінницька ОУНБ провела значну роботу по збору інформації для порталу, що може слугувати добрим прикладом для інших, як потрібно працювати над вирішенням таких складних завдань.

Чому саме бібліотеки взялися за таку важливу справу, як створення регіональних порталів?

Бібліотеки були і є інформаційними центрами в сфері культури, їхня функція збирати, узагальнювати, систематизовувати матеріали в усіх напрямках культурної діяльності і надавати їх споживачам інформації. Вони також зацікавлені в розвитку туризму, бізнесу, тому, що це інвестиції в регіон. Ніхто, крім бібліотек, не зможе, та й не зацікавлений у висвітленні інформації соціальної спрямованості: де знаходяться ті або інші установи, режим їхньої роботи, основні послуги.

Звичайно, це далеко не весь обсяг інформації про регіон. Головне не тільки відібрати і систематизувати веб-сайти регіону, а підготувати повнотекстові матеріали, що поки ще відсутні в Інтернеті, надати рівний доступ громадян до соціально значимої інформації, що складається і розповсюджується на рівні району, області, країни.

Розуміючи всю складність рішення цих питань, Міністерство культури і мистецтв звернулося в Кабінет Міністрів України з проханням направити відповідне розпорядження обласним державним адміністраціям. Результатом було доручення Уряду облдержадміністраціям про посилення уваги до питань наповнення й удосконалення ресурсів бібліотек.

В результаті – майже у всіх регіонах такі розпорядження вже прийняті. У листопаді 2002 року голова Вінницької облдержадміністрації В. Коцемир видав Розпорядження “Про створення центрів регіональної інформації на базі публічних бібліотек”, яке дало поштовх до активізації діяльності бібліотек в напрямку “Бібліотека і влада”.

Впровадження нових інформаційних технологій, нарощування інформаційних ресурсів є провідними напрямками діяльності бібліотек і, зокрема, ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва.

Завдяки інтенсивній проектній діяльності, бібліотека оснащена потужним парком комп’ютерних машин, має вихід в Internet. Розширюється коло Internet-послуг – знаходження різноманітної інформації, створення списків електронних адрес, бібліографічних матеріалів, спеціальних програм-навігаторів. Все це потребує підвищення якості інформаційно-бібліотечного обслуговування, нового рівня знань бібліотечних працівників, адміністраторів інформаційних центрів.

Реалізація проекту демонструватиме, як публічні бібліотеки можуть і повинні брати на себе провідну роль у забезпеченні громадян перевагами інформаційного суспільства.

Бібліотека плідно працює в напрямку “Бібліотека і влада”. Певні здобутки стали предметом обговорення на Всеукраїнській науково-практичній конференції директорів ОУНБ "Створення та інтеграція інформаційних ресурсів бібліотек", регіональної науково-практичної конференції "Бібліотека в інформаційному суспільстві: пошуки гармонії, шляхи трансформації", в рамках якої відбулася офіційна зустріч представників Міністерства культури і мистецтв України, керівництва ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва з головою Вінницької обласної державної адміністрації В.Ф. Коцемиром.

Заслуговує на увагу ще одна ініціатива Вінниччини – проект “Електронні пам’ятки регіону”, в ході якого передбачається перенести на електронні носії рідкісні і цінні видання із фондів Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, створити базу даних краєзнавчого змісту “Електронна Вінниччина”.

Варто відзначити, що поступове впровадження нових інформаційних технологій відбувається і в ЦБС області. Оснащені комплектами комп’ютерного обладнання обласні бібліотеки для юнацтва та для дітей ім. І.Я. Франка, Барська, Гайсинська, Немирівська, Тепленька, Тростянецька, Тульчинська ЦБ.

Бібліотеки роблять перші, але впевнені кроки в проектній діяльності, беруть участь у конкурсах на отримання грантів та інвестицій. І як результат – їх зусилля досягають успіху. Прикладом цьому, є Барська ЦБ, яка в 2002 році виграла конкурс по мікропроекту УФСІ (Український фонд соціальних інвестицій) “Створення інформаційного центру – бібліотеки сучасного типу”. Козятинська ЦБ та Самгородоцька сільська бібліотека цього ж району виграли конкурс і стали учасниками десятої ювілейної Міжнародної науково-практичної конференції “Крим-2003” “Бібліотеки і асоціації у світі, що змінюється: нові технології і нові форми співробітництва”.

Вартий уваги досвід налагодження співпраці бібліотек з органами місцевого самоврядування, забезпечення вільного доступу населення до інформаційних ресурсів владних структур. З цією метою повсюдно створюються центри регіональної інформації в районних та сільських бібліотеках. Добре зарекомендували себе центри правової освіти (Хмільницька, Барська, Мог.-Подільська, Немирівська ЦБ). Досвід останньої узагальнено обласною державною адміністрацією і розповсюджено в усьому регіоні.

Схвалення Міністерства культури і мистецтв України отримало починання вінничан – проведення інформаційно-методичних щотижневих зустрічей з бібліотечними працівниками районів. Такою формою навчання було охоплено більш, ніж за півроку майже півтори тисячі чоловік, тобто всі бібліотекарі публічних книгозбірень. Така новація буде підтримана і рекомендована для запровадження в інших регіонах нашої держави.

Перелік цікавих напрацювань вінницької бібліотечної громади можна продовжувати, але я хочу побажати всім не зупинятися на досягнутому, а долати нові рубежі.

Вітаю всіх з виходом довідника “Вінниччина бібліотечна”, який засвідчив вагомий етап становлення і розвитку бібліотечної справи, діяльність бібліотечних працівників.

Бажаю вам віри у власні сили, надії на творчу перспективу, любові ваших користувачів (реальних і віртуальних), мудрості у всіх планах та починаннях.

З святом Вас, бібліотекарі Вінниччини!

 БІБЛІОТЕКИ СИСТЕМИ МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва

Адреса: 21100, м. Вінниця, вул. Соборна, 73

Тел.: 32-20-34, 32-39-34, 35-51-97, 32-19-35

Факс: (0432) 35-16-85

E-mail: inform@library.vn.ua

dyrector@library.vn.ua

http://irp.vn.ua/

Режим роботи: Понеділок-четвер з 9 до 19 год.

Субота-неділя з 10 до 18 год.                               

                                 Вихідний – п’ятниця

Штат: 125 чол.     

Заснована: в 1907 році

Фонд – універсальний – 900 тис. видань.

Щорічно обслуговує 35 тис. читачів, яким видає понад 800 тис. прим. документів.

Циганюк Василь Федорович, директор бібліотеки.

Народився 15 червня 1948 р. в с. Станіславчик Жмеринського р-ну, Вінницької обл. Закінчив Харківський державний інститут культури (1967 р.). В 1979-1992 рр. –  директор Тульчинського культосвітнього училища. З 1992 р. – перший заступник начальника управління культури облдержадміністрації, в 1994 – радник Представника Президента у Вінницькій області. З 1994 р. – директор Вінницького літературно-меморіального музею М.М. Коцюбинського. На посаді директора бібліотеки з червня 1999 року. Присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України» (1986 р.), нагороджений медалями, дипломами, подяками.

Сторінки історії:

У 1889 році громадськість Вінниці за ініціативою місцевого вчителя І.Я. Рубінштейна запропонувала міській думі відкрити загальнодоступну читальню. Місцева влада розглянула цю пропозицію (в обговоренні брав участь гласний думи письменник М.М. Коцюбинський) і відхилила її як передчасну.

Через 13 років міська дума, прагнучи гідно вшанувати пам'ять М.В. Гоголя, до 50-річчя з дня смерті видатного письменника, на засіданні 20 лютого 1902 р. вирішила "закласти початок Вінницькій публічній бібліотеці ім. Гоголя".

Проект бібліотеки підготував вінницький архітектор Г.Г. Артинов. В пояснювальній записці він відмічав, що в якості зразка брав американські бібліотеки, з точки зору «найкращих засобів зберігання книжкових скарбниць і надання публіці можливості вільно користуватись ними». Кошторис на будівництво і обладнання склав 14797 крб. 92 коп.

Не марнуючи часу, міська дума надсилала у видавництва і бібліотеки Петербургу, Москви, Києва, Одеси замовлення на літературу для майбутньої бібліотеки. Одночасно розглядались пропозиції власників великих приватних бібліотек.

Міська гоголівська бібліотека (знімок початку ХХ ст.)

5 лютого 1906 року члени розпорядчого комітету разом з архітектором прийняли від будівельників завершене приміщення. На протязі наступного року здійснювалося її обладнання. Першим бібліотекарем новоствореної бібліотеки до 1919 року була Є.С. Вознесенська.

Наприкінці 1906 року подільський губернатор затвердив "Правила користування книгами і періодичними виданнями у Вінницькій міській публічній бібліотеці імені Гоголя". Міська дума замовила для бібліотеки спиртові лампи з Москви, годинник з Петербургу, портрети просвітителів Кирила і Мефодія, а також Нестора-літописця та гіпсове погруддя Гоголя - з Києва. Місцевий палітурник П. Завельбанд поновив обгортки бібліотечних книг зі спеціальним тисненням "ВМГБ" (Вінницька міська Гоголівська бібліотека), а живописець Б. Буріхсон виготовив вивіску. 2 лютого 1907 р. бібліотека прийняла перших відвідувачей: фонд її нараховував 4 тис. прим. видань, обслужено 1000 читачів.

Гоголівська бібліотека обслуговувала дорослих читачів всіх станів і звань (крім молоді, що навчалася, і солдат) з 10 до 14 і з 16 до 19 години, у вихідні і святкові дні – з 12 до 16 години. Обмін книг здійснювався не раніше наступного дня. Літературу на будь-якій мові, крім державної російської, можна було видавати тільки після отримання офіційного дозволу. Користування читальним залом коштувало 2 коп. в день незалежно від кількості переглянутих видань. Додому літературу давали під заставу або під письмове поручительство від керівника закладу, де працював читач. Платня за видачу додому нараховувалась окремо на книги і періодику, залежала вона і від строку видачі, а для періодики – і від строку надходження в бібліотеку (так, за 2 книги потрібно було платити 25 коп. в місяць, за 3 книги і новий журнал 60 коп. в місяць, стільки ж за журнал або газету окремо). За несвоєчасне повернення, порчу видань стягувався штраф. Читачі, які платили 5 крб. річного внеску, користувалися читальним залом безкоштовно, брали літературу додому на пільгових умовах. Кожному видавалась абонентська книжка, яка була одночасно читацьким квитком і формуляром для обліку отриманих книг.

Після 1917 року бібліотека стає центральною міською, пізніше – центральною окружною. До її фондів надходять книги і періодичні видання з розформованих учбових закладів, націоналізованих приватних зібрань. При бібліотеці створюються гуртки ліквідації неписьменності, різноманітні курси і лекторії, літературні об’єднання. Вона організовує багаточисельні пересувки на підприємствах і в селах.

У 1925 р. їй присвоюється ім'я К.А. Тімірязєва, і наступні покоління читачів знають її як "Тімірязєвку". Тодішній директор бібліотеки Б.С. Фарбер багато зробив для її розвитку. З 1930 р. до складу бібліотеки включено науковий відділ, створений на базі ліквідованої Вінницької філії Всенародної бібліотеки ВУАН в "Мурах". Фонд бібліотеки поповнився рідкісними виданнями, зокрема, з україніки та краєзнавства, зібраними свого часу В.Д. Отамановським та його помічниками.

У 1934 р. бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва надано статус обласної, в 1936 р. вона одержала нове 3-поверхове приміщення. У 1940 р. в бібліотеці працювало 57 бібліотечних фахівців. Її фондом, який нараховував більше 400 тис. видань, користувалося біля 16 тис. читачів.

Війна завдала великої шкоди бібліотеці. Залишаючи Вінницю, 18 березня 1944 року окупанти спалили приміщення бібліотеки, були знищені каталоги, картотеки і більша частина фонду; гітлерівці розмістили в ній свої заклади. Жителів міста обслуговував відділ в "Мурах", перетворений в самостійну бібліотеку. Працівники обох підрозділів "Тімірязєвки" надавали допомогу вінницьким підпільникам. Н.А. Борщевська, ризикуючи власним життям, зберегла в підземних сховищах "Мурів" цінні видання. Загальний збиток бібліотеки склав 2158 тис. крб., загинуло більше 300 тис. книг.

Ось такою залишили бібліотеку гітлерівці

Після визволення міста, «Тімірязєвка» ще довгий час залишалася в «Мурах». ЇЇ фонди були поповнені надходженнями з Держлітфонду і бібліотек країни (загалом 84 тис. прим.). В 1944-1949 рр. вона одержувала обов’язковий безкоштовний примірник всіх цінних видань.

Відданість і мужність бібліотечних працівників дали можливість зберегти у підземних сховищах “Мурів” найцінніші видання, які і сьогодні є “золотим фондом”, гордістю “Тімірязєвки”.

Філіповський І. М. директор бібліотеки 1952-1974 рр.

З 1952 р., коли бібліотеку очолив Герой Радянського Союзу І.М. Філіповський, розпочалася її відбудова і реконструкція. Продовжувалася ця робота до 1955 р.

В нових умовах колектив розгорнув активну культурно-просвітницьку діяльність. Так, було започатковано видання бібліографічних покажчиків "Література про Вінницьку область"(1957), "Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини" (1962), відкрито бібліотечний університет "Книга і суспільство" (1961). Випуск цих видань продовжується до цих пір, а університет з тією ж назвою щорічно відвідують працівники всіх великих бібліотек міста.

У 1966 році бібліотека стала науковою, а в 1977 р. віднесена до бібліотек першої категорії. Зросли вимоги до змісту та якості обслуговування читачів. Однією з перших книгозбірня ввела відкритий доступ до фонду, запровадила найновіші розробки в галузі бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК). Спочатку читачів обслуговували два основних відділи – читальний зал і міський абонемент. Згодом, з метою надання допомоги науковим працівникам, спеціалістам, студентам були створені галузеві відділи літератури з питань сільського господарства, техніки, мистецтв, краєзнавства, відділ літератури іноземними мовами. В структурі відділу читальних залів виділені загальний зал, сектори журнальної і газетної періодики. Із спецфонду повернуто у загальний фонд більше 5 тис. книг. Створюється рада з комплектування та об'єднання бібліографів з метою координації бібліографічної роботи.

З 1967 року було розпочато перебудову каталогу за ББК, працює редколегія тому "Історія міст і сіл Вінницької області".

З кінця 60-х та до середини 70-х років в книгозбірні організовується ряд нових відділів та секторів, завдяки чому покращується диференційоване бібліотечне обслуговування її відвідувачів, розпочинають свою роботу любительські об'єднання та клуби за інтересами.

З 1974 з допомогою фахівців в районах області здійснюється перший етап централізації, на базі бібліотеки відбувся республіканський семінар з питань інформаційного обслуговування спеціалістів сільського господарства. З цього часу колектив бібліотеки очолив досвідчений фахівець бібліотечної справи, її незмінний (протягом 25 років) керівник, засл. працівник культури України А. Й. Лучко; продовжується реорганізація та створення структурних підрозділів, запроваджується облік читачів за єдиною реєстрацією.

Лучко А. Й. директор бібліотеки 1974-1999 рр.

В 1982 році урочисто відзначено 75-річчя бібліотеки та розроблено її Статут (1983 р.); здійснюється підготовка та проведення міжвідомчої централізації державних масових і профспілкових бібліотек у 18 районах області, а в 1987 році в стінах книгозбірні розпочато дослідження діяльності Вінницької філії Всенародної бібліотеки ВУАН та її керівника В.Д. Отамановського у 1920-1929 рр.

З 1989 року в бібліотеку почав надходити всесоюзний обов'язковий платний примірник (6335 книг за рік), із спецфонду повернуто в загальний фонд ще 1166 видань. Відбулись перші Стусівські читання. Вона знову стає місцем проведення наради директорів республіканських наукових і обласних бібліотек (1991 р.), її працівники, на основі наявних фондів, приступили до складання картотеки українських видань (1594-1923 рр.); з 1994 р. бібліотека розпочала освоєння та впровадження нових інформаційних технологій: комп'ютеризовано облік нових надходжень та передплата періодичних видань у відділі комплектування літератури, нею здійснюється значна проектна діяльність, виграються гранти різних міжнародних фондів і організацій.

З 90-х р. відкрито філію бібліотеки (адміністративна будова напроти основного приміщення), де розмістились відділи літератури та інформації з питань культури та мистецтва, літератури та інформації з питань сільського господарства, літератури іноземними мовами, літератури та інформації з питань економіки та права, сектор МБА.

В 1997 р. було відзначено 90-річчя бібліотеки; завершено роботу зі створення вузла Internet; реалізується проект економічної бібліотеки.

В 1998 р. відбулися Дні інформації по темі: "Історія книги в історії людства", а святкування першого Всеукраїнського дня бібліотек почалося з акції "Пробачення боржникам". Спільно з Вінницькою торгово-промисловою палатою започатковано виставки, розпочата підготовка матеріалів для серверів "Культура і мистецтво Вінниччини" та "Інформаційний портрет регіону". Бібліотека стає учасником Мегапроекту "Пушкинская библиотека", за 6 траншів якого нею отримано 2339 документів.

В 1999 р. директором бібліотеки призначається заслужений працівник культури України В. Ф. Циганюк.

В цьому році бібліотекою обслуговується понад 38 тис. читачів: видано близько 900 тис. прим., фонд нараховує 918,4 тис. прим., (поповнився на 17,5 тис.), отримано понад 1200 назв газет і журналів. Започатковано розробку обласної програми збереження фондів бібліотек та  телепрограму "Книжкові обрії", в якій щотижня висвітлювалась діяльність бібліотеки, її окремих підрозділів, підводяться підсумки конкурсу "Подаруй бібліотеці книгу".

Відбулась науково-практична конференція "Бібліотека на рубежі XXI ст."; відкрився Internet-зал, одержано передплату на електронні журнали видавництва "Шпрінгер" (Німеччина); вперше відображені в електронній формі видання бібліотеки; залучено 380 тис. позабюджетних коштів.

В 2000 р. в "Тімірязєвці" створюється регіональний сайт “Вінниччина: інформаційний портрет регіону. ВІННІПР-2000”. Міжнародним фондом “Відродження” та Українською бібліотечною асоціацією проведено обласний семінар для директорів бібліотек різних відомств м. Вінниці по темі: “Пошук і знаходження інформації в Internet”, відбулася презентація сайту НДП за участю голови партії В. Пустовойтенка, керівників владних структур м. Вінниці та області. До Всеукраїнського дня бібліотек проведено обласну науково-практичну конференцію “Бібліотека і влада”.

Від Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні в 2001 році здійснено проект LEAP “Інтернет для читачів публічної бібліотеки”, за яким при бібліотеці відкрито “Інтернет-центр”, що дало можливість широкого доступу до Internet всім користувачам установи.

У 2002 році виграно новий проект „LEAP-plus” (розвиток Internet-центру у публічних бібліотеках). В рамках проекту бібліотека отримала електронні бази даних EBSCO електронні публікації, статті, книги.

Вона стає не тільки культурно-просвітницьким закладом, але й інформаційним центром регіону: на WEB-сайті ОУНБ відкрито форум, присвячений Центру. На ньому відкриті сторінки Вінницької обласної державної адміністрації (заступник начальника з питань внутрішньої політики В. Кудринецький), головних управлінь праці та соціального захисту населення (начальник В. Давиденко), культури (начальник А. Левицький), підписані договори про співпрацю з Головним управлінням економіки, управліннями у справах сім'ї і молоді та з питань надзвичайних ситуацій.

В 2003 році виграно проект „Вікно в Америку” – це створення інформаційного центру, в якому можна буде отримати інформацію про правову систему в США, політичне та суспільне життя, економіку, бізнес, культуру, освіту та географію.

Для керівників владних структур за участю представників Британської Ради, фонду “Відродження” проведено семінар "Бібліотека та Internet" і презентація інформаційного портрету регіону Вінниччини; відбувся інформаційний ярмарок "Сучасна Британія" з участю Надзвичайного і Повноважного посла Великої Британії в Україні Роланда Г. Сміта.

Розробляється новий проект підвищення кваліфікації провідних фахівців ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва з проблеми: "Менеджмент – наука управління", в рамках якого проводяться школи керівника для директорів центральних, районних бібліотек, на базі ВФ ДАКККіМ пройшли підвищення кваліфікації всі провідні фахівці обласних бібліотек.

Наукова бібліотека неодноразово стає місцем проведення Всеукраїнських, регіональних, обласних науково-практичних конференцій: Всеукраїнська науково-практична конференція директорів обласних наукових бібліотек "Створення та інтеграція інформаційних ресурсів бібліотек", регіональна науково-практична конференція "Бібліотека в інформаційному суспільстві: пошуки гармонії, шляхи трансформації". В програмі конференції, крім пленарних засідань, пройшли круглі столи: "Інформаційно-комунікаційні технології задля розвитку регіонів" та "Від міжбібліотечної координації – до регіональної співпраці". Відбулася Internet-конференція (чат) представників влади та громадян регіону з метою обговорення проблеми електронного урядування та створення регіонального інформаційного порталу. Учасниками конференції, крім працівників бібліотек всіх систем і відомств, були представники органів місцевого самоврядування та виконавчої влади: заступники голів районних адміністрацій, начальники відділів культури та внутрішньої політики. Важливо те, що на цьому зібранні були присутні і взяли активну участь представники Адміністрації Президента України, Міністерства культури і мистецтв України, Програми Розвитку ООН в Україні, МФ "Відродження", Національної Парламентської бібліотеки.

Видані тези конференції, в газеті "Культура і життя" вміщено тематичну сторінку за її матеріалами.

Інформаційні потреби користувачів задовольняються за допомогою універсального фонду бібліотеки, традиційного довідково-бібліографічного апарату, електронного каталогу (біля 6 тис. записів), електронної картотеки (50 тис. бібліографічних записів), цінних і рідкісних книг (1300 записів), Internet-ресурсу, електронної правової бібліотеки "Ліга-Закон", власних інформаційних продуктів: "Вінниччина: інформаційний портрет регіону", “Вінницький регіональний портал”, "Культура та мистецтво Вінницької області", "Поділля інкогніта", "Бізнес-провідник".

В 2002 році "Тімірязєвка" виграє проект “Електронне урядування ГДМУ” від Міжнародного фонду "Відродження": в рамках проекту в травні, листопаді проведено круглі столи "Електронне урядування", організатори якого – Держкомітет зв’язку та інформатизації України, МФ "Відродження" та "Програма Розвитку ООН в Україні". В його роботі брали участь також представники Уряду та Парламенту України, міжнародні та громадські організації, представники культури, освіти, науки.

На виконання розпорядження голови облдержадміністрації В. Коцемира "Про створення центрів регіональної інформації на базі публічних бібліотек" в ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва щоп'ятниці проходять інноваційні семінари з бібліотечними працівниками області. Цим видом навчання охоплені начальники міських і районних відділів культури, всі працівники центральних, районних, міських, сільських, дитячих бібліотек, а це в цілому більше 1,5 тис. чол.

Сесіями обласної ради четвертого скликання у 2002 році затверджені регіональні програми: "Розвитку культури на 2003-2004 рр.", "Поповнення бібліотечних фондів на 2003-2005 рр.", "Розвитку краєзнавства на період до 2010 року".

Фонд "Тімірязєвки" сьогодні складає біля 900 тис. видань, в т.ч. 500 тис. книг, 300 тис. журналів, біля 25 тис. газет, 27 тис. нотних видань; щорічні надходження складають біля 20 тис. примірників. На протязі року бібліотека обслуговує 35 тис. читачів, які опрацьовують більше як 843 тис. видань. На нові надходження ведеться електронний каталог, зроблено 5800 записів. Щорічно передплачується 300 назв газет і понад 700 назв журналів на суму 180 тис. грн.

Організовується відділ цінних і рідкісних видань, фонд якого уже нараховує біля 60 тис. документів. Серед пам'яток друку – інкунабул і палеотипи, книги кирилівського шрифту XVI-XVIII ст., іноземні видання другої половини XVI-XVIII ст., книги "гражданського" шрифту XVIII – першої чверті ХІХ ст., прижиттєві і рідкісні видання творів класиків української, російської та світової науки, літератури і мистецтва, політичних та громадських діячів, українські та російські видання 1917 р., періоду громадянської війни 1918-1920 рр., рідкісні періодичні видання, альманахи і збірники XVIII-XX ст., цінні видання ХХ-поч. ХХІ ст.

Створюється довідково-бібліографічний апарат, в тому числі ЕК, формується фонд відеокасет та мультимедійних носіїв інформації.

Тісна співпраця поєднує бібліотеку з видавництвами області та України, а також українсько-американським благодійним фондом "Сейбр-Світло", НПП "Ідея", традиційними стали їх презентації. Привернула увагу бібліотек міста та книготоргівельних організацій презентація видавництв "Наукова думка" та "Либідь", що відбулася нещодавно.

Обласна наукова бібліотека надає допомогу книгозбірням області у поповненні їх фондів новими книгами. Лише за 2002-2003 рр. через обласний книгообмінний фонд їм передано біля 30 тис. примірників.

Науково-дослідна та науково-методична робота характеризується певним пожвавленням та інноваційним підходом: розроблено концепцію розвитку ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва до 2010 року, проводяться маркетингові дослідження: "Соціальний склад користувачів бібліотеки 1999-2002 рр.", маркетингова розвідка "Втрачений читач-науковець", "Інформаційне оточення сільської бібліотеки", вивчення ефективності використання періодичних видань.

Вироблена система науково-методичної допомоги бібліотекам області, яка включає методичний моніторинг та аналітичну діяльність, консультативно-методичну допомогу та систему підвищення кваліфікації, чому сприяють: закріплення провідних фахівців обласних методичних центрів за окремими районами з метою здійснення моніторингу та надання допомоги бібліотекам; створення папок-досьє про діяльність бібліотечних систем; аналізування роботи, видання щорічного статистичного збірника "Вінниччина бібліотечна в цифрах і фактах" та  буклетів про життя і діяльність видатних земляків.

Найцікавішими виданнями бібліотеки, що отримали схвальну оцінку науковців, бібліотечних працівників, громадськості стали: "Гіркий був келих життьовий...", "Мова – невмирущий скарб народу", щорічник "Література про Вінницьку область", "Вінниччина в датах", серія "Кращі виставки року", "Інформаційні ресурси ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва",  інші. Ці видання представлені в електронному вигляді за адресою  https://library.vn.ua/e-library/vidannya-biblioteki. 

15-й раз в стінах "Тімірязєвки" пройшли традиційні Стусівські читання “Сховатися од долі не судилось”, присвячені 65-річчю від дня народження відомого поета-земляка Василя Стуса, з участю його рідних і близьких: сина письменника Дмитра, дружини Валентини Попелюх, актриси, лауреата літературної премії ім. В. Стуса Г. Стефанової, його соратників, інших відомих діячів культури, літератури, мистецтва.

Уже вп'яте на Вінниччині відзначено Всеукраїнський день бібліотек. В ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва з успіхом пройшов Тиждень бібліотеки з участю керівництва міста і області.

В штаті книгозбірні – 125 працівників, з них – 110 фахівці: 84 чол. мають вищу освіту, 53 – вищу бібліотечну. 13 працівників навчаються у вузах та училищі культури. В структурі бібліотеки функціонують 19 відділів і секторів.

Великий вклад у розбудову бібліотеки внесли колишній заступник директора з наукової роботи Г.К. Смагло, глибокі знавці бібліотечної справи І.І. Костюкова, М.М. Бенхін, Л.О. Крочек, О.І. Лозінська, І.Є. Мельниченко, Й.А. Погорєлов, В.Ф. Погуть, які виховали численних ентузіастів-наступників. На десятиліття з життя "Тімірязєвки" переплелись долі досвідчених бібліотекознавців і натхненних пропагандистів книги Г.Г. Подруцької, Є.М. Маковійчук, К.І. Чуфаріної, Л.Д. Морозової, М.М. Слюсарчук, Н.В. Мельник, Г.В. Новицької, Г.М. Авраменко, В.В. Лучко, С.П. Кваші, С.Г. Івахової, С.І. Філіповської, Л.Д. Чернецької, Н.М. Барашивець, М.Г. Спиці, Л.М. Тимощук, Н.В. Смілявської, Л.М. Шпильової, Н.Ю. Гаврилюк, Є.І. Борачук, Л.С. Будник, Л.В. Зубалій, М.Ю. Карягіної, Н.П. Ревус, Н.С. Михайленко, Л.А. Бойко, П.І. Цимбалюк, Л.М. Чупири, М.П. Ніколайчук, Т.В. Герасимової, Л.В. Романченко, В.І. Семашко, Т.М. Талеснік, Н.І. Морозової, В.Я. Середюк, Л.Г. Олексієнко, О.І. Кізян, Л.В. Введенської, О.Б. Когут, Т.О. Марчук, Л.І. Зарі та багатьох інших.

Смагло Г. К. колишній заступник директора бібліотеки

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва наближається до свого вікового ювілею, що відбудеться 15 лютого 2007 року. Цій важливій події буде присвячено немало різноманітних заходів, підготовлено ряд видань.

Нині працівники бібліотеки підводять підсумки пройденого, намічають стратегію її розвитку на майбутнє.

Структурні підрозділи бібліотеки та їх керівники:

 Адміністративно-управлінський персонал:

(вул. Соборна, 73, 1 поверх)

Директор – Циганюк В. Ф.

Тел.: (0432) 32-20-34

Заступник директора – Цимбалюк П. І.

Тел.: (0432) 35-17-04

Головний бібліотекар, керівник СУФ – Чернецька Л. Д.

Тел.: (0432) 32-36-50

Головний бібліотекар, керівник СІБС – Морозова Н. І.

Тел.: (0432) 35-17-04

Головний бухгалтер – Данилюк С. О.

Тел.: (0432) 32-39-34

Зав. канцелярією – Пасека Г. А.

Тел.: (0432) 32-20-34

Відділ науково-методичної роботи та інновацій у бібліотечній справі

(Соборна, 73, 4 поверх)

            Завідуюча – Марченко Т.М.

            Тел.: 35-71-70.

Служба управління фондом (СУФ)

Відділ формування фонду, обробки літератури та організації каталогів

(Соборна, 73, 2 поверх) 

            Завідуюча – Олексієнко Л.Г.

            Тел.: 32-36-50.           

Відділ зберігання основного фонду

(Соборна, 73, 2 поверх) 

            Завідуюча – Когут О.Б.

            Тел.: 35-23-82.           

Сектор газетної періодики

(вул. Соборна, 73, 2 поверх) 

            Завідуюча – Коцюбська В.М.

            Тел.: 35-23-82 

Відділ цінних і рідкісних видань

(Соборна, 73, 4 поверх) 

            Завідуюча – Сеник Л.Б.

            Тел.: 32-40-54.

Сектор обмінно-резервного фонду

(Соборна, 73, 2 поверх) 

            Завідуюча – Стрючкова Л.С.

            Тел.: 32-36-50.

Служба інформаційно-бібліотечного сервісу (СІБС)

(Соборна, 70, 4 поверх)               

Сектор реєстрації користувачів та єдиного статистичного обліку

(Соборна, 73, 1 поверх) 

            Завідуюча – Черняєва В.В.

            Тел.: 35-23-82.          

Відділ довідково-бібліографічного та інформаційного обслуговування

(вул. Соборна, 73, 1 поверх)

            Завідуюча – Авраменко Г.М.

            Тел.: (0432) 35-11-04

 Відділ літератури та інформації з питань гуманітарних наук

(Соборна, 73, 3 поверх)

            Завідуюча – Якущенко А.С.

            Тел.: 32-05-78.

Пункт видачі – в університеті "Україна" (Київська, 16) 

Сектор журнальної періодики

(Соборна, 73, 3 поверх)

             Тел.: 32-05-78.

Відділ літератури та інформації з питань економіки і права (EП)

(вул. Соборна, 70, 1 поверх)

            Завідуюча – Пісна Т.О.

            Тел.: 32-16-24

На базі відділу діє "Internet-центр".           

Відділ літератури та інформації з питань виробничого профілю

(Соборна, 73, 4 поверх)

            Завідуюча – Коваль С.Ф.

            Тел.: 32-40-54  

Відділ літератури та інформації з питань сільського господарства

(Соборна, 70, 3 поверх) 

            Завідуюча – Середюк В.Я.

            Тел.: 32-08-55

Пункт видачі – приміщення головного управління сільського господарства і продовольства  Вінницької облдержадміністрації (вул. Соборна, 15а)

При відділі функціонує клуб "Садівник-городник".           

Відділ літератури та інформації з питань мистецтва та культури

(вул. Соборна, 70, 2 поверх) 

            Завідуюча – Сенкевич А.В. 

            Тел.: 35-20-06

При відділі 15 років функціонує літературно-мистецький клуб "Відкрита сторінка". 

Відділ літератури та інформації з питань краєзнавства

(Соборна, 73, 4 поверх) 

            Завідуюча – Ніколаєць О.Г.

Тел.: 32-40-54 

Відділ літератури іноземними мовами

(Соборна, 70, 3 поверх) 

            Завідуюча – Михайленко Н. С.

            Тел.: 32-08-55

Сектор міжбібліотечного та персонального абонементу

(Соборна, 70, 1 поверх)

            Завідуюча – Лятавська Т.І.

            Тел.: 32-26-76 

Сектор редакційно-видавничої роботи

(вул. Соборна, 70, 4 поверх)               

            Завідуюча – Спиця Н.В.

            Тел.: 35-51-97  

Служба матеріально-технічного забезпечення

(вул. Соборна, 73, 1 поверх)

            Завідуюча, керівник служби - Слюсар Л .І.

            Тел.: 35-51-97

 Прийом представників Міністерства культури і мистецтв України, МФ “Відродження” та ОУНБ у голови облдержадміністрації В. Коцемира

 Відкриття Тижня бібліотеки в ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва (вересень, 2002 р.)

 Перший Всеукраїнський день бібліотек (Вінниця, 1998 р.)

 Під час презентації сайту обласної народно-демократичної ліги молоді в ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва

 Інформаційний ярмарок “Сучасна Британія ” в облбібліотеці ім. К. А. Тімірязєва з участю посла Великобританії Роналда Г. Сміта

 Чат з міністром культури і мистецтв України, присвячений Всеукраїнському дню працівників культури і аматорів народного мистецтва

 Ніхто не забутий... Зустріч з учасниками Великої Вітчизняної війни, колишніми працівниками ОУНБ ім. К. А. Ттірязєва

 Регіональна науково-практична конференція “Бібліотека в інформаційному суспільстві: пошуки гармонії, шляхи трансформації"

 Презентація сайту Головного управління праці та соціального захисту населення

 Із золотого фонду “Тімірязєвки”

 Цінні і рідкісні видання

 Стусівські читання, присвячені 65-річчю від дня народження поета-земляка.

 Засідання літературно-мистецького клубу в ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва

Свято рідної мови в обласній науковій бібліотеці

 Вокальний ансамбль “Сімхе ”

 Циганський молодіжний шоу-театр “Шатро”

Вінницька обласна бібліотека для юнацтва

Адреса: 21018, м. Вінниця, вул. Л. Толстого, 22

Тел.: 35-83-57

Режим роботи: з 10 до 19 год.

П’ятниця, неділя – з 10 до 18 год.

Вихідний – субота

Штат: 22 чол.

Заснована: в 1980 році

Фонд  – універсальний, близько 130 тис. прим., укр., рос., іноз. мовами, 300 назв газет і журналів, 2500 платівок.

ДБА: каталоги – абетк., сист., нотн. вид.; картотеки: СКС, краєзн. матеріалів.

Бібл. обслуг.: аб., чит. зал, зал періодики, філія (вул. Гладкова, 3), відділ інформ.-бібліогр. роботи. Щорічно обслуговує 10 тис. користувачів. До їх послуг – піаніно, відеомагнітофон, програвачі, телевізори, множильна техніка.

Основні функції: бібліотечне обслуговування юнацтва, викладачів, вчителів вищих та середніх навчальних закладів, працівників установ та організацій, що працюють з юнацтвом, проведення довідково-бібліографічного та інформаційного обслуговування юридичних та фізичних осіб, організація дозвілля юнацтва, допомога читачам в освіті і самоосвіті. Як обласний методичний центр – надає допомогу бібліотекам області шляхом участі в конференціях, нарадах, семінарах, виїздів на місця, складання методичних матеріалів з проблем обслуговування юнацтва.

Дубовий  Василь  Матвійович, директор ОБЮ.

Народився в 1937 році в с. Орлівці Тульчинського району Вінницької області. В 1958 році закінчив з відзнакою Тульчинське училище культури за фахом бібліотекознавство і бібліографія.

Працював зав. бібліотекою с. Зозівки Липовецького району, старшим інспектором Вінницького обласного управління культури, заступником директора з наукової роботи обласної бібліотеки для дітей ім. І. Я. Франка, з 1980 року працює директором обласної бібліотеки для юнацтва. Роботу в бібліотеці поєднує з викладацькою в міжнародному університеті "Україна".

Нагороджений знаком "За отличную работу" та медаллю "Ветеран труда". Автор 150 статей з питань бібліотечної роботи та 4 поетичних збірок.

Сторінки історії:

Більше двадцяти років час невблаганно відміряє пройдені обласною бібліотекою для юнацтва роки. Запам'яталися ті, тепер уже далекі, дні: вічні проблеми молодіжного життя дошкуляли повсякчас суспільству, державі, самій молоді. Безумовно, що бібліотеки завжди активно залучалися до їх вирішення, бо були опорою відповідних структур, здатною сприяти освітньому, духовному, інтелектуальному зростанню молодих.

Саме на цьому фоні реалій і сподівань за розпорядженням облвиконкому в кінці 1980 року з'явилась обласна бібліотека для юнацтва. Поки що умовно, бо бібліотека не мала нічого, крім старого приміщення, яке потрібно було капітально відремонтувати, щоб в його стінах помістити цінність бібліотеки – книги. Цю місію в ті часи взяла на себе завжди спокійна, врівноважена, високого фахового рівня бібліотекар Н.М. Барашивець, яка  працювала в ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва.

Сформувати фонд літератури, яка найповніше відповідала б різноманітним інтересам молоді, – таке стратегічне завдання стояло перед першим бібліотекарем. І вона знайшла найзручніший спосіб його вирішення, влаштувавши своє робоче місце безпосередньо в бібколекторі, що був на той час головним постачальником літератури для бібліотек. Все, що тут з’являлось, як кажуть з перших рук, потрапляло в бібліотеку.

Уже за неповних 2 місяці 1980 року в бібліотеку таким чином було придбано більше 5 тисяч томів книг, в наступному 1981 р. – ще 15 тисяч примірників. В числі цих перших надходжень були книги українських письменників І. Котляревського, Т. Шевченка, Г. Гребінки, А. Головка, Л. Українки, О. Гончара, а також представників інших народів – О. Дюма, Є. Євтушенка, Л. Толстого, ряд енциклопедій, словників, довідників. Вагому частку із цих зібрань складає література з фондів "Тімірязєвки", якою вона щедро поділилася з нововідкритою книгозбірнею. Сьогодні це золотий фонд, що дає можливість бібліотеці повноцінно функціонувати, задовольняючи різноманітні потреби молодих.

Для цього розмаїття духовних надбань потягнулись юні читачі. Спочатку їх було всього тисяча, а далі – більше. Сьогодні уже 10 тисяч юних душ гортають мудрі сторінки цих духовних скарбів, а за 20 років функціонування бібліотеки в її аудиторіях побувало більше 150 тисяч мешканців обласного центру. Перші читачі займають посади лікарів, вчителів, керівників установ та організацій. Пригадується з якою увагою налаштовували свої серця і допитливий розум на кращі зразки художньої літератури учениці К. Калитко та Г.Местешова, а збагнувши красу художнього слова, самі почали складати поетичні рядки, на їх рахунку – вже власні книжки, для К. Калитко – ще й навчання в престижному вузі – Києво-Могилянській академії. Таких вдумливих і неординарних юних душ, які йдуть в бібліотеку, щоб доторкнутись тут до краплин людської мудрості – тисячі. В кожного з них – свої інтереси до художнього слова, особливі потреби, різноманітні запити. Вони йдуть від особливості нашого життя, яке спонукає молоду людину шукати в його розмаїтті незайняте місце, де можна заявити про себе, маючи відповідний хист, знання і вміння, що формуються під впливом книги і бібліотеки. Тому так важливо забезпечити кожну молоду людину мудрою книгою, з якою можна було б звірити свої наміри щодо дальшого життєвого шляху.

Саме на принципах відповідності книжкового фонду інтересам читачів йде поповнення книгозбірні літературою, до їх послуг – 130 тисяч томів різноманітної літератури, майже 300 назв газет і журналів, більше 2 тисяч грамзаписів. Ясно, що в такому багаточисельному масиві документальних зібрань досить висока ступінь вірогідності одержати "свою" книжку.

Йдуть в бібліотеку молоді люди і з метою побувати на різноманітних заходах, що проводяться спільно з організаціями, інтереси яких зорієнтовані на молодіжні проблеми.

Прижились в стінах бібліотеки такі інтелектуальні об'єднання читачів як літературно-мистецька світлиця "Подільська криниця", клуби "Райдуга мистецтв", "Особистість", "Автограф", у яких на зустрічах з молодими прихильниками художніх скарбів побували про­фесор Вінницького педуніверситету, поет А. Подолинний, народний депутат – І.Квятковський, ветеран війни – О. Скнар, поети Д. Пічкур, Т. Яковенко, А. Гарматюк, Г.Мовчанюк, Н. Гнатюк, художник О. Кальченко, фольклористка Т. Гарбулінська і багато-багато інших прихильників юнацької бібліотеки, які принесли у її стіни не тільки художнє слово, чарівну пісню, барвисту картину, але й потрібну літературу. Скажімо, І. Квятковський регулярно закуповує для бібліотеки 50-100 книг світової літератури, він же вмілий оповідач і знавець творчості багатьох відомих письменників, про яких ділиться своїми міркуваннями з молодіжною аудиторією. Нерідко представники образотворчого мистецтва, влаштувавши в бібліотеці виставки своїх картин, залишають тут кілька полотен для організації майбутньої картинної галереї.

Чимало масових заходів давно уже вийшли за межі стін бібліотеки, в їх числі – конкурси: юних талантів "О мово моя, душа голосна України" та літературно-мистецький сімей-ерудитів – "Від роду – до народу".

Вони сприяють росту інтелекту людини, підносять значимість освіти, знань, посилюють тягу до книги, мистецтва. Тільки в попередніх двох конкурсах юних талантів взяли участь біля тисячі юних вінничан, окремі з них стали письменниками, студентами інститутів, а юний гуморист О. Стусенко з Бару зайняв призове 3-є місце у заключному Всеукраїнському конкурсі юних талантів і побував в Києві на зустрічі з Прем’єр-Міністром.

Добрі відгуки йдуть і про співпрацю бібліотеки з військовою частиною, відділом соціальної служби для молоді.

Взагалі, читачі, які в силу свого фізичного стану потребують особливої уваги, знаходять у бібліотеці надійний прихисток, для них проводяться українські вечорниці, літературні ранки, а для окремих – стає радістю прихід в домівки волонтерів з потрібними і корисними книгами.

Бібліотека також взяла участь у захисті дипломної роботи студентки педагогічного університету І. Саранчі, але не шляхом традиційної допомоги в написанні тексту, а в формі літературно-музичного вечора, на який зібралась майже вся кафедра світової літератури педуніверситету, де замість монологів, звучали романси, пісні, вірші у відповідності до теми захисту, яка мала назву "Душа, уставшая моя”. І це було незвично, цікаво, хоч, можливо, не зовсім в межах вимог педагогічної методики.

Розмірковуючи про бібліотеку, не можна обійти словом сумлінну працю багатьох бібліотекарів, бо саме вони, добре підготовлені, ерудовані, з щирими серцями фахівці, створюють в бібліотеці те затишне тло, що сприяє розвитку у молодих інтересу до книги, знань. Це О. Мундір, О. Губанова, Л. Нікітюк, Н. Струтинська, Г. Качуринська, С. Кіпорук, С. Щерба. Заходять в бібліотеку, щоб порадуватись добрими справами її колишні працівники Т.Марченко, Г. Подорожняк, Н. Палій.

Маючи статус обласної, бібліотека зосереджено "заглядає" в юнацькі бібліотечні аудиторії, що функціонують в містах і селах області. Радує той творчий і натхненний дух, що панує у юнацьких відділах центральних бібліотек Козятина, Бару, Тульчина, Могилів-Подільського, Хмільника, де зусилля працівників цих підрозділів спрямовані у русло турбот про духовне начало молодих. Жаль лише, що така структура, як відділ для юнацтва, поки що функціонує в небагатьох районах, а це означає, що інтереси юнацтва до книг, їх вікові особливості в таких бібліотеках знівельовані, розмиті в масі загальних потреб. Та це, сподіваємось, явище тимчасове, бо юнацтво – це генофонд нації, і кожному хочеться його бачити фізично здоровим і багатим духовно.

Йдуть роки. Змінюються суспільні орієнтири. Не вщухають вічні роздуми про місце бібліотеки в суспільній свідомості людей. Але все помітніше видно, що людство не може йти вперед, залишивши бібліотеку на узбіччі цивілізації.

Вінницька обласна бібліотека для дітей ім. І.Я. Франка

Адреса: 21010, м. Вінниця, вул. Соборна, 24

Тел.: 32-25-49, 32-25-21

Режим роботи: щоденно – з 10 до 18 год.

                            Неділя – з 10 до 17 год.

                            Вихідний – субота

                            Під час літніх канікул – з 10 до 18 год.

                            Вихідні – субота, неділя

Штат: 47 чол.

Заснована: в 1927 році

Фонд – універсальний – понад 140 тис. прим., в т. ч. укр. мовою близько 62 тис., 220 назв газет, і журналів, 12 т. КФФД.

ДБА: каталоги – абетк., сист., нотних видань; картотеки – краєзн., СКС, збірників, казок, цитат, назв творів художньої літератури.

Бібл. обслуг.: відділи: обслуг. дошк. та уч. 1-4, 5-9 класів; л-ри по мистец. та КФФД; обслуг. керівн. дит. чит.; компл. та обр. л-ри; книгозб., гігієни та реставр. кн. фондів; довід.-бібліогр. та інформ. роб. Щорічно обслуговує 13 тис. користувачів. До їх послуг – телевізори, відеомагнітофон, музичні центри, програвачі, ксерокс, інше.

Основна функція: забезпечення вільного доступу дітей і підлітків до інформації. 

Мрищук Тетяна Андріївна, директор ОБД ім. І.Я. Франка.

Народилася в 1955 році в с. Вербівці Липовецького району Вінницької області. В 1979 році закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука за фахом бібліотекознавство та бібліографія.

На даній посаді з 1994 року.

Нагороджена пам'ятним знаком Міністерства культури "За досягнення в розвитку культури і мистецтв"

Сторінки історії:

Свій початок бібліотека бере з грудня 1923 року, коли у міській центральній бібліотеці ім. М.В. Гоголя (нині обласна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва) було організовано дитячий відділ. 100 книг відділу зберігались у кутку читального залу в окремій шафі. Дітей обслуговували тричі на тиждень протягом однієї години. Із 4800 учнів міських шкіл послугами відділу користувались лише 454, а ще 101 читач з тих, хто не відвідував школи.

Відкриття міської дитячої бібліотеки відбулося в листопаді 1927 року, фонд її становив на той час 1600 книг, штат  – 3 працівники. Через тісноту приміщення, робота бібліотекарів спершу обмежувалась лише обміном книг і тільки у 1930 р. було організовано читальний зал.

В 1932 р. Вінницька міська дитяча бібліотека набуває стату­су обласної бібліотеки для дітей та юнацтва, відповідно, розширю­ються її обов’язки та можливості: у 1934 р. тут було 14587 книг, 6 бібліотекарів обслуговували читачів на абонементах для дітей молодшого та старшого віку, в читальному залі, у відділі книг єврейською мовою. З 1936 р. започатковано заочне обслуговуван­ня дітей сільської місцевості. Наступного року до штату вво­диться посада методиста, яку обіймала О.В. Нагорна – перший пра­цівник бібліотеки з вищою фаховою освітою – в жовтні 1937 р. вона затверджується директором (працювала на цій посаді майже 15 років).

На 1 січня 1941 року фонд обласної бібліотеки для дітей складався з 51410 книг, штат налічував 25 працівників, в т.ч. 18-бібліотекарів. В її структурі були: абонементи для молодшого та стар­шого віку, читальний зал, сектори обробки літератури і міжбіб­ліотечного обслуговування, методичний кабінет. Бібліотека зай­мала приміщення, в якому нині знаходиться кафе "Гермес", воно обігрівалось 5 печами, освітлювалось 14 електролампочками, мало 1 телефонний апарат.

Під час німецько-фашистської окупації в приміщенні біб­ліотеки розташовувався ресторан для гітлерівців. Пощастило збе­регти лише 14 тис. книг. Дітей обслуговували у філії обласної бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва – в "Мурах". Тут працювала бібліотека й після звільнення Вінниці. Однак в квітні 1944 р. рішенням міськвиконкому бібліотека одержала нежиле напівзруйноване приміщення з 10-ти кімнат площею 260 м. кв. по вул. В. Леніна (нині Соборна), 24, яке з тих пір й збереглося за бібліотекою. Двоє працівників перенесли сюди залишки майна та книжок, відновили її роботу. До кінця 1944 р. штат біб­ліотеки зріс до 20 чоловік. На двох абонементах і в читальних залах 8 чоловік обслужили 2701 читача, видали 40745 книг. Бібліотекарі активно включались в роботу по відновленню і поширенню в області мережі бібліотек для дітей та юнацтва, яка тривала до 1954 р.

З 1950 р. бібліотека проводить Тижні дитячої книги, у зустрічах і вечорах беруть участь прозаїки та поети Віннич­чини, України. У фондах до цього часу зберігаються подаровані авторами книги К. Гриба, В. Юхимовича, Ю. Збанацького, Ю. Чеповецького, Я. Гримайла, Г.Бойка, В. Бичка, М. Познанської, Є. Гуцала, Г. Усача та інших.

14 серпня 1956 р., з нагоди 100-річчя від дня народження І.Я. Франка бібліотеці було присвоєно його ім’я. У 1962 р. вона реорганізовується у бібліотеку для дітей і переходить на обслу­говування дошкільнят та учнів 1-8 класів, налагоджує тісні зв'язки з загальноосвітніми, музичними та художніми школами, позашкільними та громадськими організаціями, які пов'язані з вихованням дітей.

З 1965 р. обласна дитяча бібліотека ім. І.Я Франка, провадить наукові дослідження, спрямовані на підвищення ефективності індивідуальної та масової роботи з дітьми, поліпшення пропаганди літератури та довідково-бібліографічної роботи, впровадження в практику досягнень бібліотекознавства та кращого досвіду, з цих пір започатковано науково-практичні конференції працівників дитячих бібліотек області.

Сьогодні основними напрямками роботи бібліотеки є відрод­ження духовності, виховання в дітей любові до свого народу, поваги до історії і культури України, народних звичаїв, тради­цій і обрядів, дбайливого ставлення до рідної землі, сприяння розвитку творчих можливостей кожного читача. Значне місце належить популяризації творів українських письменників і поетів, зокрема місцевих, пропаганді краєзнавчої літе­ратури, роботі на допомогу в засвоєнні учнями шкільної програми, навчанню читачів бібліотечно-бібліографічної грамотності. Поряд з традиційними формами обслуговуван­ня тут запроваджується ряд нових форм роботи – музичні подорожі, ігри з літератури, музики, економіки, екології, прем'єри книг, цикли виставок-вікторин, уроки народознавства тощо. Працюють клуби цікавих зустрічей, ляльковий театр "Петрушка", гурток "Друзі бібліотеки”, лекторій "Учись слухати музику ".

Нині обласна дитяча бібліотека має понад 140 тис. книг, близько 12 тис. кінофонофотодокументів (надходять з 1971р.). Її послугами користуються щорічно 14-15 тис. читачів, яким видаєть­ся 250 тис. видань.

Бібліотека має три комп’ютера, розпочато роботу по ство­ренню електронного каталогу.

Слід відзначити великий внесок у становлення та розвиток обласної бібліотеки для дітей її першого директора Г.А. Віняр, а також працівників наступних років – О.В. Нагорної, Д.Н. Красюк, І.Ю. Розенбліта, Н.М. Анісімової, В.Д. Чорної, О.М. Шуневич, М.Л. Токарчука, С.П.Кваші та інших.

Барська централізована бібліотечна система 

Централізація мережі бібліотек району системи Міністерства культури відбулася в 1978 році. Сьогодні система об’єднує центральну районну бібліотеку для дітей, 46 сільських бібліотек-філій, 1 селищну, міську бібліотеку смт Копайгород, що ввійшли до Державного реєстру.

Фонд – універсальний, 779,4 тис. примірників, з яких 52,2% – українською мовою. Періодичних видань 100-110 назв. Обслуговують 25,9 тис. користувачів, в т.ч. 6,9 тис. читачів юнацького віку та 7,7 тис. дітей.

В ЦБС працюють 17 клубів та об’єднань за інтересами, більшість з яких діє на селі.

Структура: 

1. Центральна бібліотека

Адреса: 23000, м. Бар, вул.50-річчя Жовтня, 30

Тел.: 2-15-36

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                             Вихідний – понеділок

Штат: 12 чол.

Заснована: в 1946 році

Фонд – універсальний – 86,7 тис. прим., 106 назв – газет і журналів, кінофотофонодокументів – 300 прим.

ДБА: служб.-абетк.; чит.-абетк. і сист., звед. краєзн., каталоги, СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., сектори з пит. мистец., сільськогосп. л-ри, юнац. відділ. Щорічно обслуговує 5,5 тис. читачів.

Діють клуби та об’єднання за інтересами:

• “Право” – інформаційно-консультативний;
• “Здоров’я” – з питань популяризації інформації про здоровий спосіб життя;
• “Літературні п’ятниці” – по вивченню української літературної спадщини;
• “Подільські оденьки” – по відродженню українських традицій;
• “Акорд”- бардівської пісні і співаної поезії;
• недільна школа – з питань вивчення православного християнства.

Введено платні послуги: нічний абонемент, абонемент вихідного дня, видача літератури підвищеного попиту (бестселерів, журналів мод і ін.), продовження робочого дня бібліотекаря за проханням читачів, презентація фірм, банків, установ з орендою приміщень бібліотеки, доставка літератури за місцем роботи чи проживання, користування кінофотофонодокументами, організація персональних виставок та ін. За рік вони становлять 3-4 тис. грн. 

Кирилюк Любов Олексіївна, директор ЦБС.

Народилася в 1956 р. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука.

На даній посаді з 1978 р. Нагороджена пам'ятним знаком "За досягнення в розвитку культури і мистецтв".

Сторінки історії:

Перші скупі відомості про бібліотечне обслуговування мешканців Бару відносяться до 1900 року. Тоді тут була створена невелика книгозбірня, яка обслуговувала простий люд міста. В 1922 році в м. Барі, за рішенням місцевої влади був відкритий клуб, а при ньому – міська бібліотека.

В роки Великої Вітчизняної війни бібліотечний фонд був частково знищений. Основне ядро фонду бібліотеки почало формуватися в 1946 році. В цьому  ж  році бібліотека знову почала функціонувати. Поступово зростав книжковий фонд, який на сьогодні становить біля 90 тисяч документів, яким користуються до 6 тисяч мешканців райцентру і навколишніх сіл. Забезпечує роботу бібліотеки невеликий, творчий колектив бібліотечних працівників.

Незважаючи на складні фінансово-економічні умови, Барська ЦРБ намагається не лише зберегти фонди, кращі традиції, а й шукає нові форми роботи з читачами. Працівники бібліотеки намагаються забезпечити якісне обслуговування користувачів, в їх арсеналі – велике розмаїття форм популяризації книги.

Провідне місце в роботі ЦРБ посідає діяльність клубів і об’єднань за інтересами. 

Чергове засідання клубу "Подільські оденьки"

Святковий настрій щоразу надовго залишається в душах членів клубу “Подільські оденьки” після кожного його засідання. Тут зустрічаються люди, яких об’єднує любов до мистецтва, народної творчості. Зустрічі в клубі проходять за різноманітними темами: “Кожна господиня – майстриня”, “Великий піст – час очищення душі і тіла”, “Троянда – муз жадана квітка”, “Три Е: елегантна, ефектна, енергійна” та ін. Найактивнішими учасниками цього об’єднання є: президент клубу С.І. Стащенко, члени клубу: Л.М. Шалигіна, Н.С. Старкова, В.Т. Колісниченко, Л.В. Горбатюк.

Інформаційно-консультативний клуб “Право” здійснює популяризацію Конституції України, законів та постанов уряду, надає консультативну допомогу з правознавства жителям району. Цікаво і змістовно проходять його розширені засідання з найрізноманітніших актуальних питань правової культури. В засіданнях клубу беруть участь правознавці району. До речі, керівник клубу Н.Й. Шевчук – завідуюча юридичною консультацією.

При юнацькому секторі ЦРБ проходять заняття недільної школи по вивченню курсу “Православне християнство” під керівництвом священнослужителя ієрея Василя Холода.

 Краще збагнути красу літературного слова допомагає об’єднання „Літературні п’ятниці”, а пізнати суть бардівської пісні – клуб „Акорд”, керівник якого Віктор Павловський до того ж навчає гуртківців грі на гітарі.

Особливу увагу бібліотека приділяє людям  похилого віку. Працівники центральної бібліотеки спільно з районною службою милосердя організовують в приміщенні бібліотеки зустрічі, присвячені Міжнародному дню людей похилого віку. На подібних вечорах- зустрічах люди мають можливість за чашкою чаю поспілкуватися зі своїми ровесниками, а також отримати від компетентних людей відповіді на запитання, що їх хвилюють. Людей похилого віку бібліотека обслуговує книгою за місцем їх проживання. Книгоношами для них стали працівники служби милосердя: Л.Ставнійчук, В.Дроздова , Л. Ковбасюк , М.Камінська та ін.

Щорічно для ветеранів культури району проводяться вечори-зустрічі “Свято для душі”. В невимушеній обстановці, за святковими столиками збираються ті, хто віддав роботі не одне десятиліття. Серед них – ветерани бібліотечної справи, які в даний час перебувають на заслуженому відпочинку: Н.С. Мацун, А.М. Хайнацька, А.М. Воловодюк, Л.С.Пишинська, С.Й. Бистрицький, Г.М. Павич, Г.М. Березовська, О.І. Комарницька, В.І.Вертелецька, М.В. Ксеншкевич, Г.Ф. Юревич, В.Ю. Федорова, А.М. Левицька.

Творча співдружність поєднує центральну бібліотеку  з Барським педучилищем. Це спільне проведення вечорів, зустрічей для молоді. Надовго запам’ятався учням вечір “Без сім’ї можна, але без неї важко”, в організації якого активну участь взяла викладач Є.П.Панченко.

В секторі літератури з питань мистецтва центральної бібліотеки постійно організовуються виставки робіт місцевих художників та рукодільниць.

У бібліотеки багато щирих і добрих друзів, які на благодійних засадах допомагають їй. Серед них: фермер Олександр Слугоцький, комерційно-торгове товариство „Ліга”  (керівник В’ячеслав Яворський), виробниче підприємство „Цукропромводоналадка” (керівник Василь Дуда), ТОВ „Україна” (керівник Галина Шевчук) і багато інших.

2. Районна бібліотека для дітей 

Адреса: 23000, м. Бар, вул. Пролетарська, 23

Тел.: 2-13-60

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                            Вихідний – субота

Штат: 5 чол.

Заснована: в 1939 році

Фонд – універсальний – 23,7 тис. прим., 25 – назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист. каталоги; картотеки: тематич., СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. Щорічно обслуговує близько 3,0 тис. читачів-дітей.

Мірчук Людмила Іванівна, завідуюча бібліотекою.

Народилася 9 липня 1966 р. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука. В системі працює з 1988 року. На даній посаді з 1992 року.

Сторінки історії:

Бібліотека створювалася протягом 1939-1940 рр. Її книжковий фонд на той час складав 3 тис. примірників, обслуговувала 500 читачів. На жаль, архівних документів про бібліотеку за довоєнний період не збереглося. Є скупі відомості, що з 1 липня 1946 року РДБ відновила свою роботу, але працювала з перервами і лише в 1947 році почала працювати стабільно.

У квітні 1947 року на посаду завідуючої районною бібліотекою для дітей була призначена В.Ю. Федорова. Три десятиліття вона віддала улюбленій справі.

З фонду районної бібліотеки для дорослих  новоствореній дитячій було виділено 200  книг та 1 стелаж. З цього і розпочала свою роботу бібліотека для дітей. Розмістилася вона в колишньому будинку М. Коцюбинського, звідти згодом була переведена в Будинок культури, а пізніше – в житловий будинок, де знаходиться до сьогоднішнього дня.

Багато книг бібліотеці подарували читачі, а основним джерелом комплектування був місцевий книжковий магазин, пізніше – бібколектор.

Бібліотека має 2 абонементи: для дошкільників та учнів 1-4, 5-9 класів; читальний зал для учнів 5-9 класів.

Тут працює етнографічний клуб “Роксолана”.

Щорічно районна бібліотека для дітей обслуговує біля 3 тисяч читачів, яким видається понад 60 тис. видань.

Робота бібліотеки багатогранна, але особлива увага приділяється вивченню учнями шкільної програми. При цьому бібліотека використовує наочні та усні форми популяризації книги, такі як: уроки народознавства, літературні години, години цікавих повідомлень, вікторини, літературні ранки, вечори тощо.

Свою роботу бібліотека с. Митки розпочала 10 серпня 1948 року. Очолила її М.П.Волощук, випускниця Тульчинського училища культури. Бібліотека знаходилася в будинку Павла Зарицького, розкуркуленого селянина. Книжковий фонд бібліотеки складався з 100 книг.

Зараз бібліотека знаходиться в новому, добротному приміщенні і налічує біля 12 тис. примірників. Тепер тут працює її дочка А. Боршаш.

Масова робота проводиться спільно з клубом, школою. Відроджуються духовні традиції, народні звичаї та обряди. Традиційними стали Андріївські вечорниці “Шануємо звичаї предків”,  свято Івана Купала “Свято чистої краси”, в якому беруть участь більшість жителів села. Щороку вшановується праця земляків-односельчан. До підготовки та проведення свята “Земля батьків – земля моєї долі” залучаються всі культармійці, працівники школи, керівництво СТОВ. На свято запрошуються працівники усіх галузей господарства.

Цікава історією і бібліотека с. Червоне, яка розпочала своє існування у 1949 році. Бібліотекарем, на той час при клубі, був М.М. Яцков, що придбав 2,5 тисячі книг для бібліотеки за свої кошти.

Бібліотеці допомагали односельчани, що дарували власні книги, Червонівський колгосп ім. М. Горького – 1725 книг. Сьогодні книжковий фонд бібліотеки нараховує до 12тис. примірників.

Свою діяльність бібліотека спрямовує на відродження національних свят, традицій, обрядів: майже вся молодь села стала активним учасником українських вечорниць, свят Івана Купала, різдвяних, які є традиційними в селі. Тепер тут працює бібліотекарем С.М.Фрецюк – випускник Київського державного інституту культури ім. О.Є. Корнійчука. Він прийняв бібліотеку від своєї матері П.С. Фрецюк, яка пропрацювала тут біля 30 років.

Бібліотека є базовою для проведення районних семінарів.

Бібліотека-філія с. Шевченкове створена порівняно недавно. Заснувала її О.А.Романова в 1969 році. Сьогодні фонд бібліотеки нараховує 9 тисяч примірників друкованих видань, якими користуються більше 500 користувачів.

Це одна з кращих скарбниць мудрості Барського району. Вона активно утверджує в душах людей добро, порядність, національну гордість, історичну пам’ять, прищеплює любов до свого краю, його історичного минулого.

Основним напрямком роботи бібліотеки є виховання у дітей, молоді любові до свого краю, до землі, Батьківщини, до людей, відродження духовності.

З цієї метою бібліотекою проводяться масові заходи такі, як уроки народознавства, години поезії “Село моє – ти Батьківщини частка”, “Наш родовід”, “З криниці пам’яті черпайте”, “Зацвіла в долині червона калина”.

При бібліотеці працює клуб “Над Вертепом звіздар ясна”, в якому активну участь беруть діти та молодь села.

3. Мережа бібліотек-філій:

 Інформаційна зустріч з бібліотечними працівниками області в ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва

 День інформації для керівників груп гуманітарної підготовки ВПС України

 Виїзне засідання школи керівника для директорів ЦБС (с. Самгородок Козятинського р-ну. Липень 2003 р.)

 Підшефна військова частина вітає з 20-річчям установи колектив ОБЮ

 Обласний конкурс юних талантів "О мово моя, душа голосна України" (ОБЮ)

 Учасники засідання клубу “Автограф ” в облбібліотеці для юнацтва

 "Подільські оденькі" в Барській ЦБ

 Великодні свята в Барській РДБ

 Презентація центру регіональної інформації в Бершадській ЦБ

 День інформації "Край мій і його доля завжди зі мною"  (Бершадська ЦБ)

 Гра-вікторина “Твій улюблений казковий герой ” в Бершадській РДБ

 Відкриття Флоринської сільської бібіліотеки Бершадської ЦБС

 Під час проходження виробничої практики студентів бібліотечного відділення Тульчинського училища культури у Вінницькій ЦМБ

Колектив Вінницької ЦМБ

Вінницьку ЦДБ з 50-річчям вітають:

міський голова О. Г. Домбровський

письменник А. Гарматюк

юні читачи

Бершадська централізована бібліотечна система

Централізоване об’єднання публічних бібліотек системи Міністерства культури в єдине структурно-цілісне утворення в Бершадському районі відбулося в 1978 р.

Фонд – універсальний, 742 тис. примірників, з яких майже 40% – укр. мовою. Періодичних видань – 87 назв. Обслуговують 22,7 тис. користувачів, в т.ч. 4,5 тис. читачів юнацького віку та 9,2 тис. дітей.

В ЦБС працюють 13 клубів та об’єднань за інтересами, більшість з них – дитячого та юнацького спрямування.

Структура: 

1. Центральна бібліотека

Адреса: 24400, м. Бершадь, вул. Червоноармійська, 5 (осн. приміщення)

                  та вул. В. Леніна, 2 (чит. зал).

Тел.: 2-17-21

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – понеділок.

Штат: 13 чол.

Заснована: в 1919 р. Сучасна назва з 1978 році

Фонд – універсальний – 93,4 тис. прим. укр., рос., євр. мовами, в т. ч. нотні, образотворчі видання, грамзаписи, 87 назв газ. і журн. Є обмінний фонд.

ДБА: каталоги: служб.-абетк.; чит.-абетк. і сист., звед. краєзн. Є бібліограф. картотеки, в т.ч. назв худож. творів; фонд довідк. і бібліограф. вид.

Бібл. обслуг.: чит. зал, 2 аб. для доросл. і для юнац., МБА. Щороку обслуг. понад 4 тис. чит., з них 1,7 тис. юнац., загальна книговидача сягає 75 тис. прим.

Літ. об'єднаня “Рідне слово” і для молоді – літ.-мистец. об'єднання “Вишиванка”.

Інформ.-бібліогр. обслуг.: Дні інформ., бібліограф. огляди, індивід. та групове інформування на шпальтах газети “Бершадський край”.

Бібліогр. вид. б-ки: “Знаменні і пам’ятні дати Бершадщини”.

Дьоміна Лідія Луківна, директор ЦБС.

Народилася 1 грудня 1954 року в с. Мала Киріївка, Бершадського району на Вінниччині. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука в 1990 році. Працювала на різних посадах в районній бібліотеці. На посаді директора з 1996 року.

Сторінки історії:

Заснування бібліотеки м. Бершаді сягає в квітень 1919 року. Період історії бібліотеки з часу її утворення і по 1945 роки на сьогодні залишається невивченим. В перші повоєнні роки бібліотека діяла за рахунок пожертвувань своїх читачів і мешканців райцентру. Очолювала її Ірина Романівна Ільницька, молодий педагог, яка згодом закінчила Тульчинське культосвітнє училище. Фонд бібліотеки тоді вміщався на 6 стелажах і в 2 шафах. 1947-1949 роки були своєрідним періодом відродження бібліотеки: збільшилося надходження літератури, відремонтовано приміщення, налагоджено опалення, запроваджено МБА і ЗА. Тоді ж створюється ДБА, райбібліотека стає методичним центром для сільських закладів.

На початку 50-х років матеріальна база районної бібліотеки поповнилася друкарською машиною, телефоном, книжковими вітринами.

Завідуючими районною бібліотекою були 1950-1952 рр. – Дяченко І.С. (1923 р.н., освіта загальна середня), 1952-1954 рр. –  Казакова Н.В. (1929 р.н., освіта вища бібліотечна), 1954-1961 рр. – Іванкова Н.Т. (1932 р.н., освіта вища бібліотечна).

В 1951 р. розширився штат бібліотеки до 3 працівників, було введено одиницю зав. пересувним фондом, що утворився. Ним користувались сільські приклубні і бюджетні бібліотеки. Пересувні бібліотеки було створено на заводах, фабриках, школах міста. Тимчасові пересувні пункти працювали під час проведення районних спартакіад, зльотів передовиків сільського господарства, днів призову у військовому комісаріаті. Тут видавались газети і журнали.

Для впорядкування фондів проводиться переоблік в кожній бібліотеці району, мережа яких на кінець 50-х років становила 22 бібліотеки.

Основними формами масової роботи з читачами в 50-60 роках були: бібліотечні плакати, стінгазети, блискавки, голосні читання, книжкові виставки, фотомонтажі, читацькі конференції, доповіді, лекції, бесіди, бібліографічні огляди літератури, збільшились вимоги до пропаганди суспільно-політичної літератури.

В 1961 р. було запроваджено відкритий доступ до бібліотечних фондів.

В нове приміщення районного будинку культури бібліотека перейшла в 1970 році, де знаходиться і зараз, але читальний зал знаходиться в приміщенні музичної школи.

В 1978 р., по завершенні централізації державних масових бібліотек, Бершадська районна бібліотека стає центральною.

З 1961 по 1996 рік колектив очолювала Чорногуз Г.К. Направлення в Бершадь отримала після закінчення Харківського бібліотечного інституту. Вона зробила чималий внесок в створення і організацію роботи ЦБС, зміцнення авторитету не лише центральної, а й всіх бібліотек системи.

В усі часи бібліотека була скарбницею знань і духовності. Такою вона залишилась і зараз, хоч і обтяжена безліччю проблем, породжених часом. Літературні години, уроки народознавства, прем’єри книг, конкурси та багато інших заходів стали практикою спільної роботи колективу бібліотеки з працівниками освіти, громадськими організаціями “Просвіта”, редакцією районної газети “Бершадський край”, читачами. Тут намагаються вирішувати найголовнішу проблему часу – поповнення фонду за рахунок позабюджетних коштів. Продовжено акцію “Подаруй бібліотеці книгу”. Від народного депутата А.С. Матвієнка надійшли в дарунок книги, які необхідні учням, студентам, а представники  інтелігенції міста отримали в дарунок від авторів Ф. Шевчука і В. Пашковського книги: „З минулого в майбутнє”, „Слово на долоні” та „Зорі Трипілля” Є. Паламарчука та І. Андрієвського. Місцевий поет-гуморист А. Гарник вручив кожній бібліотеці свою збірку “Взяв би я бандуру”. Є чимало інших дарунків від вдячних читачів.

Розпочалась інформаційна співпраця бібліотеки з владними структурами. В читальному залі районної бібліотеки створено інформаційний центр „Бібліотека. Влада. Інформація”. Районна бібліотека бере участь в семінарах-нарадах сільських і міських керівників. Передбачається придбання нових засобів інформаційного обслуговування користувачів – комп’ютерного обладнання, ксерокопіювального апарату.                                             

2. Районна бібліотека для дітей 

Адреса: 24400, м. Бершадь, вул. Червоноармійська, 5

Тел.: 2-17-21

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 3 чол.

Заснована: в 1937 році

Фонд – універсальний – 39,3 тис. прим. укр. та рос. мовами. За видовим складом: книги, журн. і газ. (31 назва), нотні. вид., грамзаписи.

ДБА: каталоги: абетк.: л-ри для учнів 1-9 кл. і кер. дит. читання, сист. каталог л-ри для учнів 5-9 кл.; картотеки: СКС, темат. ілюстр. картотека л-ри для учнів 1-3 кл., краєзн. карт. книг і періодики; картотека періодичних видань, фонд довідк.-бібл. вид.

Бібл. обслуг.: абонемент для дошкільнят і учнів 1-3 кл., абонемент по обслуг. учнів 5-9 кл., МБА. Щорічно обслуговують майже 2 тис. читачів.

Інформ.-бібліогр. обслуг.: бібліогр. довідки на допомогу розширенню набутих в школі знань та довідки з питань виховної роботи. Інформ.-бібліогр. обслуг. педагогів, вихователів, батьків, бібліотекарів, що працюють з дітьми.

Для учнів молодшого шкільного віку працюють гурток “Друзі бібліотеки”, ляльковий театр “Буратіно”.

Захарчук Тетяна Валентинівна, завідуюча РДБ.

Народилася 1 червня 1956 року в с. М’якохід Бершадського району.

Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука в 1983 р.

Сторінки історії:

17 листопада 1937 року в обласній газеті „Більшовицька правда” в матеріалі „Дитяча бібліотека” повідомлялось: „Ще не так давно дитячий відділ Бершадської райбібліотеки складався з 40-50 книжок. Тепер дитяча бібліотека в прекрасному приміщенні. Вона має близько 2 тис. книжок художньої та галузевої літератури. Збільшилась і кількість читачів. Торік їх було 500, цього року 800 читачів регулярно відвідують свою бібліотеку. 3 цього можна зробити висновок, що бібліотека для дітей в місті Бершаді була відкрита в 1935-1936 рр. Більше ніяких відомостей про її роботу в повоєнний час і до 1950 року не знайдено. Відомо лише, що після війни вона була відкрита в непридатному для роботи приміщенні, загальною прощею 34 м².

На 1 грудня 1950 року книжковий фонд становив 4933 примірники книг, читачів було 598. Після війни районну бібліотеку очолювала Ільницька I.P., яка пропрацювала 47 років (до травня 1992 р.). Освіту мала середню педагогічну, згодом заочно закінчила бібліотечний відділ Тульчинського училища культури.

В 1959 році в бібліотеці запроваджується відкритий доступ читачів до книжкових фондів. Основними формами пропаганди літератури були книжкові виставки, бібліотечні плакати, літературні лекції, політінформації, картотеки і тематичні ящики літератури.

В 1962 році бібліотека реорганізується з бібліотеки для дітей та юнацтва в 6і6ліотеку для дітей. Довгий час її очолювала Тодоренко Н.В. (1968-1994 pp.). В період своєї діяльності значну увагу вона приділяла не тільки організації роботи РДБ, але й формуванню фондів сільських бібліотек-філіалів для учнів 1-9 кл., створенню кімнат юного читача, співпраці бібліотек з педагогічними колективами шкіл та їх книгозбірнями.

В 1970 році в райцентрі споруджується районний Будинок культури, де для бібліотеки відводиться частина другого поверху площею 200 м², що дало можливість організувати відділи обслуговування дошкільників та учнів 1-3, 5-9 кл., читальний зал.

В 1971 року в штат бібліотеки вводиться третій фахівець, що дало можливість удосконалити бібліотечне обслуговування дітей літературою та впровадити нові форми її пропаганди.

В 1978 році в районі здійснюється централізація державних масових бібліотек. Вводиться посада заступника директора ЦБС по роботі з дітьми.

3 часу проголошення незалежності України звертається особлива увага працівників книгозбірень на комплектування фондів книгами з історії України, народознавства, в бібліотеку починає надходити і духовна література. В практику роботи запроваджуються свята рідної мови, уроки народознавства, відзначення свят народно-релігійного календаря, активно популяризується література про історію України, звичаї та обряди українського народу.

В повсякденній роботі РДБ – різноманітні заходи: дні інформації та літературні години, вікторини та ігри-подорожі, усні журнали та свята мови, Тиждень дитячої книги, Дні бібліотеки, книжкові виставки, бібліографічні огляди, екскурсії по бібліотеці. Бібліотека бере участь в конкурсах „О мово моя, душа голосна України” та конкурсі сімей-ерудитів "Від роду – до народу". 3 метою забезпечення виконання національної програми „Діти України” 2001-2005 рр. кожний рік здійснюється передплата періодичних видань для дітей, проводяться масові заходи до Міжнародного Дня захисту дітей, конкурси малюнків. Для читачів молодшого віку працюють гурток "Друзі бібліотеки", ляльковий театр „Буратіно” та клуб за інтересами "Веселка".

Важливий напрямок роботи – співпраця з керівниками дитячого читання: педагогами, батьками, керівниками позашкільних об’єднань. Готуються виступи на педрадах, батьківських зборах. Організовано бібліотечний пункт видачі літератури в СШ № 3 міста.

Головний критерій роботи – це зручність для читачів, надання їм рівних можливостей отримання інформації: всі діти рівні, незалежно від соціального походження, національності, фінансового стану сім’ї.

3. Мережа бібліотек-філій:

Централізована бібліотечна система м. Вінниці

Восени 1976 року бібліотеки Міністерства культури були об’єднані в централізовану бібліотечну систему. ЦБС включала 23 міські бібліотеки зі штатом 117 чоловік, із них – 92 бібліотечні працівники.

За роки свого існування її працівники відчували і злети, і падіння. Найбільшого підйому досягла ЦБС у восьмидесяті роки, значно покращилась матеріальна база: двадцять бібліотек-філіалів отримали нові приміщення, які будувались спеціально для них з урахуванням специфіки бібліотечної роботи.

Бібліот. фонд універсальний – 1367,2 тис. примірників, в т. ч. 44,4% видань українською мовою. Щороку ЦБС обслуговує понад 67 тис. читачів, з них 31,9 тис. дітей, юнацтва – 22,6 тис.

До послуг користувачів бібліотек великий перелік періодичних видань: 104 назви газет, 214 назв журналів.

Бібліотеки ЦБС користуються заслуженим авторитетом як у мешканців міста, так і владних структур. Проявом розуміння, турботи і підтримки бібліотек з боку міської влади стало виділення додаткових коштів у розмірі 20 тис. грн. на придбання книг та множильної техніки. 

Скорик Ніна Іванівна, директор ЦБС

Народилася 28 серпня 1956 р. в с. Дмитрівка, Золотоніського р-ну на Черкащині. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1977 р.). З 1977 р. – зав. філією № 2 м. Вінниці, № 8 (1981), зав. організаційно-методичним відділом. З 1986 ЦМБ, з 1992 р. – заст. директора МБС. На даній посаді з 1 березня 2003 р.

Структура:

1. Центральна бібліотека

Адреса: 21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 4

Тел.: 32-50-20, 35-53-65

Режим роботи: з 10 до 19 год.

                                            Вихідний – середа

Штат: 16 чол.

Заснована: в 1974 році

Фонд – універсальний – 381,7 тис. од.;  44,5% – укр. мовою, 249 назв – газет та журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС, фонд довідкових  і бібліографічних видань.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. для дорослих, абон. для юнацтва, МБА, чит. зал для обслуговування студентів ЄУФІМБ (Європ. ун-ту фінансів, інформ. систем, менеджменту і бізнесу). Щороку обслуговує 67 тис. читачів.

Бібліотека залучає позабюджетні кошти за рахунок здачі в оренду приміщень та бібліотечно-бібліографічного обслуговування студентів університету.

 Кисельова Ніна Іванівна, директор ЦБС 1979 - лютий 2003 рр.

Обиралась депутатом міської Ради 17, 18, 19 скликань, де очолювала комісію по культурі. Нагороджена медаллю “За трудовую доблесть” та знаком президента Української бібліотечної асоціації “За відданість бібліотечній справі” – за багаторічну сумлінну працю, професійну відданість, особистий внесок у розвиток бібліотечної справи. Неодноразово нагороджувалась цінними подарунками, подяками облдержадміністрації, обласного та міського управлінь культури, Мінкультури України.

Сторінки історії:

17 січня 1974 року виконком Вінницької міської Ради депутатів трудящих приймає рішення про відкриття центральної міської бібліотеки по Хмельницькому шосе, 4.

Урочисте відкриття відбулося 1 червня 1974 року. Бібліотеці було присвоєне ім’я Героя Радянського Союзу І.В. Бевза.

Першим директором ЦМБ ім. І.В. Бевза була Н.М. Ошуркова.

З 1979  по 2002 рр. директором ЦМБ працювала Н.І. Кисельова. У восьмидесяті роки ЦБС досягла найбільшого підйому, значно покращилась матеріальна база: двадцять бібліотек-філій отримали нові приміщення, які будувались спеціально для них і урахуванням специфіки бібліотечної роботи.

В ЦМБ проводиться змістовна соціокультурна діяльність. Постійно розвивати та підтримувати у читачів інтерес до книги допомагають різні форми спілкування: етнографічні години, конкурси та турніри, ерудит-лото, калейдоскопи цікавих фактів та ін. А використання таких форм роботи як літературні конкурси, мандрівки, лото, театралізовані та фольклорні свята дають змогу виявити та розвинути у читачів відповідні здібності та інтереси. Постійними гостями в бібліотеці стали письменники-земляки: Н. Гнатюк, В. Кобець, А. Гарматюк, В. Сторожук, Т. Артем’єва, Д. Пічкур та ін. В приміщенні ЦМБ знайшла місце для зустрічей секція жінок-ветеранів Ленінської райради ветеранів, яку очолює Арутюнова О.С. Для них тут відбулися такі чудові вечори: “У війни не жіноче обличчя” та “Живого серця тихе, вічне свято”.

Для студентів Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу проводяться різнопланові творчі акції: ігрове шоу “Все починається з любові”, фольклорно-етнографічне свято “Світле свято”, вечір поезії “Волі Великоднє і правди свіча” (до 60-річчя з дня народження В. Забаштанського).

Бібліотека – центр культури та інформації в мікрорайоні, виконує функцію соціально-психологічної підтримки найменш захищених верств населення: ветеранів, інвалідів, дітей, молоді, безробітних, які становлять основну частину читачів.

ЦМБ – методичний центр для бібліотек всіх систем і відомств міста, який постійно надає їм допомогу у вирішенні технологічних процесів, складанні календарних планів роботи, розробці сценаріїв.

Багато років бібліотека – обласна школа передового досвіду з питань формування і збереження бібліотечних фондів, постійна база практики для студентів Київського університету культури та Тульчинського училища культури.

2. Центральна дитяча бібліотека

Адреса: 21027, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 63

Тел.: 46-05-05

Режим роботи: з 10 до 18 год.

                                            Вихідні – субота (на час канікул – субота, неділя)

                                            Санітарний день – остання середа місяця

Штат: 7 чол.

Заснована: в 1952 році

Фонд – універсальний – 63,8 тис. прим.;  60 назв – газет та журналів.

ДБА: абетк., сист. для учнів 2-4 та 5-9 кл. каталоги; картотеки: СКС, краєзн.

Бібл. обслуг.: аб. і чит. зал 1-4 кл. і дошкільн., аб. і чит. зал для учнів 5-9 кл. Щороку обслуговує 5,8 тис. читачів., з яких – 5,7 тис. дітей.

Книговидача складає 107,2 тис. прим.

 Козловська Світлана Миколаївна, заступник директора по роботі з дітьми.

 Народилася в 1961 році в м. Кам’янка-Бузька Львівської області. В 1982 р. закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука.

З 1982 р. – старший бібліотекар, з 1992 р. – головний, а з 1994 року – заступник директора по роботі з дітьми Вінницької міської ЦБС. В 1996 році зайняла перше місце у міському та друге місце в обласному конкурсах працівників культури “Кращий за професією”.

Неодноразово відзначалася  подяками, грамотами, цінними подарунками Міністерства культури, облдержадміністрації, міського управління культури.

Сторінки історії:

Книгозбірня для дітей заснована у 1952 році як Вінницька міська бібліотека для дітей та юнацтва № 4 і займала приміщення з 2-х кімнат загальною площею 20 м². Фонд її становив 2138 примірників книг. В бібліотеці працював 1 бібліотекар – Б.С. Мазур.

В 1962 році бібліотека реорганізовується в бібліотеку для дітей, а в 1963 році переводиться в нове приміщення площею 150 м², що дало можливість організувати роботу читального залу.

Починаючи з 60-х років, у бібліотеці налагоджується довідково-бібліографічне обслуговування читачів. Проводяться екскурсії школярів у бібліотеку, бесіди з ними, літературні читання, працює гурток “Друзі бібліотеки”.

В 1968 році в бібліотеці створюються відділи обслуговування дошкільників і учнів 1-3 класів та обслуговування учнів 4-8 класів з відповідними абонементами та читальними залами. На той час в штаті бібліотеки вже працювало 4 спеціалісти.

В 1974 році у фондах бібліотеки нараховується 37927 облікових одиниць, в т.ч.  47 кінофотодокументів, 42% фонду – книги українською мовою.

В 1976 році, під час централізації державних бібліотек м. Вінниці, дитяча бібліотека № 4 входить до складу Вінницької міської ЦБС,  як її філія. В 1979 році бібліотека переводиться в нове приміщення загальною площею 220 м², де організовується кімната казок. В 1980 році на посаду заст. директора по роботі з дітьми призначається Т.Д. Шабалова. В 1982 році бібліотека-філія № 4 реорганізовується в  центральну міську бібліотеку для дітей, штат її розширюється до  7 працівників. В 1983 році бібліотека переводиться в спеціально збудоване приміщення площею 620 м². Було придбано нове обладнання, здійснено оформлення відповідно до вимог часу та відкрито перший в області комп’ютерний клас.

Центральна дитяча бібліотека стає однією з кращих в області, на неї покладаються функції методичної допомоги державним та шкільним бібліотекам міста в питаннях організації роботи з юними читачами. В журналі “Библиотекарь” 1988 рік № 7, надруковано репортаж з бібліотеки під назвою “Третий раз впереди”. В цьому ж році її відвідує делегація муніципалітету англійського міста Пітерборо.

На базі бібліотеки щорічно проводяться тематичні семінари з працівниками шкільних та міських бібліотек, що обслуговують дітей. Для надання допомоги на місцях щорічно здійснюється 15-20 виходів у бібліотеки міста.

Починаючи з 1990 року, фонди бібліотеки поповнилися літературою про історію України, звичаї і традиції нашого народу, творами незаслужено забутих письменників і поетів.

На кінець 1994 року фонди бібліотеки становили 59422 книги та 230 кінофотодокументів, книг українською і російською мовами – майже порівну.

В 1994 році на базі ЦДБ був проведений обласний семінар працівників районних і міських бібліотек для дітей.

Бібліотека з року в рік проводить Тижні дитячої книги, бере участь у Всеукраїнських та обласних оглядах і конкурсах. Тут знайшли постійну прописку літературні свята, вікторини, подорожі, диспути, турніри, КВК, уроки народознавства, доброти, миру, відзначаються народно-релігійні свята. Особлива увага приділяється родинно-сімейному вихованню. Вже традиційним стало свято “Іграшка своїми руками” для дітей – сиріт, інвалідів та з багатодітних родин, яке проводиться спільно з Палацом школярів та юнацтва.

Щорічно організовуються день дошкільника та день Матері, сімейні конкурси “Найбільш кмітлива, знаюча сім’я” та “Сім’я, матуся і дитина – це ми усі, це - Україна”, родинне свято “Коріння твого роду”. В бібліотеці часто проходять дні казок, відбуваються літературні лото, музично-літературні вернісажі.

В бібліотеці читачі мали змогу зустрітися з такими поетами та письменниками: В. Сидоренком, Г. Усачем, Н. Гнатюк, А. Гарматюком, А. Бортняком, Г. Чубач.

Щомісяця в бібліотеці для молодших школярів проходять засідання народознавчого клубу “Веселка” та клубу “Всезнайко”.

Значну фінансову підтримку надає бібліотеці виконком Вінницької міської ради та приватний підприємець-директор МП ТОВ “ВФІ” – Григорук О.С.

3. Бібліотека-філія № 8 Вінницької міської ЦБC

Адреса: 21001, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 39

Тел.: 27-83-78

Режим роботи: з 10 до 19 год.

                                            Вихідний – середа 

Штат: 4 чол.

Заснована: в 1954 році

         Фонд – універсальний – 64,5 тис. прим., в т.ч. укр. мовою – 49,5, 22 назви газет і 48 назв журналів.

ДБА: сист., абетк., краєзн. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: аб. для дорослих і юнацтва, аб. для дітей, універсальний читальний зал. Щорічно обслуговує 4,5 тис. читачів, в т. ч. біля 3 тис. дітей, юнацтва – майже 1 тис.              

Храпцун Олена Мефодіївна, зав. бібліотекою-філією.

Народилася 1944 році у м. Вінниці. Закінчила Вінницький державний педагогічний інститут (1966 р.). З 1984 р. – в ЦБС м.Вінниці, а з 1990 р. – завідуюча філіалом № 8.

                                               Неодноразово О. М. Храпцун нагороджувалася почесними грамотами, преміями, цінними подарунками.  

Сторінки історії:

Бібліотека була заснована в 1954 р. на території 45 ЕМЗ (електротехнічного заводу).

Спочатку вона знаходилась у маленькій кімнатці. Фонд зібрали самі працівники заводу. В цьому ж році на території підприємства спеціально для своєї книгозбірні побудували приміщення (зараз там знаходиться музей заводу). Першим бібліотекарем була Д.Б. Борисюк.

Велику роль у відкритті бібліотеки зіграли Б.К. Пугачов та О.Ю. Нарушев. У 1959 році в одному з житлових будинків по вул. Червоноармійській, 39 відкрили гарну бібліотеку. На той час вона обслуговувала жителів мікрорайону і була на балансі заводу. Після здійснення централізації бібліотека стала філіалом № 8 міської ЦБС.

Бібліотеку в районі Замостя знають і люблять. Вона обслуговує учнів ЗОШ № 6, 30, 32, 8, 5, 31, ПТУ-4, кооперативного технікуму. Це – центр дозвілля мікрорайону Замостя.

Одна з провідних в міста, вона в 1999 році до Дня бібліотек виборола звання “Краща бібліотека року”.

Відзначається серйозною роботою з бібліотечними фондами, є школою передового досвіду з питань масової роботи.

Тісно співпрацює з радою ветеранів Замостянського району. При бібліотеці уже багато років діє клуб “Ветеран”. Бібліотечні працівники сприяють патріотичному вихованню юних. Завжди емоційно проходять зустрічі молоді і підлітків з учасниками Великої Вітчизняної війни. Такою була зустріч з жінками-ветеранами “Визволительки нашого краю”.

Плідно взаємодіє бібліотека з міським Палацом мистецтв “Зоря”. Остання творча акція – свято “Ми йшли до тебе, Перемого”, що пройшла з участю ветеранів мікрорайону.

Щорічно проходять Шевченківські свята.

За час функціонування бібліотеки тут сформувався постійний склад читачів, цілі читацькі династії, що свідчить про авторитет цієї установи в мікрорайоні.

Враховуючи значну роботу бібліотеки по пропаганді української літератури, творчості письменників-земляків, на обласну раду подано клопотання про присвоєння їй імені видатного письменника М.П. Стельмаха (на честь 90-річчя від дня його народження).

4. Бібліотека-філіал № 12 для дітей Вінницької міської ЦБC

Адреса: 21022, м. Вінниця, вул. Київська, 126

Тел.: 35-33-92

Режим роботи: з 10 до 18 год.

                                             Вихідний – субота

Штат: 4 чол.

Заснована: в 1967 році

Фонд – універсальний – 33,0 тис. прим., 15 назв газет, 31 назва журналів.

ДБА: абетк., сист. для учнів 5-9 класів каталоги; картотеки: СКС для учнів 2-4 кл., краєзн.

Бібл. обслуг.: аб., чит. зал. Щорічно обслуговує біля 4 тисяч читачів-дітей та керівників дитячого читання.

Драчук Тамара Петрівна, зав. бібліотекою-філіалом.

Народилася 1949 р. в м. Вінниці. У 1972 р. закінчила Вінницький державний педагогічний інститут. З 1968 року працює в бібліотеці, на посаді завідуючої – з 1971 року.

Нагороджена медаллю “Ветеран праці”, грамотами, подяками облдержадміністрації та обласної ради, управління культури та Міністерства внутрішніх справ.   

Сторінки історії:

Бібліотека була заснована у 1967 році і знаходилася у приміщенні залізобетонного заводу. У 1968 році установа отримала окреме приміщення, в якому знаходиться понині. Будучи універсальною, вона обслуговувала всі категорії мешканців мікрорайону.

На протязі багатьох років у спецкомендатурі працював університет культури, організований бібліотекою. Ця робота була схвально оцінена МВС України, за що бібліотека і її завідуюча були відзначені спеціальними грамотами.

Враховуючи специфіку мікрорайону, де розміщено багато робітничих гуртожитків, бібліотека організовувала там нестаціонарне бібліотечне обслуговування, проводила різноманітні творчі акції.

У 2000 році бібліотека перепрофільована у дитячу і, відповідно, змінила напрямок своєї роботи. Діти і керівники дитячого читання – на сьогодні основний контингент читачів бібліотеки.

Тісно співпрацює з ЗОШ № 29. Традиційними стали екскурсії учнів молодших класів до бібліотеки, бібліотечні уроки.

Викликають інтерес у школярів заходи профорієнтаційного спрямування, зокрема, зустрічі з викладачами ПТУ, технікумів, коледжів.

До ювілейних дат письменників проводяться літературні ранки, вікторини, огляди літератури. Бібліотека систематично влаштовує презентації нових періодичних видань.

Характерним для бібліотеки стало оформлення книжкових виставок різноманітної тематики. Постійно здійснюється випуск “Календаря знаменних і пам’ятних дат”.

Протягом багатьох років збираються теки з матеріалами на теми: “Письменники Вінниччини”, “Нові терміни”, “Козаччина”, “Чорнобиль”, “Свята і обряди українців”, “Народний календар”, “Історія Вінниччини”, які активно використовуються читачами книгозбірні.

Сама завідуюча бібліотекою Т.П. Драчук – вмілий наставник молоді, виховала чимало фахівців бібліотечної справи. Це – Н. Борисевич, Т. Міщан, І. Кашубська, Л. Цимбалюк та інші.

5. Бібліотека-філіал № 21 ім. Н.К. Крупської Вінницької міської ЦБС.

Адреса: 21001, просп. М. Коцюбинського, 49

Тел.: 27-04-47

Режим роботи: з 10 до 19 год.,

                                            Вихідний – середа

Штат: 5 чол.

Заснована: в 1913 році

Фонд – універсальний – 60,5 тис. прим., 26 назв газет і 51 назва журн.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: аб. дорослих та юнацтва. Щорічно обслуговує 5,2 тис. читачів, в т.ч. біля 3 тис. – юнацького віку.

Браницька Ніна Іванівна, зав. бібліотекою-філією № 21.

Народилася 1952 р. в с. Липівці Макарівського району на Київщині. Закінчила Київський державний інститут культури ім.О.Є.Корнійчука (1974 р.), очолила бібліотеку в 1976 році.

Неодноразово нагороджувалася почесними відзнаками органів місцевого самоврядування, міського та обласного управлінь культури.

Сторінки історії:

Бібліотека – одна з найстаріших в місті. Вона була відкрита в 1913 році, а з 1931 року це хата – читальня.

З 1936 року бібліотека носить ім’я Н.К. Крупської.

Зараз на будинку по вул. І. Бевза (колишня Депутатська), де колись була бібліотека, розміщена меморіальна дошка, з написом “В цьому будинку в 1941-1942 рр. знаходився штаб підпільної організації, якою керував Герой Радянського Союзу І.В. Бевз”. На той час він був зав. книгозбірнею.

В часи війни бібліотека ім. Н.К. Крупської видалась зручним місцем для конспіративних зустрічей. До цього невеличкого будинку на тихій непримітній Депутатській вулиці прилягали великий сад та глухий двір, через декілька виходів якого можна було швидко і непомітно зникнути у випадку небезпеки.

Нелегко було відстояти бібліотеку, яку фашисти хотіли закрити, як і інші культосвітні заклади. Німці знищили частину книг. Але всю цінну літературу працівники бібліотеки встигли сховати. На багатьох виданнях “затушували” вихідні дані, щоб не можна було розпізнати, ким і коли вони були видані. Не “збереглось” інвентарної книги, “зникла” частина каталогу. Німці чомусь не закрили бібліотеку. Але якось же треба було її підтримувати? Потрібні були кошти – і бібліотека стала платною.

В бібліотеці працювали надійні люди, в основному, дівчата-комсомолки. Вони і стали першими підпільниками, які працювали під керівництвом І.В. Бевза. Це були: В. Любимова, Н. Яблонська, Н. Медвідь. З їх участю у місті з’явилися перші листівки, віддруковані І. Бевзом на машинці, надійно схованій в бібліотеці. З їх допомогою встановлювали потрібний зв’язок. Дякуючи їм, до бібліотеки потягнувся народ. Сюди приходили поспілкуватись, посперечатись про книги, поговорити від душі, дізнатись новини. Хто бував в бібліотеці, той отримував впевненість в нашій перемозі, передавав іншим людям слова правди.

Бібліотеку ім. Н. Крупської відвідували І. Войцехівський, І. Бутенко, С. Левенець, Герой Радянського Союзу Л. Ратушна через бібліотеку також знайшла шлях до підпілля.

Сьогодні бібліотека знаходиться в новому приміщенні по просп. М. Коцюбинського, 49. Тут працює колектив, який уже багато років очолює Н.І. Браницька. Бібліотека має свої традиції, добрі, тісні зв’язки з підприємствами та організаціями мікрорайону, проводить змістовну роботу по популяризації книги серед читачів.

Багатолітня співпраця поєднує бібліотеку з обласною письменницькою організацією, проводячи презентації нових книг письменників-земляків, літературні тематичні вечори за їх участю.

Плідно працює бібліотека із станцією юних натуралістів, де спільно проводяться “Уроки доброти до братів наших менших”.

Бібліотека користується авторитетом у мешканців мікрорайону. У 1999 р., під час святкування Всеукраїнського дня бібліотек, установа була визнана кращою бібліотекою міста, а колектив було нагороджено цінним подарунком. Керівнику бібліотеки вдалося створити команду однодумців, цікавих творчих працівників, закоханих у свою справу.

6. Мережа Вінницької міської ЦБС

                Бібліотеки-філії:

Вінницька районна централізована бібліотечна система

ЦБС створена у липні 1977 року Бібліотечний фонд універсальний – 740,9 тис. примірників, в т. ч. укр. мовою – 54,2 %. Щороку обслуговує біля 22 тисяч користувачів, в т.ч. дітей – 5,0 тис., 3,2 тис. юнацтва.

В ЦБС працює 7 читацьких клубів за інтересами.

У бібліотеках району запроваджено додаткові платні послуги, зокрема: позачергове користування літературою підвищеного попиту, нічний абонемент та абонемент вихідного дня, користування журналами вдома.

 Структура:

1. Центральна бібліотека

Адреса: 21036, м. Вінниця, вул. 40-річчя Перемоги, 12

Тел.: 35-62-33

Режим роботи: з 8 до 17 год.

                                      Вихідні – субота, неділя

Штат: 6 чол. (100% – фахівці)

Заснована: в 1924 році

Фонд – універсальний – 18,9 тис. прим., в т. ч. укр. мовою – 54,5% тис., 45 назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: МБА, ВСО обслуговується 240 користувачів.

Мазур Тетяна Миколаївна, директор ЦБС.

Народилася 6 березня 1958 року в Алтайському краї. Після закінчення у 1981 році Алтайського інституту культури працювала художнім керівником ПК "Хімік" Вінницького хімзаводу. На посаді директора ЦБС з квітня 1998 року.

Сторінки історії:

Заснування Вінницької районної бібліотеки відноситься до 20-40 років. Існує декілька версій: перша – бібліотека була створена на базі однієї з бібліотек м. Вінниці, але дані про це у обласному архіві відсутні, друга – бібліотека заснована у 1924 році і знаходилася в смт Стрижавка (і, як зазначено в архівних документах, теоретично обслуговувала весь район, а фактично села – Стрижавка, Коло-Михайлівка, Переорки, інші населені пункти). За третьою версією – рік відкриття бібліотеки – 1948, про що свідчать перші інвентарні книги, які датуються цим періодом. Сучасна назва бібліотеки з 1977 року.

Обслуговування населення району у ЦБ здійснюється тільки відділом збереження, через ВСО та МБА.

Одним із напрямків діяльності ЦБС є робота з обдарованою молоддю. Щорічно проводяться конкурси поетів-початківців, юних художників, різноманітні літературні вечори та інші масові заходи. Цікавим у роботі бібліотек стало проведення 2-3 січня конкурсів, які сприяють залученню нових читачів, конкурсів на кращі книжкові виставки, присвячені важдивим подіям, що відбуваються в житті країни. В минулому році в ЦБС проведено конкурс до 70-річчя голодомору на Україні. Переможці відзначені цінними подарунками (радіоприймачі, радіомагнітоли, інше).

В кожній бібліотеці оформлено альбом спогадів ветеранів війни, з фотографіями з сімейних архівів.

Готуються довідники "Вінницькі святині" (історія церков і костелів Вінницького району) та "Видатні люди району".

Центральною бібліотекою в літній період широко практикується проведення виїзних семінарів та нарад безпосередньо на базах сільських філіалів з участю провідних спеціалістів обласних та районних методичних центрів.

Протягом року бібліотека проводить масові заходи як в бібліотеках району, так і безпосередньо в колективах.

При підтримці районної ради традиційним стало відзначення ювілейних дат в житті бібліотекарів ЦБС, нагородження їх цінними подарунками.

Особливої ваги набувають щорічні декади, присвячені Дню бібліотек. В сільських книгозбірнях оформляються книжкові виставки, відбуваються зустрічі з ветеранами бібліотечної справи, проводяться Дні відкритих дверей, інші творчі акції. В 2000 році було організовано екскурсію бібліотечних працівників у Національний парк "Софіївка" м. Умані.

2. Центральна районна бібліотека для дітей

 Адреса: 23252, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт Вороновиця, вул. Ю.Гагаріна, 9

Тел.: 39-73-30

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                      Вихідні – субота, неділя 

Штат: 2 чол.

Заснована: в 1947 році

Фонд – універсальний – 29,7 тис. прим., в т. ч. укр. мовою – 37,3%, 9 назв газет, 6 – журналів.

ДБА: абетк., сист. каталоги, картотеки: СКС, краєзн.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. Бібліотекою обслуговується 1800 користувачів.

Штельмах Алла Михайлівна, зав. РДБ.

Народилася в 1952 році. Закінчила Тульчинське училище культури в 1993 році. З 1985 по 2001 рр. працювала бібліотекарем читального залу РДБ. На даній посаді з 2001 року.

Сторінки історії:

Бібліотека розпочала свою діяльність в 1947 р., приміщення знаходилось по вул. В.Леніна, обслуговувала дітей та юнацтво, її першим завідуючим була Шушер А. І., а працівниками в ній були Журавель М.І., Даниленко Г.П.

В 1957 р. бібліотека розпочала свою роботу в новому приміщенні в смт Вороновиця по вул. Ю. Гагаріна, 9, завідувала бібліотекою на той час Кобець Н.І.

В 1958 р. відкрито читальний зал, в якому працювала Чурікова Г.О.

У вересні 1959 р. було ліквідовано Вороновицький район, бібліотека стала міською для дітей в смт Вороновиця Немирівського району.

В 1976 р. в бібліотеці відкрито 2 відділи: дошкільників та учнів 1-3 кл., учнів 4-8 кл.

В 1976 р. бібліотека перейшла на централізовану систему роботи і ввійшла до складу Вінницької районної ЦБС.

Колектив бібліотеки намагається організувати свою роботу так, щоб для юних читачів бібліотека стала тим місцем, куди щоразу хотілося б прийти в будь-яку хвилину, одержати необхідну інформацію, виконати домашнє завдання, відпочити чи взяти участь у прведенні масового заходу.

Бібліотека надає допомогу юним читачам у формуванні їх інтересів, забезпечує інформаційні потреби, сприяє розкриттю творчих можливостей і здібностей. Цьому слугують створені при бібліотеці гурток “Юний умілець” та клуб за інтересами “У світі прекрасного”. І, як результат проведеної роботи, – читачі бібліотеки неодноразово стають переможцями районних, обласних і Всеукраїнських конкурсів дитячої творчості.

Об'єднуючи свої зусилля з освітніми закладами, бібліотека поширює серед читачів-дітей літературу про історичне минуле народу, його культуру, звичаї, свята та обряди шляхом організації літературних ранків, вечорів, вернісажів, турнірів на теми: “Диво-дивне українська казка”, “Я візьму той рушник”, “І прадіди в струнах бандури оживуть”, “Козацькому роду – нема переводу”, “Наша Берегиня” тощо.

Чільне місце в діяльності бібліотеки займає краєзнавча робота. При бібліо­теці працює клуб “Юні краєзнавці” (7-8 класи}, який веде пошукову роботу. Зібрані членами клубу матеріали дали можливість бібліотекарям створити рукописні книги: “Історія селища Вороновиці”, “До животворних джерел” (народознавство), “Їх подвиги – вічні, життя їх завжди молоде” (біографії ветеранів Великої Вітчизняної війни – жителів селища).

Матеріали цих книг широко використовуються під час проведення масових заходів та на уроках у загальноосвітніх школах селища.

3. Мережа бібліотек-філій:

 Дитячий ранок, присвячений Дню Незалежності України у філії № 8 м. Вінниця

 Виставка в рамках свята української хустки у Вінницький ЦРБ

Колектив Вінницької ЦБС на відпочинку в м.Умані (вересень 2002 р.)

Зустріч працівників з нагоди 100-річчя Гайсинської ЦБ

 Презентація книги В.Стуса "Листи до сина" в Гайсинської ЦБ

 У читальному залі Жмеринської ЦБ

 Ляльковий театр "Барвінок" в Іллінецькій РДБ

 Літературний вечір, присвячений дню народження Т. Г. Шевченка "Обнімітеся, брати мої..." у юнацькому відділі козятинської ЦБ

 Дні польської культури на Козятинщині (ЦБ, 2001 р.)

 У відділі мистецтв Козятинської ЦБ

 Гості літературно-мистецької вітальні Г. Степанова, Д. Стус, Н.Гнатюк (Крижопільська ЦБ, 2002 р.)

 Зустріч в літературно-мистецькій вітальні з членом Спілки художників України В. А. Тишецьким (Крижопільська ЦБ)

 У юнацькому відділі Липовецької ЦБ

Гайсинська централізована бібліотечна система

ЦБС створена 1978 року. Бібліотечний фонд універсальний – 633,8 тис. примірників, з яких майже 57% – видання українською мовою. Це одна із систем, де щорічно добре вирішується питання передплати періодичних видань: 136 назв газ. і журн. передплачено на поточний рік. Послугами бібліотек системи користується понад 18 тисяч користувачів, в т.ч. 3 тисячі – дітей, 3 тисячі – читачі юнацького віку.

В системі діє 5 клубів за інтересами: 1 – для дорослих, 4 – для дітей.

Структура:

1. Центральна бібліотека
   

Адреса: 23700, м. Гайсин, пл. Миру, 1

Тел.: 4-32-84, директор, відділ обслуговування, 2-22-36 – книгосховище

Режим роботи: з 10 до 19 год.

                                    Вихідний – понеділок

Штат: 13 чол. (100% – фахівців).

Заснована: в 1902 році. Сучасна назва з 1977 році

Фонд – універсальний – 73,9 тис. прим., в т.ч. 57,1 – укр. мовою, кінофотодокументи; 128 назв – журналів та газет.

ДБА: каталоги: абетк., сист. та зв. краєзн. каталоги, СКС

Бібл. обслуг.: аб., чит. зал, каф. обсл. юнацтва, МБА, внутрісист. книгообмін. Щорічно обслуговує біля 4 тис. користувачів.

При бібліотеці діє клуб “Берегиня”.

Додаткові платні послуги: видача літератури з читального залу.

Гавриш Галина Григорівна, директор ЦБС.

Народилася в 1944 році в с. Печора Тульчинського району. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука в 1978 році. На даній посаді з 1976 р.

Нагороджена пам'ятним знаком Мінкультури "За досягнення в розвитку культури і мистецтва".

Сторінки історії:

Ось уже 100 років привітно зустрічає міських жителів Гайсинська центральна районна бібліотека – найбільша в районі. Вона була заснована в 1902 р.

Носила вона ім’я О.С. Пушкіна і була доступна не кожному, тому що її читачі повинні були вносити річні внески, приносити в бібліотеку пожертвування грішми та книгами, платити за користу­вання книгами.

В 20-ті роки бібліотекарі проводили голосні читання в лікнепах робили все можливе, щоб залучити масового читача.

В 30-ті роки бібліотека стає для багатьох жителів місцем, де вони проводять своє дозвілля. Створюється читацький актив, починають проводитись масові заходи.

Розпочалася Велика Вітчизняна війна. За роки фашистської окупації багатий книжковий фонд районної бібліотеки був майже повністю знищений.

Після звільнення міста бібліотеку очолила Калитюк П.Д., яка мала середню спеціальну освіту – випускниця Тульчинського технікуму політосвіти, з нею працювала і Лютікова Л.О. Фонди бібліотеки знаходились в занедбаному стані, розпочалась копітка робота по їх упорядкуванню, пошуку літератури. Велику участь з цьому приймало населення. Бібліотека знаходилась в старому приміщенні по вул. 1 Травня, 15.

В 1944 році Державна бібліотека ім. В. Леніна, для поповнення бібліотечного фонду, надіслала 1000 томів. Бібліотека знову відновила свою роботу.

В 1956 році на посаду завідуючої призначено Кобчик О.Ф., яка працювала до 1970 року.

Для покращення обслуговування читачів в 1958 році було органі­зовано відкритий доступ до книжкових фондів, на вели­ких підприємствах були організовані пункти видачі, пересувні бібліотеки.

В 1961 році районну бібліотеку було переведено в новозбудований будинок культури, тут розмістився абонемент і читальний зал.

В 1978 році на базі районної бібліотеки було проведено центра­лізацію бібліотек міста і району. До ЦБС увійшли міська, ди­тяча районна, книгозбірні, 50 сільських філій, її очолила Г.Г. Гавриш.

Сьогодні центральна бібліотека стала справжнім бібліотечно-бібліографічним, інформаційним, краєзнавчим центром, основним кни­госховищем в районі, читачі мають можливість відвідати різні масові заходи, провес­ти своє дозвілля на засіданні клубу „Берегиня”, під час проведення різноманітних свят як в бібліотеці, так і за її межами. Кожен рік розпочинається зі Стусівського свята в ЦБ та в його рідному селі – Рахнівці.

Різноманітними формами бібліотечної роботи відзначаються Шевченківські дні, масові заходи, присвячені – 8 Березню, народженню Явдохи Зуїхи, Дню Ма­тері та Дню родини, Дню молоді та Дню захисту дітей, Дню Конституції та Дню Незалежності, Дню міста та Дню знань, Всеукраїнському дню бібліотек і багатьом іншии святам. Колектив бібліотеки на професійному рівні організовує виставки образотворчого мистецтва, на які запрошуються і показують свої роботи майстри-земляки Ю. Дяченко, І. Дубіцька, С. Шагурін, Т. Прокопенко. В читальному залі ЦБ експонуються вироби „Бубнівської кераміки”, виставки творів М. Вовка, фотомалюнку „Україна – погляд в майбутнє” В.Ф. Очеретного.

Традиційно в бібліотеці проводяться літературні вечори, читацькі конференції, диспути, літературні вікторини, уроки народознавства та інше.

За період існування бібліотеки тут пройшли свій трудовий шлях багато працівників: одні – в холоді та тісноті стояли біля її колиски, другі – відновлювали її роботу і по книжці збирали фонд після війни, треті – трудяться ще й посьогодні.          Добру пам’ять залишили після себе ветерани бібліотечної робо­ти Калитюк П.Д., Котікова Л.О., Кобчик О.Ф., Мірочник Б.І., Крант Е.Б., Гоплякова Н.А., Мощинська П.А., Скрипник Л.Д.,  Гуліна Л.В., Мельник Н.Д., Галузинська Л.В., Луценко Г.І.

Нині тут працюють справжні фанати й професіонали – Є.В. Міщенко, яка понад 30 років працювала в бібліотечній системі, В.О. Ющенко, В.М. Голомовза, В.І.Семенець, М.Ф. Король, І.В. Паргачова, О.І. Бригас, А.С. Бевх.   

2. Районна бібліотека для дітей

Адреса: 23700, м. Гайсин, вул. Р. Малиновського, 1

Тел.: 2-89-97

Режим роботи: з 10 до 19 год.

                                 Вихідний – понеділок

Штат: 6 чол.

Заснована: в 1946 році

Фонд – універсальний – 40 тис. прим., в т.ч. укр. мов., назв газет і журналів.

ДБА: абетк., систем. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: аб., чит. зал, каф. для юнац. Щороку обслуговує 3,5 тис. чит.-дітей, юнацтва

Працює 2 клуби за інтересами, любит. об’єднання “Родина” та ляльковий клуб „Пролісок”.

Обертинська Наталя Пилипівна, директор РДБ

Народилася 15 червня 1962 року в с. Джуринці Немирівського району. Закінчила Тульчинське училище культури (1984 р.). В системі працює з 1988 року. На даній посаді з 1993 року.

Сторінки історії:

Гайсинська районна бібліотека для дітей була створена в 1946 році. Її книжковий фонд нараховував 2 тисячі книг. В бібліотеці працював один працівник – І.С. Дербеньов, майор, інвалід війни. Бібліотека знаходилася в пристосованому приміщенні площею 20 м², а згодом, в 1949 році, її було переміщено в більше приміщення. Тут вже працювало три працівники, книжковий фонд становив понад 20 тисяч книг. Завідувачем її була Л.В. Галузинська, бібліотекарем – М.І. Бондарук, завідуючою читальним залом – Л.І. Болтянська.

Фонди бібліотеки швидко поповнювалися, щорічно райфінвідділ з фондів, що надходили понад план, виділяв 10-13 тис. карбованців додатково для їх поповнення. Авторитет бібліотеки зростає, значно більше стає читачів, що зумовило до отримання в 1959 році нового приміщення в центрі міста. Бібліотека активно працювала з школами міста,  майже 100% дітей шкільного віку були її читачами.

На базі бібліотеки проводились республіканські та обласні семінари для працівників сільських та шкільних бібліотек, її колектив неодноразово нагороджувався грамотами Міністерства культури, управління культури та виходив переможцем соціалістичного змагання в області, районі.

В 1974 році бібліотеку було нагороджено Почесною грамотою Міністерства культури України за успіхи в проведенні республіканської молодіжної конференції „Чуття єдиної родини”, в 1975 році – грамотою Міністерства культури за активну участь в республіканському огляді по інтернаціональному та патріотичному вихованню населення, в 1977 році – за участь в республіканському огляді до 60-річчя Великого Жовтня та активну пропаганду книги.

Бібліотека проводила велику організаторську роботу  по створенню дитячих кімнат. Однією з перших було організовано дитячу кімнату в с. Кунка, згодом відкрилися дитячі кімнати при бібліотеках сіл Куна, Губник, Краснопілка, Степашки, Жерденівка, Кузьминці, Карбівка, Рахни, Грузьке.

Бібліотеки протягом всього часу користувались авторитетом в місцевих органів влади, жителів міста і села, серед шкіл району.

Ветеран розбудови дитячих бібліотек в районі – Галузинська Л.В., яка очолювала бібліотеку з 1954 по 1983 рр.

3. Мережа бібліотек-філій:

4. Мережа бібліотек-філій:

Бібліотеки міста Жмеринки

Мережа бібліотек міста складається з міської бібліотеки для дітей, міської бібліотеки № 1 та клубу-бібліотеки. Було обслужено 5,8 тис. користувачів, книговидача становить 102,7 тис. прим., відвідування – 32,5 тис. Бібліотечний фонд становить 83754 прим.

Структура:

1. Жмеринська міська бібліотека для дітей
   

Адреса: 23100, м. Жмеринка, Вінницька обл., вул. І. Павлова,11

Тел.: 2-19-05

Режим роботи: з 10 до 18 год.

                           Вихідні – субота, неділя

Штат: 5 чол.

Заснована: в 1934 році

Фонд – універсальний – 47821 прим., 24 назви – газет та журн.

ДБА: абетк., сист. каталоги; картотеки: краєзн.

Бібл. обслуг.: аб., чит. зал для учнів 1-4, 5-9 класів. Щороку обслуговує 4,4 тис. користувачів, книговидача – 64,8 прим., відвідування – 27742.

Діють ляльковий театр „Буратіно” та недільна школа „Духовність”.

Платні послуги за рік складають біля 500 грн.

Чирва Олена Миколаївна, директор бібліотеки.

Народилася 1954 року. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1985 р.). Стаж бібліотечної роботи – 28 р. На даній посаді з 1983 року.

Сторінки історії:

Газета „Більшовицька правда” 28 травня 1934 року повідомляла: „Облнаросвіта приступила до організації дитячих бібліотек в області. Дитячі бібліотеки відкривають у Жмеринці...”.

Отже, 1934 рік став роком відкриття у місті Жмеринка бібліотеки для дітей, її книжковий фонд становив 15,0 тис. примірників, вона і підпорядковувалася Палацу культури піонерів. Завідуючим бібліотекою був призначений П.П. Гузієнко.

18 березня 1944 року місто було визволено від фашистського ярма.

На початку квітня 1944 року районним відділом освіти було затверджено штат першої в місті бібліотеки для дітей і юнацтва в кількості 3-х чоловік, виділено кімнату по вул. Жовтневої революції площею 60 м². Книжковий фонд на кінець 1944 року складав 6076 примірників на суму 1516 крб. Протя­гом 1944-1946 рр. серед населення було зібрано 1979 примірників книг, 14 тис. примірників отримано з Ленінграду, і вже на кінець 1946 р. бібліотека мала більше 90 тис. прим. Було залучено 1763 читачів, книговидача становила 40347 прим. книг, відвідування – 37668, нею обслуговувалося 12 пересувок, де було видано 410 прим. книг. Вона змагалася з Могилів-Подільською районною бібліотекою для дітей.

В 1948 році тут було видано 69774 книги, бібліотека вже мала систематичний каталог на весь фонд, обслуговувала – 2228 читачів та учнів 1-10 класів. В 1949 році її книжковий фонд налічував 13219 книг,  а в штаті було 4 працівника.

В 1950 році бібліотеку переведено в нове приміщення з 2-х кімнат площею 120 м² (по вул. К. Маркса), де вже було відкрито абонемент і читальний зал.

В зв'язку з тим, що Жмеринська міська бібліотека для дітей обслугову­вала широкий контингент читачів і мала вдвічі більший штат ніж районна бібліотека для дітей, згідно наказу обласного управління культури № 192 від 15 серпня 1962 року, було проведено реорганізацію районної та місь­кої бібліотек для дітей Жмеринського району: Жмеринську міську бібліотеку для дітей реорганізовано в районну бібліотеку для дітей, а Жмеринську районну бібліотеку для дітей – в Жмеринську міську бібліотеку для дорослих.

В 1963 році бібліотеку переведено в більш пристосоване приміщення (колишня синагога) площею160 м² де вона знаходилась до 1989 року.

За значні досягнення в роботі, колегія обласного управління культури та президія профспілки працівників культури спільною постановою від 4 квітня 1967 року присвоїли районній бібліотеці для дітей звання "Культурно-освітня установа відмінної роботи" (показники роботи за 1966 рік становили: книжковий фонд – 29788 примірників; кни­говидача – 85242;  читачі – 4040).

З 1989 року бібліотеку переведено в нове приміщення площею 341 м², де вона знаходиться і сьогодні. Її естетично оформлено, привертають увагу розгорнуті книжкові виставки "Земля – наш дім", "Знання – є сила,  сила – є знання", "Правила етикету на кожен день", "Священна історія" та інші.

Бібліотека співпрацює зі школами, дитячими садками, центром позашкільної роботи: проводяться цікаві масові заходи, літературні години, ранки, вечори, вікторини, зустрічі, обговорення книг тощо.

Цікавою формою популяризації книги в процесі засвоєння знань шкільної програми серед читачів-дітей молодшого шкільного віку, при бібліотеці створено ляльковий театр "Буратіно".

До 1998 року районна бібліотека для дітей була підпорядкована відділу культури Жмеринської районної державної адміністрації. В зв'язку з обмеженням фінансуванням та з метою збереження матеріальних цінностей, кадрового потенціалу та використання установи за  призначенням, бібліотеку було передано у комунальну власність міста; з січня 1998 року вона отримала назву “Жмеринська міська бібліотека для дітей”.

З успіхом тут проходять літературно-музичні вечори, літературні години, ранки, традиційними стали Тижні дитячої книги (березень), Шевченківські читання, свято „Посвята в читачі”.

Працювали у цій бібліотеці ветерани бібліотечної справи: Н.А. Бочковська, Н.І. Жиган, В.С. Яворська, Т.А. Добровольська.

Бібліотеки Жмеринського району

 Жмеринська ЦБС створена в 1978 році. Фонд – універсальний, 693,4 тис. примірників, з яких майже 49 відсотків – українською мовою. Періодичних видань – 43 назви. Бібліотеки ЦБС обслуговують 14,2 тис. користувачів, в т.ч. 3,5 тис. читачів юнацького віку та 3,9 тис. дітей.

В системі працюють 9 клубів та об’єднань за інтересами, 2 лялькових театри для дітей.              

Структура:

1. Центральна районна бібліотека
   

Адреса: 23100, м. Жмеринка, вул. В. Леніна, 3

Тел.: 2-15-05

Режим роботи: з 10 до 19 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 12 чол. (100% – фахівців).

Заснована: в 1919 році

Фонд – універсальний – 53,8 тис. прим., 87 назв – газет та журналів, кінофотофонодокументи.

ДБА: служб.-абетк., чит.-абетк. і систем., звед. краєзн. каталоги, СКС, є картотеки, в т.ч. назв худож. творів.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. для дорослих та каф. для юнац., МБА. Щороку обслуговує понад 3 тис. користувачів з них 1,9 тис. юнац., загальна книговидача – 63,6 тис. прим.

Бібл. вид. бібліотеки: „Знаменні і пам’ятні дати Жмеринщини... року”, „Жмеринський район на сторінках преси”.

Діє клуб „Ветеран” для ветеранів війни та праці.

Введено платні послуги.

 Гордієць Надія Степанівна, директор ЦБС.

Народилася і 1959 році. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука. Стаж бібліотечної роботи – 23 роки. На даній посаді з 1988 року.

Сторінки історії:

На початку 20 ст. в Жмеринці було організовано приватну бібліотеку, послугами якої могли користуватися люди з рекомендацією.

Після подій 1917 р. в місті було створено бібліотеку, яка налічувала 1,5 тис. примірників книг, реквізованих в місцевих помі­щиків. Проіснувала ця книгозбірня 3 місяці (до початку громадянської війни).

В 1919 р. в місті знову було організовано роботу бібліотеки, послугами якої могло користуватися все грамотне населення, незалежно від місця роботи і професії. Та незабаром влада знову змінилася і бібліотека припинила свою роботу, частину фонду вдалося сховати і лише в серпні 1920 р., коли остаточ­но було встановлено Радянську владу, бібліотека розпочала свою роботу. Розміщувалася вона в приміщені Будинку культури, її фонд становив 2,1 тис. примірників книг, в штаті було 2 працівники. 3 грудня 1920 р. бібліотека отримала статус центральної міської. Крім видачі книг, в бібліотеці проводились голосні читання, лекції, бесіди, було створено пункт по ліквідації не грамотності.

Поступово робота в бібліотеці ставала різноманітнішою і зміс­товнішою, вона була центром проведення політичної і виробничої пропаганди, організації художньої самодіяльності, виховання нового ставлення до праці і суспільної власності.

В перші дні Великої Вітчизняної війни Жмеринка зазнала нападу гітлерівської авіації, а 17 липня 1941 р. німецько-фашистські загарбники увірвалися до міста. Ризикуючи життям, працівник бібліотеки Т.П. Мельник переховував частину фонду бібліотеки в підвальному приміщенні.

В післявоєнні роки швидкій відбудові бібліотек сприяв Державний бібліотечний фонд. Бібліотека для дорослих міста і в післявоєнний період знаходилася по вул. М. Урицького, її працівники дбали про формування книжкового фонду, вели пропаганду літератури серед широких мас населення, удосконалювали бібліографічну допомогу іншим бібліотекам. Міську бібліотеку в І953 р. було переведено в окреме, більш просторе приміщення по вул. К. Маркса, в її штаті вже було 4 бібліотекаря, а фонд налічував 17 тис. при­мірників, обслуговувалося більше тисячі читачів. Очолював бібліотеку І.Я. Сенчук.

В 1972 р. районній бібліотеці було надано нове приміщення по вул. В. Леніна, 3. Просторі зали займають книгосхо­вище, абонементний зал для видачі книг, читальний зал, методичний кабінет. В бібліотеку завезено нові, зручні стелажі, столи, стільці.

В 1978 р. масові бібліотеки району були об’єднані в централізовану бібліотечну систему з єдиним фондом. Вона включала центральну бібліотеку, центральну дитячу бібліотеку та сільські бібліотеки-філії.

В різні роки бібліотеку очолювали А.А. Кубишкін (1955-1967 рр.), А.Ф. Михальчук (1967-1978 рр.), С.Г. Бондарчук (1978-1983 рр.), Г.З. Мухар (1983-1988 рр.).

Стало доброю традицією проведення в ЦБ циклу заходів під назвою "Таланти – наші духовні цінності", присвячених землякам, зокрема, вечір пам’яті видатного майстра мініатюри М.Г. Маслю­ка "Його величали чарівником", вечір-зустріч з молодим автором філософської мініатюри Р. Кушніром, дні інформації, бібліотечні огляди, індивідуальні та інформаційні вісники на шпальтах газети „Жмеринський меридіан”.

2. Мережа бібліотек:

Іллінецька централізована бібліотечна система

ЦБС створена в грудні 1979 року.  Нині в її структурі: центральна та районна бібліотеки для дітей, 3 міських та 29 сільських бібліотек-філіалів. В 5-ти населених пунктах функціонують клуби-бібліотеки. В книгозбірнях системи працює 13 кімнат юного читача, дитяче відділення, створено 7 клубів за інтересами.

Фонд ЦБС – універсальний, нараховує 522,8 тис. прим., в т.ч. укр. мовою – 47%. На поточний рік бібліотеками системи передплачено 62 назви газет і журналів. Щорічне надходження книг – 1,5 тис. видань.

Послугами бібліотек системи користується понад 16,5 тис. мешканців району, що складає біля 40% від загальної кількості.

Штат – 47 бібліотечних працівників, 31 чол. з яких – фахівці.

Структура:

1. Центральна бібліотека
   

Адреса: 22700, м. Іллінці, вул. Червона площа, 23

Тел.: 2-36-88

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – субота

Штат: 7 чол. (100% – фахівців)

Заснована: в 1923 році

Фонд – універсальний – 49,8 тис. прим., в т. ч. укр. мовою – понад 24 тис., 59 назв газет та журналів.

ДБА: абет., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., юн. каф., МБА. Щороку обслуговує понад 3 тис. користувачів.

Шевчук Ольга Григорівна, директор ЦБС.

Народилася 25 вересня 1955 року на Іллінеччині. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1981 р.). Працювала бібліотекарем РДБ, методистом, заст. директора по роботі з дітьми. З 1990 року очолює централізовану бібліотечну систему.

Сторінки історії:

В 1923 році в селищі Іллінці було відкрито сільбуд. При ньому функціонувала читальня, яка й започаткувала районну бібліотеку. Її діяльність в довоєнний період залишається невивченою. Відомо таке, що в 1940 році фонд її складав біля 5 тис. примірників. Під час війни бібліотека була майже повністю знищена, проте, вже в 1944 році її роботу було відновлено. Засновником та незмінним керівником її аж до виходу на пенсію була М.І. Камінська. На той час бібліотека займала 3 кімнати, в яких розмістилися: абонемент, читальний зал на 15 місць та книгосховище.

Згодом бібліотеці було надано більше приміщення, де вже функціонували читальний зал на 50 місць, абонемент та книгосховище, до штату введено посаду методиста.

В 1962 році бібліотека переводиться в нове двоповерхове приміщення, а її завідуючою призначають Г.С. Чирву. Тут розмістилися абонемент, книгосховище, читальний зал та методичний кабінет, запроваджується відкритий доступ до книжкового фонду. Читачами бібліотеки стали понад 3 тисячі жителів селища, її працівники вели широку громадську роботу, проводили масові заходи, здійснювала наочну пропаганду книги.

В 1965 році, з відновленням Іллінецького району, бібліотека стає центром методичної роботи для бібліотек району. На її базі проводяться районні, регіональні та обласні семінари, здійснюється практика студентів Тульчинського училища культури.

В грудні 1979 році відбулася централізація державної мережі бібліотек. На районну бібліотеку були покладені функції ЦБ. Відповідно, змінилися структура, штати. ЦБС об’єднала 39 сільських та 6 міських бібліотек-філій. Збільшився обсяг надходжень книг та періодичних видань (щомісячно до 3-х тис. книг та 200 назв газет і журналів).

Директором ЦБС в цей період працює Бондар В.Д.

В 1992 році бібліотеці надають в спеціально збудоване приміщення площею 1,5 тис. м². Значне місце в її роботі приділяється очним та усним формам популяризації бібліотечної книги, пріоритетним напрямком стає краєзнавство: в ЦБ діє краєзнавча світлиця, при всіх книгозбірнях організовані краєзнавчі кутки, функціонують тематичні книжкові виставки, кожна бібліотека є осередком по написанню історії села, саме тут збираються матеріали про його мешканців, їх трудовий шлях.

Понад п’ять років в ЦБ працює літературна вітальня „Як в казкову жар-птицю, я закоханий в землю”, на засідання якої запрошуються поети-земляки, майстри народних ремесел, видатні люди району. При ЦБ також працює клуб любителів поезії „Ліра”, що об’єднує старшокласників міста.

Великий внесок в розбудову бібліотеки внесли бібліотекарі Л.Я. Комарова, В.Д. Бондар, Г.В. Старовірець, М.М. Васильєва, Л.В. Павлюк, В.В. Дусанюк.

2. Районна бібліотека для дітей

Адреса: 22700, м. Іллінці, вул. Червона площа, 23

Тел.: 2-36-88

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – субота

Штат: 3 чол.

Заснована: в 1948 році.

Фонд – універсальний, понад 21,0 тис. прим. видань, в т. ч. укр. мовою – 37,8%, газет і журналів – 23 назви.

ДБА: абетк., сист. каталоги; картотеки: СКС, краєзн. л-ри.

Бібл. обслуг.: від. обслуг. дошк. та уч. 1-4, 5-9 кл. Щороку обслуговує 1,8 тис. читачів, книговидача складає біля 36 тис. прим. видань.

Діє ляльковий клуб „Барвінок”.

Олійник Тетяна Григорівна, зав. РДБ.

Народилася 2 лютого 1967 р. в с. Слобідка Іллінецького району на Вінниччині. Закінчила Тульчинське училище культури (1985 р.), Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1991 р.). Працювала в Іллінецькій ЦБ, а з 1988 р. – заст. директора по роботі з дітьми ЦБС, з 1996 р. – завідуюча районною бібліотекою для дітей. Член жіночої ради Іллінецького району.

Сторінки історії:

З метою поліпшення бібліотечного обслуговування учнів шкіл міста, 29 вересня 1947 р. при районній бібліотеці для дорослих організовується дитяче відділення з фондом близько 350 книг, якими користувалися 200 читачів.

1 липня 1948 року на його базі відкривається районна бібліотека для дітей та юнацтва з двома працівниками. Першою завідуючою бібліотеки стала Г.О. Сидоренко. Для книгозбірні в приміщенні ЦРБ для дорослих було виділено кімнату площею 40 м², в якій організували абонемент та читальний зал для школярів. На кінець року тут нараховувалося 1135 примірників книг.

В 1965 році  бібліотека переводиться в нове приміщення, де займає 2 кімнати площею 150 м². На цей час книжковий фонд налічував майже 13 тис. примірників, були створені каталоги, більше 10 тематичних картотек.

В грудні 1979 року РДБ стає структурним підрозділом ЦБС.

На десятиліття з РДБ пов’язали свої долі досвідчені бібліотекарі Г.О. Сидоренко, І.Д. Бабенко, Г.Г. Пустовіт, Г.А. Липовецька, Н.П. Бондар та ін.

В 1993 році бібліотеці надається нове приміщення площею 240 м², що дало змогу  створити нормальні умови для роботи з юними читачами.

Популяризуються різноманітні форми літератури серед дітей, проводяться масові заходи, діють клуби та об’єднання за інтересами: більше 20 років в бібліотеці діє ляльковий клуб „Барвінок”. В його репертуарі – різноманітні вистави за творами Г. Усача, Ю. Чеповецького та вистави, написані самими учасниками і керівниками клубу. Основне його завдання – прищеплення любові до книги, до рідної мови, розширення світогляду дітей, вміння правильно та гарно висловлювати свої думки.

Час від часу діти запрошуються на зустрічі з цікавими людьми, їм пропонується взяти участь в різноманітних масових заходах: літературних ранках та турнірах, годинах поезії, інше. Крім цього, працівники бібліотеки включається в проведення різних акцій та конкурсів обласного та всеукраїнського значення: „Подаруй бібліотеці книгу”, конкурс „Я і мої права”, присвячений 10-й річниці прийняття ООН „Конвенції про права дитини”, обласний конкурс юних талантів „О мово моя, душа голосна України”, (читачі саме цієї бібліотеки стали його переможцями). Ведеться популяризація літератури і при допомозі книжкових виставок, багато з яких присвячено рідному краю, Поділлю, Україні.

Бібліотека докладає максимум зусиль, щоб стати центром духовної культури та організації дозвілля юних мешканців міста.

3. Мережа міських бібліотек-філій в населених пунктах:

4. Мережа сільських бібліотек-філій:

5. Мережа клубів-бібліотек:

Калинівська централізована бібліотечна система

ЦБС створена в 1976 р. Нині в її складі 37 бібліотек. Бібліотечний фонд універсальний – 595,2 тис. примірників видань, з них 295,6 тис. – укр. мовою. Щорічно отримує понад 100 назв газет і журналів.

Щороку ЦБС обслуговує більше 20,6 тис. користувачів.

В ЦБС працюють 8 клубів за інтересами, в т.ч. для дорослих – 1, для юнацтва – 3, для дітей – 4.

Штат: 45 працівників, 32 з яких – фахівці.

Структура:

1. Центральна бібліотека

Адреса: 22400, м. Калинівка, вул. Ф. Дзержинського, 22

Тел.: 2-16-38

Режим роботи: з 9 до 19 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 10 чол. (90,9% – фахівці)

Заснована: в 1929 році

Фонд – універсальний – 78,3 тис. прим. видань, 24,8 тис. з яких – укр. мовою, 137 назв – газет і журналів.

ДБА: абетк., сист.,  краєзн. каталоги; картотеки: СКС, назв худож. л-ри, краєзн.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., каф. для юнацтва, МБА. Щороку обслуговує майже 5 тис. користувачів, книговидача – біля 84 тис. документів.

Благодійники бібліотеки: депутати облради В. Поліщук, В. Белень та депутати Верховної Ради України О. Юхновський, І. Квятковський, які подарували бібліотеці 108 рідкісних книг, а сільський голова В. Кучинський фінансує проведення різноманітних масових заходів.

Погорельська Оксана Олексіївна, директор ЦБС.

Народилася 26 квітня 1964 р. в м. Калинівці.

Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1985 р.). У Калинівській ЦБС працює з 1981 року, на посаді директора з 23.10.1995 року.

Сторінки історії:

В 1929 р. розпочала свою роботу бібліотека в Калинівці. Містилась вона у центрі міста, в маленькій кімнаті єврейської синагоги, а її фонд на той час складав понад 200 книг, брошур, газет. Були тут і твори класиків української літератури: М. Старицького, М. Кропивницького, Б. Грінченка. 5 лютого 1930 р. на території Калинівського району розпочався бібліотечний похід, метою якого було створення нових бібліотек, поповнення фондів вже існуючих. Відомо, що саме в цей період бібліотека міста отримала статус районної.

14 березня 1944 р. Калинівку було визволено від німецько-фашистських загарбників і вже у квітні відновила свою роботу районна бібліотека. Фонд її формувався з книг, надісланих з областей Росії, що не зазнали окупації та подарованими жителями райцентру; близько тисячі книг повернули до бібліотеки читачі, що взяли їх перед війною.

В 1950 р. районну бібліотеку очолив І.Т. Ніколюк – ветеран Великої Вітчизняної війни. Уже в цьому році бібліотека обслуговувала 1317 читачів. За 36 років вона стала однією з кращих в області, школою передового досвіду з багатьох питань бібліотечної роботи, а її директора, талановитого керівника і організатора бібліотечної справи, було нагороджено медаллю „За доблестный труд” та значком „Відмінник культурно-освітньої роботи”.

Ніколюк І.Т.,  директор бібліотеки 1950-1985 рр.

У 1976 р. було створено Калинівську централізовану бібліотечну систему, в результаті чого районна бібліотека одержала статус центральної.

З 1986 р. директором Калинівської центральної бібліотеки стала Т.І. Домбровська – досвідчений фахівець, умілий організатор, знавець людських душ.

Домбровська Т. І.,  директор ЦБС 1986-1995 рр.

Як мудрий керівник і вмілий організатор, продовжила кращі традиції своїх  попередників у поліпшенні діяльності бібліотек та роботи з кадрами.

Тамара Іванівна, завдяки своїй толерантності, комунікабельності, спрямовувала зусилля на пошук шляхів співпраці з керівниками органів влади, господарських, бізнесових структур, громадських організацій, що допомагало вирішувати проблеми життєдіяльності установи та соціального захисту бібліотечних працівників.

Напрацювання та професійний досвід калинівчан були предметом  обговорення на різних зібраннях бібліотекарів обласного та Всеукраїнського значення.

Тамарі Іванівні були притаманні природна інтелігентність, благородство, щирість, людяність у ставленні до своїх колег. Завжди в центрі її уваги були люди з їх болями і проблемами і, безумовно, успіхами і досягненнями.

Своєю працею, високим професіоналізмом, вона здобула заслужене визнання і вічну пам’ять не лише серед бібліотечної спільноти, але й громадськості рідного міста й району.

Калинівчани пишаються тим, що Тамара Іванівна разом з чоловіком Георгієм Віталієвичем виростили прекрасного сина Олександра Георгійовича, людину освічену, інтелігентну, кандидата технічних наук, якому вінничани висловили високу довіру і обрали міським головою. Він – керівник сучасного типу, який докладає зусиль, щоб Вінниця стала цивілізованим містом, яке інтегрує в європейське співтовариство за рахунок залучення інвестицій в економіку і соціально-культурну сферу.

Центральна районна бібліотека проводить значну соціокультурну діяльність, особливу увагу приділяючи патріотичному, правовому вихованню, пропаганді творчості українських письменників, письменників-земляків та кращих зразків світової літератури.

В ЦРБ, в рамках днів С. Руданського проходив конкурс на кращий портрет поета-земляка. Переможці в день свята нагороджувались цікавими призами, проведено конкурс на кращого знавця творчості поета-земляка.

Завдяки матеріалам, представленими на книжковій виставці „Письменники-ювіляри року” читачі ознайомилися з перлинами творів Л. Українки, І. Кочерги, В. Підмогильного, М. Булгакова, М. Гумільова, Дж. Лондона, В. Скотта, Т. Драйзера, Ш. Бронте, А. Крісті та життєвим і творчим шляхом цих письменників.

„Літературний календар” представляв життєвий і творчий шлях письменників-ювілярів І. Франка, В. Стефаника, М. Некрасова, Б. Шоу, Г. Флобера.

65-річчю письменника-земляка О. Чорногуза присвячувалася книжкова виставка „Людина з чарівним бумерангом”, а виставка „У цім краю, де серця рідна пристань” розповідає читачам про життєвий та творчий шлях письменника-земляка В. Тимчука.

Варті уваги цикли заходів „Із скарбниці народної духовності”, де читачі знайомляться з історією, святкуванням та обрядами різдвяних свят, організовуються виставки-перегляди літератури „Різдвяні свята”, вечорниці-прем’єри книги „Різдвяні свята в Україні”.

Щорічно, в день закоханих, проводиться літературно-музичне свято „Через віки з любов’ю”, на якому його учасники читають вірші, співають пісні, проводять конкурсно-інтелектуальну програму на тему кохання та конкурс „Молода сім’я”.

Книжкова виставка „Я вашу увічнив красу. Жінки-Легенди” знайомила читачів з поезією про жінок, з творчістю видатних художників; в друкованих виданнях показана роль жінок, що відіграли визначну роль в історії людства, а перегляд літератури „Шевченкове слово” – з сторінками життя та творчості генія української літератури, його творами.

Традиційними стали в бібліотеці дні інформації. Особливою популярністю користувалися такі заходи, що висвітлювали теми: „Поборники української державності” (до дня Незалежності України) та „Грушевський – перший Президент України”. 

Трагічним подіям в житті українського народу приурочувалися виставки-реквієми на теми: „Репортаж із Чорнобиля”, „Жнива скорботи (голодоморна Україна)”, „Скошений цвіт” (До дня політичного в’язня)

Справжнім осередком духовного спілкування стали клуби за інтересами „Мальва” та „Любисток” (ЦБ), „Первоцвіт” (с. Дружелюбівка), „Пролісок” (с. Лемешівка), "Я сам собі художник" (с. Жигалівка).

Клуб „Любисток”, що створений при юнацькому відділі, об’єднує ерудованих, допитливих юнаків і дівчат, старшокласників міста, технологічного технікуму, підприємств. Його діяльністю керує рада, засідання якої проходять щоквартально. Девіз клубу: „Жити і працювати за законами розуму, добра і краси”.

В результаті акції „Поверни бібліотеці книгу”, що проводилася в районі, до ЦБ повернулись сотні цінних книг.

Чільне місце в роботі бібліотек займає відзначення Всеукраїнського дня бібліотек. Особливий інтерес викликав “Тиждень бібліотеки”, що проходив у 2002 році, в програмі якого були: День відкритих дверей „Тут живуть книги”, виставка подарованих книг мешканцями м. Калинівки, книжково-ілюстративна виставка „З історії бібліотек України”, свято книги „Книга – це мудрість століть”, виставка оригінальних висловів про бібліотеку.

На початку ХХ століття на території району діяли й інші бібліотеки.

У 1925 р. їх нараховувалося 18 з книжковим фондом 12,7 тис. прим.

Ось лише кілька історичних розвідок, що стосуються їх діяльності.

Однією з перших на Калинівщині відкрилась хата-читальня з невеликою бібліотекою в с. Павлівка, якою завідував О. Кундзіч. Згодом він став відомим українським письменником. Книги для бібліотеки було зібрано в місцевого населення, книжковий фонд бібліотеки становив біля 500 примірників. Та найдавнішою в Калинівському районі є бібліотека в с. Старий Пиків. Тут у 1900 р. з ініціативи і за кошти місцевого поміщика О. Сафонова було відкрито і освячено "чайну залу для народних читань". Всередині зали знаходилась кафедра для читця, тумба для ліхтаря, лавки і столи для слухачів, чотири печі з тумбами для вентиляції. Поруч була чайна з трьох кімнат: з кімнатою – "бібліотекою для охочих до читання", кухнею і житловою кімнатою для завідувача. Була також одна кімната для жіночої церковно-приходської школи. На відкритті цього закладу сам О. Сафонов розпочав народні читання із повідомлення про чай, при цьому демонструвались світлові картинки.

З 1955 р. А.К. Калінчук, уродженець с. Антонопіль, талановитий вчений в галузі військової хімічної промисловості, систематично надсилав до Антонопільської сільської бібліотеки книги (всього надіслано близько 1,5 тис. прим.). Він казав: „Якщо книги, які я надсилаю, допоможуть хоч одній молодій людині з села вступити до вузу, я буду вважати, що моя праця не пропала марно”.

У 1959 р., з ініціативи завідуючої Хомутинецькою сільською бібліотекою Ю.В. Грош, було відкрито в с. Хомутинці літературний музей С. Руданського. З цього часу бібліотечні працівники Калинівщини щорічно вшановують пам’ять поета-класика С. Руданського: проводять літературні вікторини, турніри знавців його творчості, різноманітні конкурси. Налагоджена переписка з внучатим племінником С. Руданського з м. Житомира О. Боржковським та дослідником життя і творчості поета-земляка з м. Ялти О. Янушем. До дня народження С.В. Руданського в бібліотеках району організовуються книжкові виставки, виставки-портрети: „Гордість Поділля”, „Невмируща слава сміхотворця”, „І знов я живий світ оглядую” та інші, проводяться конкурси читців „Сміймося разом”, „З серцем і з перцем”, де читачі з великим задоволенням читають вірші, співомовки.

Вже декілька років в Сальницькій бібліотеці працює клуб „Криниченька”, засідання якого відбуваються в невимушеній обстановці, за склянкою чаю. Одне з них – „Своє життя я виткала нитками” – було проведено в формі вечора-виставки української народної вишивки, в яку закохана сама бібліотекар Н.А. Міняйло. Залюблена змалечку у свій рідний край, вона вкладає цю любов у свої роботи: картини, серветки, рушники і на засіданнях клубу старається передати свої вміння, знання, навички молодшим.

На десятиліття з життям Калинівської ЦБС переплелись долі ветеранів бібліотечної справи: Козулі Н.М., Залуцької Г.С., Підлуцької В.С., (районна бібліотека), Демидюк І.Ю. (с. Дружне), Власюк Г.А. (с. Черепашинці), Грош Ю.В. (с. Хомутинці), Наконечної Г.С. (с. Глинськ), Гончаренка І.Ф. (с. Мізяків), Чорної О.В. (РДБ) та багатьох інших.

2. Районна бібліотека для дітей

Адреса: 22400, м. Калинівка, Вінницька обл., вул. Ф. Дзержинського, 22

Тел.: 2-28-68

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – середа

Штат: 3 чол.

Фонд – універсальний – 20,1 тис. прим., 27,8% з яких укр. мовою; 28 назв газет та журналів.

ДБА: абетк., сист. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. Щороку обслуговує 2,2 тис. читачів, книговидача – 40 тис. прим.

Діє клуб „Калинонька”.

 Поліщук Ніна Гнатівна, зав. РДБ.

Народилася 5 вересня 1948 р. в с. Нападівка Калинівського району. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1972 р.). На бібліотечній роботі з 1967 р.: зав. бібліотекою с. Мончинці, бібліотекар Калинівської РБ (1971 р.), зав. читальним залом РДБ (1973 р.), ст. бібліограф Вінницького політехнічного інституту (1974 р.), ст. бібліотекар Калинівської РДБ, заст. директора ЦБС. На даній посаді з 1.02.1996 р.

Сторінки історії:

Ймовірно, що бібліотека для дітей в м. Калинівці була відкрита в 1936 або на початку 1937 р. Про її діяльність у довоєнний період ніяких відомостей не збереглося.

В повоєнний період, відповідно до Постанови № 260 Ради Міністрів УРСР від 5 березня 1947 р., при районній бібліотеці для дорослих організовується відділ літератури для дітей та юнацтва, а 1 липня 1950 р., на виконання рішення виконкомів обласної та районної рад депутатів трудящих, у м. Калинівці відкривається районна бібліотека для дітей та юнацтва. Їй було виділено приміщення площею 35м² та передано 1100 примірників книг, якими в перший же рік користувалося 685 читачів. В 1956 році збільшенню читачів сприяли подвірні обходи та організація пунктів видачі у ближніх селах, а також змістовна наочна пропаганда книги на допомогу учням у засвоєнні предметів шкільної програми.

В 1959 р. в бібліотеці організовано вільний доступ читачів до книжкових фондів, на цей час фонд бібліотеки становив 14656 примірників, а її послугами користувалось вже 1927 читачів.

Період з 1961 по 1974 рр. характеризується подальшим удосконаленням роботи бібліотеки, запровадженням нових форм роботи з читачами і пропаганди літератури.

В 1961 році кращі читачі – активісти об’єднуються в гурток „Друзі бібліотеки”. Завідуючою бібліотеки призначається О.В. Чорна При бібліотеці створюється краєзнавчий гурток, у класах здійснюється аналізування читання учнями бібліотечних книг.

В 1964 році організовується робота методичного куточка.

В 1967 році бібліотеку переміщують в районний будинок культури, що дало змогу покращити і відкрити нові відділи та читальні зали. В 1973 році розпочинає свою роботу музичний лекторій „Вчись слухати музику”, проводяться цикли заходів, поглиблюється зміст та урізноманітнюються форми бібліотечної роботи: виставки, огляди літератури, голосні читки і бесіди для молодших школярів, літературні ігри, створюються тематичні стелажі літератури та відкриті тематичні полиці, оформляються альбоми, проводяться дні республік, зустрічі з ветеранами війни,  старими комуністами, першими комсомольцями тощо. Фонд бібліотеки зростає до 21,9 тис. примірників, ним користується біля 2,5 тис. учнів, керівників дитячого читання. В штаті бібліотеки працює вже 4 працівники.

В 1976 році бібліотека ввійшла до складу ЦБС району, а в 1982 р. – до складу КСК райцентру.

В 1983 році в бібліотеці організовується ляльковий клуб „Петрушка”, а в 1987 – клуб за інтересами „Кругозір”. Проводяться години цікавих повідомлень, вікторини, гри-подорожі, літературні години, виставки дитячих виробів, пропагується народознавча тема шляхом проведення театралізованих вистав, аукціонів, літературних марафонів, калейдоскопів пригод і казок, фольклорних тренінгів, дитячих свят.

З 1984 року бібліотеку очолює Дубинюк Н.Г.

В цей період значна увага приділяється роботі з дітьми-інвалідами: знедолені діти обслуговуються за місцем проживання, запрошуються вони і на масові заходи до бібліотеки, для них проводиться цикл занять „Золоті рученята”, влаштовуються виставки їх робіт „Фантазія і творчість”, „Чарівний світ захоплень”.

Важливим завданням сьогодення є екологічне виховання підростаючого покоління. З цією метою при бібліотеці було створено клуб „Калинонька”, що працює під девізом „Наш друг – природа”.

При районній бібліотеці діє також дівоча гімназія „Берегиня”, організована спільно з відділом у справах сім’ї і молоді Калинівської райдержадміністрації.

Багато уваги приділяє бібліотека розвитку національної культури, рідної мови, літератури. Цьому присвячуються різні конкурси („Від роду – до народу”, „О мово, моя душа голосна України”), свята, вікторини, літературно-мистецькі вечори. Все це тісно пов’язується з краєзнавством, творами письменників-земляків, літературою.   

3. Мережа бібліотек-філій:

 4. Клуби-бібліотеки в сс.:

Козятинська централізована бібліотечна система

ЦБС, в складі якої нині функціонує 52 бібліотеки, створена в 1979 р. В її структурі діє також юнацький підрозділ, 2 дитячих відділення, 12 кімнат юного читача. Бібліотеками системи організовано 70 пунктів видачі.

Фонд універсальний – понад 750,0 тис. прим. видань, з них 53,0% – укр. мовою. Газет і журналів – 91 назва.

Щорічно обслуговує понад 25,7 тис. читачів, біля 9 тис., з них – діти і юнацтво. Середньорічна книговидача сягає 384,0 тис. прим. видань.

Штат – 64 працівники, з них фахівців – 40 чол.

Діє 7 об’єднань та клубів за інтересами.

Структура:

1. Центральна бібліотека

Адреса: 22100, м. Козятин, вул. М. Грушевського, 28

Тел.: 2-22-29, 2-53-50

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – неділя, понеділок

Штат: 11 чол. (100% – фахівці).

Заснована: у 30-х роках ХІХ ст.

Фонд – універсальний – 71,3 тис. прим., отримує 73 назви газет і журналів. В фондах є цінні видання: "Толковый словарь" В. Даля (1881); полное собрание сочинений В. Шекспира (1893); "Сочинения" Н. Гоголя (1894); "Сочинения" Н. Помяловского (1903).

ДБА: каталоги: абетк.; сист, краєзн.; звед. період. та інформ. видань, які передплачують б-ки всіх систем і відомств р-ну; абетк. нотних видань, звукозапису, кінофотофонодокументи; картотеки: СКС, абетк. карт. назв художніх творів, краєзн.

Бібл. обслуг.: 2 чит. зали, 2 аб., нестаціонар. обслуг., МБА, створюється система інформ. обслуговування. Щорічно обслуговує біля 4,8 тис. користувачів, книговидача яким сягає 92 тис. прим.

Відділ обслуговування юнацтва з просторим читальним залом на 40 посадкових місць з книгосховищем, абонемент видачі книг.

Видання б-ки: “Видатні уродженці Козятинщини”, “Біля витоків української народної пісні”, “З історичної минувшини міста”, “Козятинщина на сторінках преси”, списки нових надходжень літератури.

При бібліотеці діє молодіжний клуб „9 муз”.

Савченко Галина Лаврентіївна, директор ЦБС.

Народилася 5 листопада 1948 р. в с. Жорнище Іллінецького району. Закінчила Київський інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1973 р.).

З 1970 по 1977 р. працювала на посаді методиста ЦБ, з 1978 по 1983 р. – ст. бібліотекар РДБ. На даній посаді – з травня 1983 р.

Сторінки історії:

130 років тому в Російській імперії на Південно-Західній залізниці було відкрито станцію з вокзалом, під назвою, пов'язаною з українським козацтвом – Козятин (козацьке володіння).

У містечку, що виросло завдяки будівництву залізниці та завдяки сприянню шановної громади, що мала відповідний статус, затверджений царем Миколою ІІ (про це свідчать архівні документи і публікації у відомому часописі "Киевские губернские ведомости"), була утворена бібліотечна спілка. При спілці функціонувала бібліотека-читальня. Та в 1915 році спілка розпалася в зв'язку з виїздом на інше місце проживання її засновника – купця Х.Грінберга. Література, відповідно статуту бібліотеки, була передана в користування єврейській спілці "Культурліга", що функціонувала на території містечка в 1922 р. і нарахувала в фондах 583 російсько-мовних і 1195 еврейських книг.

Після націоналізації театрів, обидва ілюзіони Грінберга – "Ехо" та "Експрес" – були передані під заклади культури. До нашого часу зберігся лише один, що був побудований у 1915 р., – "Експрес", де сьогодні функціонує районний Будинок культури.

У першій половині 1923 р. в "Експресі" розміщався сільбуд з невеличкою бібліотекою на 2 тис. книг і періодикою в 20 екземплярів, що на той час був на стадії організації. Головне завдання перед сільбудом – обслуговування 11 відкритих хат-читалень по району із 23 сіл.

В містечку також функціонував центральний об'єднаний клуб з бібліотекою в 6000 книг, з яких до 1000 – соціального напрямку, до 2 тис. екземплярів газет підписувалися на адресу цехових культкомісій і сіл, з яких 90 – суто для клубної роботи.

12 квітня 1923 р. містечко стало районним центром. Саме в цей час було відкрито районну бібліотеку, що носила ім'я Н.К. Крупської. Було введено плату за користування книгами для службовців залізниці ст. Козятин.

У квітні 1925 р. велика увага зверталася на поповнення бібліотек українськомовною літературою.

В 40-х роках її фонд складав лише 15 тис. примірників книг. Після подій Великої Вітчизняної бібліотека була повністю зруйнована і втратила 22113 книг. Відбудована вона була силами громадськості лише у 1947 р., її фонд складав 3500 книг, а читанням було охоплено 250 користувачів. Літератература розміщалася на полицях в пристосованій будівлі, у 4-х невеличких, тісних і темних кімнатах.

У 1986 р. після довготривалих снігопадів, мешканці одного в ранішнього дня побачили свою книгозбірню з проваленою покрівлею, під якою майже сховалися томи книгодруків і все убоге майно.

28 жовтня 1988 р. став для районної бібліотеки новим етапом для її відтворення. Загальними зусиллями усіх громадян методом "народної будови", була збудована чудова, майже казкова, трьохповерхова споруда, котра зібрала під виблискуючою на сонці покрівлею всі "безпритульні" установи міста: райком комсомолу, райвно, центр позашкільної роботи з дітьми та підлітками і дві районні бібліотеки – дитячу і центральну дорослу, які обслуговували і надавали методичну допомогу 52 бібліотечними закладами району. Її фонди на цей час нараховували 773944 прим. Дякували за такий чудовий подарунок бібліотеці тодішньому першому секретареві РК КПУ Дубенкову Г.П.

Пріоритетним напрямком діяльності центральної бібліотек, як і всіх бібліотек системи, є краєзнавча робота. Близько 30 років тут збираються матеріали про історію і сьогодення регіону, про його відомих і маловідомих особистостей, визначні події краю, формується краєзнавчий фонд. За цей період зібрані усі місцеві часописи, їх матеріали розписані і широко представлені читачеві за допомогою краєзнавчої картотеки статей. Краєзнавчі фонди помітно поповнюються завдяки невтомній пошуковій і дослідницькій роботі, яку ведуть працівники бібліотеки в архівах району і області. З’являються все нові документи, які потім будуть покладені в основу створення музею історії м. Козятина та району. На поліпшення краєзнавчої роботи спрямована масова робота, яка покликана відроджувати духовну та історичну пам’ять поколінь, формувати національну свідомість читачів.

В ЦБ проводяться вечори-зустрічі з цікавими людьми міста, Козятинщини, налагоджуються стосунки з тими, хто нині живе далеко за межами рідного краю.

Широко популяризує краєзнавчі видання “Літературна вітальня”, що успішно діє при ЦБ понад 12 років. Тільки в 2002 році з її допомогою читачі ознайомилися з творчим ужинками земляків П. Зарицкого (“Кароліно”), Ф. Бережнюка (“Проекції”), В. Дудника (“Миттєвості кожній радію”), В. Страшного (“Ранений птах болі не чує”).

Не менш важливим напрямком діяльності ЦБ є створення при ній центру інформації для органів місцевого самоврядування та населення регіону. Ця робота бібліотеки знаходить всіляку підтримку з боку місцевого керівництва, що в кінцевому результаті спрацьовує на поліпшення обслуговування читача.

Продовжується робота по збору і поновленню матеріалів до “Інформаційного портрету регіону”.

2. Районна бібліотека для дітей
   

Адреса: 22100, Вінницька обл., м. Козятин, вул. М. Грушевського, 28

Режим роботи: з 10 до 18 год.

                                Вихідний – субота, неділя

Штат: 5 чол.

Заснована: в 1946 році

Фонд – універсальний – 35,7 прим. видань, 24 назви – газет і журналів.

ДБА: абетк., сист. каталоги; картотеки: СКС, краєзн., темат. для учнів 2-3 кл.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. Щороку обслуговує біля 3 тис. користувачів.

Коновалова Галина Василівна, директор РДБ.

Народилася 22 листопада 1948 р. в с. Харліївка Попельнянського р-ну Житомирської обл. Закінчила Київське культосвітнє училище, а в 1978 р. – Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука. Стаж бібліотечної роботи – 24 р., на даній посаді – з листопада 1988 р.

Сторінки історії:

Козятинська РДБ, згідно звіту обласної бібліотеки для дітей, відкрита в липні 1946 року на базі фонду дитячого відділу райбібліотеки для дорослих. Першою завідуючою новоутвореної бібліотеки стала Н.А. Коляда, з лютого 1949 року її очолила Г.М. Гімельрайх, яка незмінно працювала в ній 39 років.

До 1951 року бібліотека двічі переселялась з одного невеличкого приміщення в інше і лише в 1951 р. отримала окреме приміщення з 6 кімнат (154 м²).

В жовтні 1988 р. для центральної і районної бібліотеки для дітей було споруджено за народні кошти методом "народної будови" спеціальне приміщення, де дитячій – виділили 5 кімнат площею 604 м². Тут вона знаходиться і понині.

В 1951 році в бібліотеці відкривається читальний зал, її штат на той період складався з 3 чол.

В 1961 році бібліотека вважається кращою в області по обслуговуванню дітей, а в 1967 році їй присвоєно почесне звання “Культурно-освітня установа відмінної роботи”.

В 1989 році бібліотеку очолила Г.В. Коновалова. В 90-і роки у бібліотеці активізується робота по пропаганді літератури з питань історії України, про побут, звичаї і традиції українського народу. Запроваджуються в практику роботи уроки народознавства, уроки доброти. Багато уваги приділяється роботі на допомогу учням у засвоєнні предметів шкільної програми.

Козятинська районна бібліотека для дітей сьогодні працює в співдружності з офіційними та громадськими організаціями, сприяючи учбово-виховному процесу підростаючого покоління: з районним і міським відділами освіти, з ЗОШ міста та дошкільними закладами, з центром позашкільної роботи з дітьми та підлітками. Спільно з ними проводяться традиційні та інноваційні заходи з популяризації літератури та реклами можливостей бібліотеки в сучасних умовах. Традиційним стало відкриття Тижня дитячої книги "Весняної днини ми святкуємо іменини", фольклорні свята, ігри-екскурсії до бібліотеки, відзначення пам'ятних дат дитячих письменників. Велика увага приділяється допомозі юним користувачам у набутті бібліотечно-бібліографічних знань та умінь, в поповненні знань про рідний край, місто і визначних людей Козятинщини, молоді поетичні таланти.                    

 3. Самгородоцька бібліотека-філія Козятинської ЦБС

Адреса: 22163, Козятинський район, с. Самгородок, вул. В. Леніна, 20

Режим роботи: Вівторок-субота з 12 до 16 год.

Заснована: в 1944 році

Фонд  – універсальний – 21130 прим., в т.ч. книг – 17330, бр., газет, журналів – 3800., книги “Бібліотечна серія”.

ДБА: абетк. та  сист. кат., сист. кат. по вік. гр. (1-4, 5-9 кл.), СКС, краєзн. карт., реєстр. карт. газ., журн., інформвидань.

Бібл. обслуг.: чит. зал для дор. та діт., аб. для дор. та дітей, 2 читальних зали (для дорослих, для дітей), МБА. Бібліоткою обслужено 962 чит.

Сторінки історії:

Самгородоцька бібліотека-філіал заснована у 1944 році. Першою її завідуючою була Траченко В.Л.

При бібліотеці створено дитячий клуб “Сонечко”, який очолює її завідуюча. Знають і чекають на зустріч з членами клубу, з її керівником в Самгородоцькому інтернаті. Саме тут, спільно з школою неодноразово проводяться конкурси дитячого малюнку, різноманітні за тематикою та цікаві за змістом вікторини.

Любов до історії рідного краю формує працівник бібліотеки у своїх користувачів через наочну популяризацію краєзнавчої літератури. Традиційними стали зустрічі відвідувачів бібліотеки з неординарними особистостями села, дні інформації, дні спеціаліста, дні бібліографії, впроваджено нестаціонарне обслуговування, традиційним є проведення інформаційно-бібліографічних занять з відвідувачами.

Продовжується робота по створенню інформаційного центру. При написанні програми для участі в Міжнародній конференції бібліотекарів (м. Судак, АР Крим) бібліотека вийшла переможцем і виграла Міжнародний грант серед сільських бібліотек України.

Благодійники бібліотеки – САТ “Самгородоцький”, читачі. Очолює бібліотеку Д.Д. Путішина.

Путишина Діна Дементіївна, зав. бібліотекою.

Народилася 1 квітня 1950 р. в с. Самгородок. Закінчила з відзнакою Тульчинське училище культури (1991 р.).

Стаж бібліотечної роботи 30 років. На даній посаді – з жовтня 1989 р.

4. Мережа бібліотек-філій:

Крижопільська централізована бібліотечна система

ЦБС створена в 1977 році,  в її складі працює 27 бібліотек. Бібліотечний фонд універсальний – 415,7 тис. прим., з них укр. мовою – 218,6 тис. видань. Отримує 53 назви газет і журналів.

Щороку обслуговує понад 12,7 тис. користувачів різних вікових категорій.

Штат: 36 працівників, 28 з них – фахівці.              

Структура:

1. Центральна бібліотека

Адреса: 24600, смт Крижопіль, вул. В. Леніна, 1

Тел.: 2-12-40 (код 04340)

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – неділя

Штат: 7 чол. (100% – фахівці).

Заснована: в 1946 році

Фонд – універсальний – 52,6 тис. прим. видань, 48 назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., МБА. Щороку обслуговує понад 2,5 тис. користувачів

Функціонує літературно-мистецька вітальня при чит. залі.

М’ястківська Ганна Григорівна, директор ЦБС.

Народилася 30 серпня 1958 року. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1980 р.). Працювала ст. методистом Одеської обласної наукової бібліотеки, бібліографом Дальнєрєченської районної бібліотеки (Приморський край), зав. відділом обслуговування юнацтва Білогорської міської бібліотеки (Амурська обл.). На даній посаді з грудня 1993 року.

Сторінки історії:

Матеріалів про роботу Крижопільської районної бібліотеки у довоєнний період не знайдено. Під час війни містечко, окуповане німецько-румунськими військами, було пограбоване та зруйноване.

Відновленням бібліотеки у повоєенний період займалася її завідуюча Г.П. Вихристюк. Фонд формувався з дарованих жителями містечка книг із домашніх бібліотек та закупленої літератури за державні кошти в магазинах і бібколекторі.

Обслуговувати читачів бібліотека почала 14 листопада 1946 року  в приміщенні кінотеатру (про що свідчить реєстраційне свідоцтво). З самого початку в бібліотеці організовується абонемент і читальний зал. На період відкриття її фонд налічував 4691 видань.

В 1963 році бібліотеці надають приміщення в новозбудованому Будинку культури (496 м²), де вона знаходиться до цього часу. Організовується вільний доступ читачів до книжкових полиць.

З 1955 року районна бібліотека стає методичним центром для трьох об’єднаних районів: Крижопільського, Піщанського та Томашпільського.

В 1976 році в районі здійснюється централізація державних бібліотек. Сучасна назва – центральна бібліотека Крижопільської ЦБС – з 1977 року. Після централізації в мережу входило 2 районні бібліотеки і 44 сільських філіали. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 510 від 30 травня 1997 р. “Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення публічними бібліотеками населення в Україні”, мережа бібліотек району приведена у відповідність до реєстру. На протязі багатьох років Крижопільську районну бібліотеку, а пізніше – ЦБС очолювала Н.С. Зуйкіна, ветеран бібліотечної справи, внесла вагомий внесок в розбудову і становлення книгозбірень району.

Одним із найважливіших завдань є відродження вітчизняної культури, повернення із забуття славних імен її діячів, що протягом десятиріч були викреслені з життя суспільства та пам’яті свого народу. Книгозбірня спрямовує основну увагу на ефективне обслуговування населення книгою, роботі з періодичними виданнями і систематичною картотекою статей, створенню інформаційної бази даних та центру регіональної інформації. Основне його завдання – акумуляція інформації про район та збір нормативно-правових актів, прийнятих адміністрацією та органами місцевого самоврядування, надання їх у користування населенню. Тут також зосереджуються матерали за темами "Де отримати роботу?", "Куди піти вчитися", "Наші користувачі – переможці конкурсів, олімпіад".

Бібліотеки району працюють в тісній співдружності зі школами, будинком школяра, відділом сім’ї та молоді, районною радою жінок, бібліотекою ПТУ-9.

До ювілеїв, знаменних дат оформляються книжкові виставки “Українська мова: історія і сучасність”, “Крижопіль – земля, де маємо щастя жити”, “Афганістан болить у нашій пам’яті...” Традиційним в районі є проведення Тижнів дитячої та юнацької книги, в рамках яких організовуються книжкові виставки, проводяться літературні вікторини, бібліографічні огляди, літературні вечори.

Роботи члена літературно-мистецької вітальні Л. П. Лясоцького

Значною подією для мешканців району стало відзначення ювілею відомого українського поета-земляка А.А. Бортняка – славного поборника українського слова. В селі Жабокричі, де пройшли дитячі роки письменника, відбувся літературний вечір “Я з Подільського краю...”, на якому були присутні земляки-односельці, колеги по перу з Вінниці і Києва, представники адміністрації, місцевого самоврядування, громадськості, телебачення.

Справжнім осередком духовності став для багатьох крижопільчан читальний зал районної бібліотеки, де проводяться засідання літературно-мистецької вітальні, що стала невід’ємною часткою культурного життя райцентру. Сформувалось постійне коло її відвідувачів, які є справжніми друзями бібліотеки, її помічниками. Гостями вітальні були К.П. Кацюк, котра 23-х річною жінкою в роки війни, з двома маленькими дітьми на руках, врятувала 13-річну єврейську дівчинку Женю. 12 грудня 1994 року в посольстві держави Ізраїль в Києві Клавдії Петрівні було вручено диплом "Праведник серед народів світу" і медаль Ізраїльського інституту “Яд Вашем”. Цікавою була зустріч з місцевим художником, членом Спілки художників України В.А. Тишецьким. І раніше всі знали В. Тишецького, як талановитого художника, але в нашій вітальні розкрились його ерудиція, глибока обізнаність з історією мистецтва, вміння спілкуватися з людьми.

В стінах бібліотеки була організована виставка робіт А.Ю. Пандіна – майстра художньої кераміки з Городківки. Це справді унікальні речі, в яких домінує не лише професійна майстерність, а й художня витонченість, декоративна фантазія.

Польська Академія наук оголосила конкурс на кращу наукову роботу серед наукових працівників, які займаються проблемами Польщі. Є.Ф. Годований – історик переміг в цьому міжнародному конкурсі і був запрошений у Варшаву на стажування та для роботи з архівами. Віднедавна він працює в м. Рівному викладачем кафедри загальної історії Інституту слов’янознавства. Талановитий історик і не менш талановитий співак-бард поділився своїми враженнями про поїздку до Польщі, його нові пісні транслювались в одній з передач радіостанції “Промінь”.

Гостями вітальні були також члени Спілки письменників України: поетеса Н. Гнатюк, письменник М. Рябий; Андрій і Людмила Панчишини – подружжя журналістів, бардів, співробітників журналу “Політика і культура”, В.О. Ковач – заслужений працівник культури з м. Одеси виступив з лекцією про творчість І. Бабеля, а поетеса В. Сторожук презентувала збірники поезій, що стало помітним явищем в сучасній українській літературі.

Презентація книги В. Стуса “Листи до сина” – значна подія для жителів Крижополя. Далекий хрестоматійний В. Стус ожив, став близькою людиною, дякуючи розповідям про нього сина Дмитра, Н. Гнатюк, Г. Стефанової – актриси “Молодого театру” з м. Києва, які читали його вірші.

Крижопільщина надзвичайно багата талановитими, обдарованими людьми, всі вони є друзями бібліотеки, помічниками, співтворцями масових заходів. Місцева поетеса, вчителька української мови та літератури Н.І. Струтинська є постійною ведучою літературних вечорів. В лютому 2000 року крижопільчани святкували народження її нової поетичної збірки “Прогулянка під дощем”, яку благословила в світ Н. Гнатюк. А згодом в залі Спілки письменників України відбувся творчий вечір Н. Струтинської, де всі виступаючі відзначили щирість, задушевність віршів нашої землячки – члена мистецького об'єднання.

О.Д. Лук’яненко – вчителька, яка пише вірші, співає (керівник народного аматорського ансамблю “Лада”), є відомою в районі писанкаркою. Вже готова до друку збірка її віршів, яку вона сама й проілюструвала.

Ю. Джугастрянська, належить до тієї когорти високообдарованої молоді, яку виплекали на Всеукраїнських олімпіадах з української мови та літератури. У 2001 році Юлія – призер Міжнародного конкурсу знавців рідної мови, в цьому ж році її наукове дослідження з історії Поділля визнане кращим за результатами Всеукраїнського конкурсу учнівських пошукових робіт “Слідами історії”. У нашій вітальні відбулася презентація її першої збірки “Сарматське коріння” (видавництво “Тезис” м. Вінниця, 2001 р.).

Значну підтримку відчуває бібліотека з боку народного депутата України А.С. Матвієнк: підписка періодичних видань, подарована бібліотечка з творів класиків української літератури, що включені для вивчення до шкільних програм.

2. Районна бібліотека для дітей

Адреса: 24600, смт Крижопіль, вул. К. Маркса, 67

Тел.: 2-12-84 (код 04340)

Режим роботи: з 8 до 17 год.

                                Вихідний – субота, неділя

Штат: 2 чол.

Заснована: в 1949 році

Фонд – універсальний – 24,9 тис. од., в т.ч. укр. мов. – 44,8%, 19 назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., МБА. Щорічно обслуговує понад 1,7 чоловік.

Дяченко Віра Тодосіївна, зав. РДБ.

Народилася 19 грудня 1946 року. Закінчила Тульчинське культосвітнє училище (1969 р.). На даній посаді з серпня 1977 року.

Сторінки історії:

Як стверджує одна з перших працівників, ветеран бібліотеки Г.І. Іщенко, районна бібліотека розпочала свою діяльність ще в 1937 році. Матеріалів про її роботу у довоєнний час не знайдено.

В 1949 році, на базі дитячого відділу районної бібліотеки для дорослих, організовується Крижопільська бібліотека для дітей та юнацтва. З фондів районної бібліотеки для дорослих їй було передано 1478 прим. книг та деяке обладнання. Бібліотеці виділено приміщення площею 56 м². До 1961 року районне керівництво тричі "переселяло" бібліотеку з одного приміщення в інше. В 1961 році їй було надано приміщення в кінотеатрі “Мир” площею 92 м². З 1984 р. бібліотека знаходиться в приміщенні музичної школи (107м²).

В 1949 році завідуючою бібліотекою була призначена О.Г. Боровська, бібліотекарем – Н.Т. Кушнір. З самого початку тут організовується абонемент і читальний зал, а в 1959 році –вільний доступ читачів до книжкових полиць. Бібліотека поповнювала свої фонди з обласного бібколектору, місцевого книжкового магазину та відділення “Союздрук”.

З 1962 року книгозбірню реорганізовують в бібліотеку для дітей і вона переходить на обслуговування учнів 1-8 класів та дошкільників, в цей час встановлюються тісні зв’язки з школою, дитячими садками, райкомом комсомолу, будинком піонерів та іншими позашкільними організаціями.

В 1976 році в районі здійснюється централізація державних бібліотек і РДБ стає спеціалізованим структурним підрозділом ЦБС.

З часу централізації, читачі постійно інформуються про нові надходження літератури в розділі “Нові книги для дітей” – інформаційного щомісячного бюлетеня, який видавала центральна бібліотека. Її працівниками надається велике значення удосконаленню форм обслуговування дітей та пропаганді літератури.

Якщо в перші роки в роботі переважали голосні читки та бесіди, огляди літератури, дитячі ранки, бібліотечні плакати та монтажі, то з часом тут впроваджуються обговорення книг, усні літературні журнали, дні інформації, дні бібліографії, тематичні перегляди літератури, усні та письмові інформації читачів про книги, літературні ігри-подорожі, конкурси, вікторини, уроки доброти, народознавства, літературні аукціони, лото, озвучені книжкові виставки тощо.

В 1982 році організовується ляльковий клуб “Буратіно”, пізніше – клуб за інтересами “Веселі нотки”.

Бібліотекою широко відзначались ленінські ювілеї, ювілеї письменників-земляків М. Коцюбинського, М. Трублаїні, М. Стельмаха, С. Руданського та інших дитячих прозаїків і поетів. Організовувались зустрічі з старими комуністами, першими комсомольцями, учасниками Великої Вітчизняної війни, передовиками виробництва.

Працюючи з читачами, бібліотекарі особливу увагу звертали на індивідуальну роботу, вивчаючи своїх читачів, їх інтереси і особливості, слідкували за читанням, навчали їх користуватися каталогами, картотеками, довідками, проводили бесіди біля полиць відкритого доступу. На допомогу читачам складалися рекомендовані списки літератури та індивідуальні плани читання.

З 1976 року в бібліотеці організовуються відділи обслуговування читачів-дошкільників і учнів 1-3 класів та учнів 4-8 класів, сьогодні діють відділи обслуговування читачів-дошкільників і учнів 1-4 класів та учнів 5-9 класів.

Працівники бібліотеки систематично приймають участь у районних семінарах, виступають з аналізом бібліотечного обслуговування дітей в районі, консультаціями з актуальних питань роботи з юним читачами, беруть участь в практикумах і стажуваннях новопризначених працівників, здійснюють виїзди в сільські та шкільні бібліотеки з метою надання допомоги на місцях.

Бібліотека прийняла участь у Всеукраїнських конкурсах “Я і мої права” та “О мово моя, душа голосна України”.

3. Мережа бібліотек-філій:

Кращими працівниками ЦБС є: Пляцок Д.П. – зав. філіалом с. Заболотне, Спориш С.І. – зав. філіалом № 2 с. Тернівка, Чорноіваник Г.Є. – зав. філіалом с. Шарапанівка.

Липовецька централізована бібліотечна система

ЦБС Липовеччини створена 1 липня 1977 року. Нині в її складі 41 бібліотека. Фонд бібліотек системи становить 535,4 тис. видань, 50,4% з яких – укр. мовою. Окрім друкованих видань, у фонді є також кінофонофотодокументи, 78 назв газет і журналів.

Щороку ЦБС обслуговує біля 17,0 тис. користувачів, книговидача складає понад 275,0 тис. видань.

В системі функціонує 16 кімнат юного читача, 7 клубів за інтересами: 1 – для юнацтва, 1 – для дорослих, 5 – для дітей.

В системі працює 54 бібліотечних працівників, 68,5% з яких – фахівці.

Структура:

1. Центральна бібліотека

Адреса: 22500, Вінницька обл., смт. Липовець, вул. Т.Г. Шевченка,1

Тел.: 2-10-07, 2-17-45

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 10 чол. (100% – фахівців)

Заснована: в 1897 році

Фонд – універсальний – 40,6 тис. прим., 66 назв газет та журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги., картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., юн. каф., МБА. Щороку обслуговує  біля 2,3 тис. читачів.

Платні послуги: нічний абонемент, запис до бібліотеки, продовження терміну користування книгами, комерційний фонд літератури.

Функціонує жіночий клуб “Берегиня”.

Липко Варвара Станіславівна, директор ЦБС, заслужений працівник культури України.

Народилася 19 листопада 1957 року в с. Володимирівка Іллінецького району на Вінниччині. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1981 р.). На даній посаді – з вересня 1984 року.

Сторінки історії:

З ХІХ століття по Україні виникають публічні міські бібліотеки, найдавнішою на Вінниччині є Липовецька.

Те, що в Липівці виросли паростки бібліофільства, можна пояснити впливом “столичної” Київської губернії, до якої входив Липовецький повіт.

У 1896 році в Російській імперії в центрі уваги була коронація нового царя. Саме ці урочистості використали липівчани для подання на затвердження проекту "Статуту громадської читальні в ознаменування радіс­ної події священної коронації його Імператорської Величності Російського Імператора Миколи Олександровича, Пані Імператриці Олександри Федорівни" (так відразу записали у проекті першого параграфа Статуту).

З приводу цієї “липовецької ініціативи” у 1897 році в губернських колах зчинився стра­шенний переполох, адже книги у той час пов’язували з “вільнодумством”. Насамперед перевірили ініціаторів створення бібліотеки і читальні при ній. Ними виявилися тринадцять громадян, які пожертвували 400 томів книг. Серед них такі респектабельні люди, як надвірний радник Ємельянов, титулярний радник Хандриков та інші. Напевно, за їх спинами стояв благочинний по Липовецькому повіту, доглядач церковних шкіл В. Липківський. Він цікавився станом бібліотек і писав про це у своїх шкільних звітах.

16 лютого 1897 року київському генерал-губернатору подали на стіл позитивну інформацію від віце-губер­натора: “Представляючи означений проект Статуту на благорозсуд Вашого Сіятельства, маю честь додати, що засновники бібліотеки, підписавши проект, як виявилось по зібраних даних, у моральному і політичному відно­шенні ні в чому незаконному помічені не були...”.

Канцеляристи ретельно перевірили, щоб Статут відповідав всім царським обмежуючим актам, в тому числі і відомим антиукраїнським "Височайшим велінням" від 12 липня 1867 та 17 грудня 1871 років. Але засновники знали з ким мають справу і в проекті густо "кивали" на погодження всіх питань з поліцією.

Лише впевнившись в усуненні всякої "кра­моли", київський генерал-губернатор граф Ігнатьєв 21 травня 1897 року підписав листа самому Міністру внутрішніх справ "з до­датком проекту Статуту Липовецької гро­мадської бібліотеки з читальнею при ній". Лист закінчувався словами: "Маю честь подати на благорозсуд Вашого Превосходительства...".

Розглядали аж сімнадцять місяців... І лише в листопаді наступного 1898 року затверджений проект Статуту повернувся до губернської канцелярії.

Перед самим Но­вим роком, 31 грудня, липовецький повітовий справник Лущик, по вказівці зверху, дозволив друк. Статут Липовецької бібліотеки надрукували в наступному 1899 році в Іллінцях, у типографії Я.Т. Ривкіса, і вже 22 березня три його екземпляри Київський губернатор на­діслав генерал-губернатору. Завдяки цьому, ця невеличкого формату книжечка дійшла до наших днів і її кожен може побачити у фондах Центрального Державного істо­ричного архіву міста Києва.

Статут Липовецької бібліотеки-читальні затверджувався товаришем Міністра внутрішніх справ сенатором бароном Ікскуль фон Гільденбандтом та тимчасово виконуючим обов'язки начальника Головного управління в справах друку М. Соловйо­вим. В кінці завірчий запис зробив заві­дуючий діловиробництвом, член Ради В. Адикаєвський.

Липовецька бібліотека уже фактом свого відкриття лякала владу, а тому для перестраховки в Статут ввели й інші поло­ження. Так, голова бібліотечного комітету заступав на цю посаду лише після затвер­дження самим губернатором, комітет зобов'язаний був всі свої дії погоджувати з місце­вою поліцією, в тому числі час, місце і предмети розгляду Загальних зборів, навіть порядок користування книгами і газетами, форму діловодства, встановленими Загальними зборами, затверджувались на високому рівні – губернатором. Будь-які зміни Статуту до­повідались теж особисто йому.

У Статуті Липовецької бібліотеки вста­новлювалась чітка періодичність: Загальні збори проводились щорічно у січні за наявності не менше третини членів; біб­ліотечний комітет засідав щомісячно.

У 1907 році комітет Липовецької громадської бібліотеки-читальні (так вже вона  іменувалась) звернувся до повітової влади з ходатайством вдвічі збільшити кредит на її утримання (до цього щорічно бібліотека одержувала 100 карбованців). Ходатайство розглядалось на засіданні повітового комітету в справах земського господарства 7 серпня 1907 року, але про­хання про виділення 200 карбованців кредиту відхилили.

Повітова управа постановила: "внести у кошторис на 1908 рік виплати для бібліотеки-читальні в місті Липовець в минулорічному розмірі 100 карбованців". При цьому дода­валося: "просити комітет бібліотеки-читальні представити Управі звіт про витрачання виплат за попередній час".

Минуло ще десять літ. 1917 рік постав хвилею національного відродження. В Липівці стала виходити газета "Липовецькі вісті", в грудні оголосили про записи на приватні курси українознавства. 12 листопада липовецькими школярами влаштовано шевченківський вечір, а 6 грудня – О. Олеся.

В Липівці та інших значних містечках повіту влаштовувались "народні доми", де засновувались бібліотечки і можна було прочитати пресу: офіційну і профспілкову.

За прикладом першої Липовецької біб­ліотеки у повіті засновуються нові книгозбірні. 30 листопада на зібранні Липовецької По­вітової Народної Ради їм асигновано 10 тисяч карбованців на бібліотеку службовців Управи і 96700 карбованців на книжки і вчительські бібліотеки. Освічені люди відкривали для народу свої зібрання. Так, у В.Л. Приступова (пізніше – заслуженого лікаря України) кожен учень міг взяти дефіцитну книгу. Відомий драматург О. Корнійчук подарував йому один з перших екземплярів своєї п'єси "Платон Кречет", прототипом одного з героїв якої послужив знаменитий липовецький лікар. Свою багату бібліотеку Василь Лукич заповів лікарні, у якій пропрацював понад 50 літ.

Ось такі постаті прищеплювали липівчанам любов до книги.

Бібліотеки займали чільне місце в радянській політиці щодо ліквідації неписьменності. Лише в двадцятих роках у всіх  селах Липовеччини виникли "хати-читальні". Уже в 1935 році у Липовецькому районі налічувалося 28 бібліотек із книжковим фондом в 11131 одиниця.

Повністю знищила бібліотеки війна, після закінчення якої бібліотечна справа набула нового дихання майже по всіх селах, де виникли окремі книгозбірні.

Через 80 років після заснування, внаслідок політики цент­ралізації, 1 липня 1977 року Липовецька біб­ліотека для дорослих стала центральною районною бібліотекою.

З набуттям незалежності України минули часи ідеологічного контролю за бібліотеками. Основними напря­мами роботи стало відродження духовності, виховання в дусі поваги до України та її історії, народних традицій. Добре відомі липівчанам клуби: юнацький – "Народознавець" та жіночий – "Берегиня".

Якщо у 1912 році 6 шкіл Липовеччини мали свої книгозбірні, які відвідали 729 юнаків і 441 дівчина, то сьогодні послугами найдавнішої бібліотеки Вінниччини користується більше двох тисяч читачів, яким щорічно видається понад 30 тисяч видань. Це робиться безкоштовно, на відміну від вимог першого бібліотечного Статуту. На час його укладання бібліотека розпочиналася з 400 книжок. Перед фашистською окупацією у 28 бібліотеках Липовеччини книжковий фонд складав понад 11 тисяч томів. Нині одна з найдавніших бібліотек незалежної України володіє неоціненним скарбом – близько 50 тисячами книг. Колись читачі мали змогу ознайомитись з двома-трьома газетами, а тепер ЦРБ перед­плачує близько 80 періодичних видань.

Душею бібліотеки в усі часи були люди. Століття тому бібліотечний комітет складався із голови та чотирьох постійних членів. Сьогодні в структурі бібліотеки – відділи комплектування та об­робки літератури, обслуговування читачів, методично-бібліографічної роботи, сектор зберігання та використання єдиного фонду, самовіддано трудяться 10 фахівців-ен­тузіастів своєї справи.

В 1997 році спільно із райдержархівом випущено рукописний краєзнав­чий альманах, де підготовлено короткі нариси пам'ятних дат, видано ряд буклетів різної тематики, зокрема, “Липовецький район”, “Скарбниця знань”, “Брати Танасієнки”, “За колесом історії”, “Є така служба”, “Хороший край, хороші люди”, “Ратна слава Липовеччини”, “Край над Собом і Десною”, “Перлина України”, “Земля Василя Земляка”, “Статут Липовецької громадської бібліотеки-читальні 1898 року”. Все це робиться для читачів, любителів книги.

Такий славний сторічний шлях Липовецької бібліотеки – матері бібліотек Вінниччини і Липовеччини.

Нині бібліотека визначила однією з найважливіших своїх функцій – інформаційну роботу. Багато уваги приділяється краєзнавству, історії, людям, сьогоденню.

2. Районна бібліотека для дітей

Адреса: 22500, Вінницька обл., смт. Липовець, вул. Т.Г. Шевченка, 9

Тел.: 2-11-07

Режим роботи: з 8 до 17 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 3 чол.

Заснована: в 1951 році

Фонд – універсальний – 18,9 тис. прим., з них 27,7% – укр. мовою, 18 назв газет та журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. Щороку обслуговує  понад 1,5 тис. читачів, книговидача – 30,2 тис. примірників.

Діють літературний-клуб “Криниця”, гурток “Читайкова майстриня”.

Платні послуги: нічний абонемент, видача книг з читального залу додому, розробка сценаріїв до свят, впорядкування каталогів приватних бібліотек, проведення масових заходів в інших установах.

Опанасюк Людмила Іванівна, зав. РДБ.

Народилася 6 травня 1950 року в м. Могильові, Республіка Білорусь. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1984 р.). В системі працює з березня 1979 р. На даній посаді – з грудня 1980 р.

Сторінки історії:

Документів про відкриття бібліотеки та її роботу в довоєнний час не знайдено та за спогадами ветерана бібліотечної справи Б.Й. Мільштейн, яка працювала в обласній бібілотеці для дітей з 1936 р., дитячу бібліотеку в Липовці було відкрито приблизно в 1938 р. В 1940 р. Б. Мільштейн була у відрядженні з метою надання допомоги в організації каталогів. Завідуючою дитячої книгозбірні на той час працювала Максимович Л.С. Книжковий фонд становив 500 примірників.

Однак, офіційно бібліотека відкрита в 1949 р., про що згадується в рішенні виконкому обласної Ради „Про затвердження мережі культурно-освітніх установ на 1949 рік”. На кінець цього періоду бібліотека мала в своїх фондах вже 1703 примірники книг.

В середині 50-х років бібліотеці виділяють приміщення з двох великих кімнат, що дає можливість диференційовано організувати роботу читальних залів, абонемента та вільний доступ до книжкових фондів, а вони значно зросли і досягли вже 11250 книг, для чого були використані різноманітні джерела: книга-поштою, „Союздрук”, бібколектор, книжкові магазини.

З перших років існування на весь фонд заводиться службовий абетковий та читацький систематичний каталоги, популяризації літератури сприяє організація тематичних добірок видань.

Два працівники бібліотеки в 1959 році обслуговували 1450 читачів, книговидача становила 34 тис. примірників. В цей період на потреби бібліотеки було асигновано біля 60 тис. карбованців.

Наказом по управлінню культури № 194 від 16.08.1962 р. бібліотеку реорганізовують в районну бібліотеку для дітей, яка мала опікуватися діяльністю сільських підрозділів. ЇЇ працівники здійснювали виїзди, проводили семінари для працівників сільських та шкільних бібліотек, чому також сприяв відкритий в 1965 році методичний, краєзнавчий та атеїстичний куточок. Його керівник – Поліщук М.К. затверджується позаштатним методистом обласної бібліотеки ім. І. Франка. В 1969 році тут оформляється бібліографічний куток „Тому, хто хоче більше знати”, працює бібліотечна рада, запроваджуються різноманітні за змістом форми бібліотечної роботи: усні журнали, літературні подорожі, перегляди літератури, зустрічі з відомими людьми, зміцнюються зв’язки з працівниками шкільних бібліотек, педколективами, іншими культурно-просвітницькими та позашкільними закладами з метою пропаганди краєзнавства, засвоєння предметів шкільної програми створення гуртків юнатів. Саме в 1972 році створюються гуртки „Юні математики”, „Любителі техніки”, „Любителі рибальства” тощо.

З середини 60-х років бібліотекарі роблять індивідуальні, групові та тематичні аналізи читання, ведуть щоденники спостереження за читанням учнів, запроваджуються такі форми роботи, як „Розмова про твій читацький формуляр”, діють клуби „Друзі бібліотеки” та „Художнього читання”. Бібліотеку в цей період очолює Б.М. Гуревич.

На початок січня 1975 року фонд бібліотеки нараховував 23,3 тис. примірників, 30% з яких – українською мовою, послугами бібліотеки користувалось 1511 учнів, загальна книговидача становила 34,0 тисячі.

В 1976 році в районі здійснюється централізація державних бібліотек і бібліотека входить до ЦБС як структурний підрозділ. Збільшується об’єм роботи, покращується і методична робота, а з 1981 року проводиться робота по переведенню фондів і каталогів на таблиці ББК. З створенням в 1982 році культурно-спортивних комплексів – бібліотека входить складовою частиною до нього. Спільними зусиллями запроваджуються Тижні дитячої та юнацької книги, свята весни, молоді, першого дзвоника. Нового року, оформлюються цикли книжкових виставок і тематичних полиць, Календар знаменних і пам’ятних дат, проводяться огляди літератури та літературні читання. Саме 80-і роки зумовлюють впровадження нових форм бібліотечної роботи – дні бібліографії та спеціаліста, літературні ігри, засідання „За круглим столом”, літературні вікторини, прем’єри книг, уроки народознавства, доброти, заняття з питань бібліотечно-бібліографічної грамотності та по вихованню культури. Тоді ж було створено клуб „Закон і ти” (1982 р.) та  ляльковий гурток (1985 р.). Впроваджується картотека читацьких інтересів, а з одержанням у 1983 році бібліобусу стало можливим обслуговування дітей книгою у віддалених населених пунктах. Виділення нового приміщення (1991 р.) більшою площею дозволило працівникам краще організувати роботу по обслуговуванню різновікових категорій дітей, цікаво плануються і проводяться засідання роботи клубу „Криниця”, методичні дні, тематичні семінари.

Фонд бібліотеки в 1994 році зростає до 21,0 тис. книг, закуповується 307 кінофонофотодокументів, активно використовуються технічні засоби, кількість користувачів сягає за 1800.

В 1998 році бібліотеку було переведено в краще приміщення площею 88 м² (4 кімнати), що дало можливість краще організувати роботу як за змістом, так і за формами: дні інформації „Спадщина з бабусиної скрині”, „Хай буде вільна Україна на всі віки, на всі часи”, „Вітер далеких мандрів”; книжкові виставки „Ми всі господарі природи, тож бережімо її вроду”, „Перехрестя веселих забав”, „Книга сторінку розкрила”; бібліографічні огляди „У вінок Кобзареві”, „Запорожці: міфи і факти”, „У колі муз”, „Я маю право...”; перегляди літератури „Духовні скарби України”, „Запрошуємо до країни цікавих уроків”, „О мово рідна! Золота колиско!”, „Гімн+Прапор+Герб=Держава!” інші. Низка масових заходів була присвячена Всеукраїнському дню бібліотек, серед яких – „Фольклорне намисто”, „Краса душі у слово перелита”, „Наш Шевченко”, „А я просто Українка – україночка”, „Роде наш красний” інші. Стало традиційним проведення літературної години “Поведу вас у вічність” до дня народження письменника В. Земляка.

Т.Н. Наконечна проводить огляд літератури для старшокласників "Обережно! Природа!."

Продовжується акція „Подаруй бібліотеці книгу”. В сільських структурних підрозділах працюють дитячі клуби за інтересами „Умілі руки”, „Джерело”, „Однокласниця”, „Золоті руки”.

Всі бібліотеки системи працюють над виконанням Національної програми “Діти України”, яка буде діяти до 2005 року та районної молодіжної програми “Юнфорум – ХХІ”.

3. Мережа бібліотек-філій:

4. Мережа клуб-бібліотек:

Авторитет бібліотекам створюють їх невтомні і творчі люди: В.С. Липко – директор ЦБС, Н.І. Сичук – зав. відділом комплектування літератури ЦБ, В.М. Бойчук – зав. методично-бібліографічним відділом ЦБ, Г.О. Луцишина – зав. відділом обслуговування ЦБ, Л.І. Опанасюк – зав. районною бібліотекою для дітей, бібліотекарі філіалів: Н.П. Руденко (с. Нова Прилука), Г.С. Кучер (с. Скитка. Саме вона започаткувала щорічне проведення Дня земляцтва, на який приїжджають уродженці села зі всього світу), В.С. Сивопляс (м. Турбів, дитяча бібліотека).

Вагомий внесок в розвиток бібліотечної справи липовеччиннни внесли її ветерани: Г.С. Липовецька, Б.М. Ненич, Г.М. Сологуб, Н.В. Цивилюк, М.Б. Копернюк.

 Звучить Державний Гімн України (урочисте засідання до 100-річчя Липовецької ЦБ)

 Засідання клубу "Берегиня" у Липовецькій ЦБ

 Ярослав Стельмах на літературному святі, приуроченому дню народження М. Стельмаха на Літинщині (с. Дяківці, 199 р.)

 Виставка виробів народних умільців та літератури, присвячена 570-річчю з дня заснування смт Літина

 Відзначення Дня Незалежності України у Літинській ЦБ

 Засідання літературно-мистецького салону "Ліра" у Могилів-Подільській ЦБ

 Виставка у Могилів-Подільській міській бібліотеці для юнацтва

 Кімната юного читача та кімната-музей у бібліотеці с.Серебрія Могилів-Подільського району

У бібліотеці с. Бронниця Могилів-Подільського району

 Презентація книги А. Гончара "Чорний тюльпан" з участю автора в Мур.-Куриловецькій ЦБ

 КВК у Мур.-Куриловецькій РДБ. Команди батьків і дітей

 Зустріч членів літературно-мистецького об'єднання "Криниця" з нар. арт. України Валерієм Шептекітою у Немирівський ЦБ

 Презентація книги Д Малахова "Минуле Немирова" у ЦБ

 Переможці конкурсу "Шевченкова криниця" у Немирівський ЦБС

 Колектив і ветеранів Піщанської РДБ з 50-річчям вітає голова райдержадміністрації І.Д. Плахотний

 Засідання клубу "Берегиня" у Піщанський ЦБ

 Виставка творів народних умільців у Погребищенський ЦБ

 Засідання літературного об'єднання "Дивослово"  у Теплицькій ЦБ

 Презентація книги місцевої поетеси Тетяни Приймасюк "Молитва душі"  у Теплицькій ЦБ

 Семінар бібліотечних працівників Теплицької ЦБС "Бібліотека - центр екологічного виховання"

Літинська централізована бібліотечна система

ЦБС створена в 1978 році. В її складі 43 бібліотеки. Фонд – універсальний – 541,2 тис. примірників, з них українською мовою 211,1 тис. видань. 67 назв газет і журналів.

Щорічно обслуговується біля 23,0 тис. читачів.

Організовано роботу 28 любительських об’єднань та клубів за інтересами.

Штат: 55 працівників (47 з них – фахівці).

Структура:

1. Центральна бібліотека

Адреса: 22300, смт Літин, Вінницької обл., вул. В. Леніна, 7

Тел.: 2-04-66

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 8 чол. (100% – фахівці)

Заснована: в 1909 році

Фонд – універсальний – 45,8 прим., в т. ч. укр. мовою – 18,5 тис. видань. 54 назви газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., МБА., юн. каф. 2,0 тис. чит. Щороку обслуговує понад 2,7 тис. користувачів та 2,4 тис. читачів.

Функціонує “Літературна світлиця”, об'єднання “Екібана” та “Витинанка”.

Іщук Людмила Сергіївна, директор ЦБС.

Народилася 27 січня 1963 року у селі Селище, Літинського району Вінницької області. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1992 р.). На даній посаді з 1995 року.

Сторінки історії:

Вперше бібліотека в Літині була відкрита в 1909 році при земській управі.

У 1923 році в містечку функціонувало вже дві бібліотеки: міська і при артілі “Праця”.

У вересні 1928 року на базі міської було відкрито районну бібліотеку.

В 1937 році, по закінченні Тульчинського бібліотечного технікуму, її завідувічем було призначено Замоцного Х.Т. На той період в фонді бібліотеки налічувалося більше 19 тис. прим. книг, працювало 2 чоловіки, в 1941 році він налічував вже до 26 тис. примірників.

Після визволення району від німецької окупації зав. бібліотекою було призначено Т.Ф. Василенко, але, повернувшись в 1945 р. з війни, Х. Замоцний знову очолив її.

У зруйнованому військовому клубі місцева влада виділила кімнату, яку Христофор Тимофійович сам відремонтував, змайстрував стелажі. Велося й відновлення фонду, який поповнювався за рахунок доброчинних внесків читачів з власних бібліотек. 15  березня 1946 року районна бібліотека знову розпочада обслуговувати місцевих читачів, окрім цього, нею було організовано 16 пересувних бібліотек.

В 1953 році вводиться посада зав. читальним залом, а в 1955 році з книжкового фонду виділяється дитяча література і створюється самостійна дитяча книгозбірня. Бібліотека ж отримує статус райбібліотеки для дорослих.

У 1965 році районній бібліотеці було надано 6 кімнат в приміщенні початкової школи.

З року в рік поліпшувалася діяльність районної бібліотеки: зростали фонди, збільшувалась кількість читачів, книговидач. За основними показниками бібліотека займала одне з кращих місць в області.

З виходом Х.Т. Зомоцного на пенсію в 1977 році, районну бібліотеку для дорослих очолила методист Г.П. Миколюк. Після централізації бібліотек району (1978 р.) вона була призначена і директором ЦБС (працювала на цій посаді до 1995 року).

Характерним для центральної бібліотеки завжди була і є змістовна масова робота, що пов'язувалася з краєзнавством. Неодноразово в її стінах проводилася читацька конференція по книзі "Велика рідня" з участю її знаменитого автора-земляка М.П. Стельмаха, згодом –  зустрічі з його сином Ярославом. Святом не лише жителів Літинського району, а й всієї Вінниччини стало відзначення 90-річчя від дня народження М.П. Стельмаха у с. Дяківцях. Талановитому землякові віддавали шану не тільки працівники центральної, а й більшість сільських бібліотек, які організували цикли різноманітних заходів: книжкові виставки, виставки кращих малюнків учнів по творчості письменника, вечори на теми "М.П. Стельмах – співець землі Подільської", "М. Стельмах у поетичному слові", "Стельмах про рідне село Дяківці", "М. Стельмах і Вінниччина" та ін.

В ЦБ знайшло свою першу читацьку аудиторію і покоління юних поетів Літинщини, тут відбулася презентація поетичної збірки початківців – "Зорі у траві".

Біля 1400 примірників краєзнавчих видань, що нараховуються у фонді ЦБ, знаходять свою стежину до читача, в ньому сформовані також газетно-журнальні матеріали, рукописні спогади старожилів. Краєзнавчі матеріали широко популяризуються на інформаційному стенді "Літинщина – день за днем".

Літературно-музичний вечір "Шевченко, як художник" в читальному залі ЦРБ

Систематичним стало проведення Шевченківських, Стусівських читань.

Традиційними в діяльності як центральної, так і бібліотек району є уроки народознавства: "Звичаї і традиції в Україні", "Із невичерпної цілющої криниці", "Обереги рідного вогнища", "Чарівний світ бабусиної світлиці". Багато уваги приділяється відродженню української мови: проводяться свята, вечори, конкурси. Переможцям обласного конкурсу "О мово моя, душа голосна України" стали обдаровані діти Літинського району, юні поети: Н. Мрачківська, І. Парфенюк, О. Зайцева, Д. Сидорук.

При центральній бібліотеці працює любительське об'єднання "Літературна вітальня", відкрито клуб естетичного напрямку "Школа моделей".

В 1995 році на базі центральної бібліотеки було відкрито "Подільський народний університет культури". Ця громадська культурно-освітня організація, яка набула широкої популярності далеко за межами району, сьогодні активно співпрацює з ЦБ.

Значний вклад в роботу центральної бібліотеки внесли Т.Ф. Василенко, П.С.Франківська, В.Я. Ромайська, Г.П. Бабійчук, Г.П. Миколюк, М.І. Драчук, С.Г. Афанасьєва та позаштатний бібліотекар Н.О. Победоносцева – вчителька-пенсіонерка, яка довгий період безоплатно працювала на абонементі і в читальному залі.

2. Районна бібліотека для дітей

Адреса: 22300, смт Літин, Вінницької обл., вул. М. Урицького, 2

Тел.: 2-01-49

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – понеділок

Штат: 4 чол.

Заснована: в 1948 році

Фонд – універсальний – 23,5 тис. прим., в т. ч. українською мовою – 11,0 тис. видань, 38 назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. Щороку обслуговує 2,2 тис. дітей.

Працює клуб “Калинонька”, ляльковий театр “Теремок”.

Гончар Галина Трохимівна, заст. директора ЦБС.

Народилася 22 січня 1952 року в с. Велика Ростівка Липовецького р-ну Вінницької обл. Закінчила Вінницький державний педагогічний інститут ім. М. Островського (1975 р.). На даній посаді – з червня 1992 р.

Сторінки історії:

За записами в інвентарній книзі, Літинська районна бібліотека для дітей та юнацтва заснована в 1948 році. Першою її завідуючою призначається Л.А. Кас'янова. Розмістилася бібліотека в 2 кімнатах загальною площею 75м², тут організовується абонемент та читальний зал.

Новоорганізованій бібліотеці з фондів районної бібліотеки для дорослих було виділено 425 примірників книг, а на кінець року він складав 895 примірників. Послугами бібліотеки користувалося 695 читачів.

В 1959 році бібліотека перейшла на нову форму обслуговування – відкритий доступ, її фонд складав 15,2 тисяч видань, а учні райцентру були її читачами.

У 1962 році бібліотеку реорганізовано в районну бібліотеку для дітей.

У 1968 році бібліотеці надається приміщення площею 150 м², вона обслуговувала 1411 читачів, фонд її на той період складав 15,7 тис. видань.

У 1971 році бібліотеку очолила В.Я. Ромайська, а в її шатат вводиться 3 працівники. Організовується краєзнавчий куток, фонд на кінець 1974 року зростає до 19,1 тис. примірників.

З 1980 по 1983 рік посаду завідуючої РДБ обіймала Л.М. Дровозюк, а з 1983 по 1992 рр. на цій посаді успішно працювала Н.Ф. Савчук.

При бібліотеці з 1991 року працює народознавче об'єднання "Калинонька", учасниками якого є учні 3-4 класів. З його допомогою діти побували в захоплюючій грі-подорожі "Мій рідний край", у "Світі улюблених казок", на "Святі осені", “Андріївських вечорницях”.

В 1993 році бібліотека переводиться в приміщення спортивного комплексу (2 кімнати площею 250м²).           

На кінець 1994 року штат бібліотеки збільшився до 4 чоловік, було обслужено біля 2,3 тис. читачів, а фонд становив 28,4 тис. видань.

В 1998 році районна бібліотека для дітей відзначила своє 50-річчя.

В останні роки бібліотека має в своїх фондах 23,5 тис. видань і обслуговує понад 2,2 тис. читачів, видача літератури складає 40,2 тис. примірників.

3. Пеньківська бібліотека-філіал Літинської ЦБС

Адреса: 22300, с. Пеньківка, Літинського р-ну, Вінницької обл.

Режим роботи: з 10 до 19 год.

                                Вихідний – понеділок

Заснована: в 1923 році

Фонд  – універсальний – 21,4 тис. прим., 10 назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист. каталоги; картотеки: СКС, краєзн.

Бібл. обслуг.: чит. зал., аб., МБА. Щорічно обслуговує понад 500 читачів.

При бібліотеці функціонує клуб “Юний краєзнавець”.

Кузьменко Олеся Іванівна, зав. бібліотекою.

Народилася. Закінчила Київський інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1994 р.).

Сторінки історії:

В 1923 р. в с. Пеньківці було відкрито хату-читальню, а перед самою війною (1941 р.) відкрилась бібліотека, фонд якої налічував 300 книг.

На початку 50-х років в клубі села було розміщено невеличку бібліотеку, яку довгий час очолювала О.Д. Середюк, а з 1965 по 1994 рр. бібліотекою завідувала Р.В. Бауліна

В 1967 р. бібліотеці було присвоєно почесне звання “Бібліотека відмінної роботи”, вона неодноразово виходила переможцем в змаганні серед бібліотек системи.

30 грудня 1982 р. бібліотеку було переведено в нове приміщення, де розмістилися фонд дитячої літератури, читальний зал, абонемент для дорослих.

Працівники філії проводять велику пошукову роботу по створенню історії свого села, зібрано досить багато фотографій, документів, спогадів односельців (розпочинала цю роботу Бауліна Р.В. з 1968 р., нею також організовано клуб за інтересами “Юний краєзнавець”).  Клуб продовжує працювати і понині, а його активними учасниками є школярі та молодь села. Саме з їх допомогою оформлено альбоми: “Пеньківка колись і тепер”, “Ніхто не забутий, ніщо не забуто”, “Наш біль – Афганістан”, “Спогади старожилів” (з історії села, життя окремих людей), “Ветерани та учасники Великої Вітчизняної війни – наші односельці”.

Село Пеньківка в роки війни було повністю спалене.

Юні слідопити провели велику дослідницьку роботу і уточнили списки загиблих односельців: де воював, у якому званні перебував, де загинув, коли і де похований, склали також списки репресованих односельців, зібрали матеріали про репатрійованих юнаків і дівчат у роки війни.

В бібліотеці постійно проводяться зустрічі для учнівської молоді з тими мешканцями села, що були колись вивезені в неволю до гітлерівської Німеччини, а згодом повернулись до рідного села. Хвилюючими є розповіді, зустрічі з людьми, які пережили голодомор 1932-1933 рр.

Зараз цю подвижницьку роботу Р.В. Бауліної продовжує її дочка О.І. Кузьменко.

4. Мережа бібліотек-філій:

5. Клуби-бібліотеки:

Подільський народний університет культури (ПНУК)

Адреса: 22300, Вінницька обл., смт Літин, вул. В. Леніна, 17

Тел.: 2-04-66 (код 04347) та в м. Вінниці – 26-18-30 (код 0432)

Щепілова Наталія Геннадіївна, керівник проекту та голова Ради ПНУК.

Народилася в 1961 році у м. Цілинограді. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1985 р.) за спеціальністю бібліотекар-бібліограф. Працювала на посаді бібліографа-краєзнавця Літинської районної ЦБС.

Сторінки історії:

ПНУК – міжрегіональна громадська культурно-наукова організація. Це єдиний на Україні Громадський центр системної самоосвіти для дорослих та дітей, в основу діяльності якого покладена концепція культури, як синтез етики, науки та мистецтва, що пронизує собою всі сфери життя. Його діяльність спрямована на необхідності узгоджених дій між освітою та культурою, про мости співробітництва, створення життєвої лабораторії, яка висвітить можливі шляхи вдосконалення людини, збагатить досвід самовдосконалення, самоосвіти та співтворчості на основі Реріхівської Концепції Миру, а також піднесення рівня культури вчителя, працівника культури та використання потенціалу бібліотеки в справі поліпшення навчально-виховного процесу через внутрішню культуру вчителя.

Обрано керівний орган університету, в кількості 7 чол., ревізійну комісію. Розроблено Статут, опис та символіку ПНУК. Діє експертно-консультативний орган, який забезпечує: інтеграцію ПНУК – у зовнішнє середовище; органічний зв’язок науки з населенням; швидке впровадження нових наукових технологій в практику життя; творчий науковий процес здійснюваний університетом; експертну оцінку програмних документів; законотворчі ініціативи та нормативні акти у сфері культури.

Керівним органам університету розроблено макро-проект: „Подільський народний університет культури”, реалізація якого розрахована на період з 1995 по 2011 рр.

Місія макро-проекту – об’єднати і сконсолідувати зусилля громадськості, колективів культурно-освітніх закладів, вищої школи для внесення науково-естетичних засад в усі сфери життєдіяльності людини та утвердження пріоритетної ролі Культури, як фундаменту для формування демократичного гуманного суспільства, кардинальною віссю якого є культурно-духовне становлення та всебічний розвиток людини.

Мета макро-проекту – створити у смт Літині ПНУК – громадський центр самоосвіти та наукового просвітництва, який ставить і вирішує питання культури як систему етики, науки, мистецтва та праці, що охоплює собою всі ланки людського буття, шляхом усвідомлення і втілення в життя високих реріхівських ідей культури та гуманізму.

Основні принципи діяльності

1. Самовдосконалення внутрішнього світу людини як основи переходу до нового мислення.
2. Поєднання процесу пізнання із творчими і практичними цілями життєдіяльності людей.
3. Співробітництво та інтеграція людей і колективів світоглядного спрямування на шляху до Єдиного Знання.
4. Гуманізація життя через синтез інтелекту і серця, гармонію духовного і матеріального, приватного із суспільним, індивідуального із універсальним.
5. Утвердження енергетичної єдності Планети, Людини і Космосу через прийняття соборної відповідальності народу за якість свого мислення.
6. Прийняття Культурного героя та засад Вчительства як основи людської культури та еволюції.

Основні види та напрямки діяльності

Затверджено рішенням

Ради ПНУК

ПРОСПЕКТ КУРСІВ САМООСВІТИ

слухачів Подільського народного університету Культури

ЛЮДИНА - НОСІЙ І ТВОРЕЦЬ КУЛЬТУРИ,

ЕНЕРГЕТИЧНА ЛАНКА В СТРУКТУРІ СВІТОБУДОВИ

Бібліотеки м. Могилева-Подільського

У 1992 році в Могилеві-Подільському була сформована система закладів культури. З районної ЦБС виведено 5 бібліотек райцентру, які в своїй діяльності підпорядковуються міському відділу культури.

В цю структуру ввійшли: бібліотека для юнацтва, бібліотека для дітей, міські бібліотеки № 1, 2 та 3. Ними обслуговуються різновікові категорії жителів міста. Фонди бібліотек налічують 125,2 тис. прим., а читанням охоплено понад 11 тис. чоловік.

При бібліотеках діють клуби за інтересами та любительські об’єднання, куди залучено більше однієї тисячі читачів-дітей, підлітків.

Структура:

1. Міська бібліотека для юнацтва

Адреса: 24000, м. Могилів-Подільський, пл. Т.Г. Шевченка, 1

Тел.: 2-62-38

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                      Вихідний – субота, неділя

Штат: 4 чол.

Заснована: в 1991 році

Фонд – універсальний – 17,6 тис. прим. книг.

ДБА: абетк., сист. каталоги; картотеки: СКС, краєзн. стат., дов. і бібліогр. л-ра.

Бібл. обслуг.: аб., чит. зал., щорічно обслуговує понад 3 тис. читачів. Рідкісне видання: “Энциклопедический словарь русского библиографического института Боанат".    2-е стереотипное издание.

Діє любительський клуб “Витоки”.

Платні послуги: “нічний абонемент”, “абонемент вихідного дня”, виконання бібліографічних довідок.

Благодійники бібліотеки: МП “Меркурій”.

 Крижанівська Анжела Миколаївна, зав. бібліотекою.

Народилася в 1972 році в м. Могилеві-Подільському. Закінчила Херсонське училище культури (1992 р.), Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1996 р.). Працювала в міській юнацькій бібліотеці. На даній посаді з 1999 р.

Сторінки історії:

В 1991 р. в приміщенні колишнього міському Компартії України було відкрито міську юнацьку бібліотеку-філіал центральної бібліотечної системи.

В 1992 р. бібліотека виходить зі складу районної ЦБС і переходить в підпорядкування міського відділу культури. З 1992 по 1997 рр. бібліотеку очолювала М.Ю. Швець, 1997-1998 рр. на посаді завідуючої працювала К.К. Колісник, а з 1999 р. – А.М. Крижанівська. Нині налагоджено тісні контакти з загальноосвітніми та музичними школами, координується робота з їх бібліотеками, міським відділом сім’ї та молоді, центром зайнятості. З метою забезпечення духовних запитів читачів, виховання майбутніх громадян незалежної України, працівники бібліотеки широко використовують як традиційні, так і нові цікаві форми роботи: конкурси, театралізовані свята, КВК, години роздумів, Шевченківські та Стусівські читання, прем’єри книг.

За 10 років діяльності бібліотека завоювала визнання у молодого читача.

2. Міська бібліотека для дітей

Адреса: 24000, м. Могилів-Подільський, вул. Володимирська, 16

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – п’ятниця, субота

Штат: 3 чол.

Заснована: в 1934 році

Фонд: дитячі книги, брошури, журнали – 27,1 тис. прим. З них: 19,7 тис. – книги, 6,2 тис. – брошури, 1,3 тис. – аудіовізуальні матеріали.

ДБА: сист. для учнів 3-4, 5-9 кл., абетк. каталоги; картотеки: СКС, краєзн. 

Бібл. обслуг.: аб., чит. зали: дошк. і учнів 1-4, 5-9 кл. Щорічно обслуговує 2270 читачів.

Платні послуги надаються щорічно в сумі 230-250 грн.

Благодійники бібліотеки: ВАТ “Машинобудівний завод ім. С. Кірова”, МП “Електрон”, заводд газового устаткування, водоканал, МП “Овіс”, банк “Аваль”, “Укрброксервіс”, МП “Меркурій”.

Михайляк Людмила Василівна, зав. бібліотекою.

Народилася 3 березня 1955 р. в с. Хоменки Шаргородського р-ну Вінницької обл. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є.  Корнійчука (1979 р.). На даній посаді з липня 1998 р.

Сторінки історії:

Заснована в 1934 році обласним відділом народної освіти, як міська дитяча бібліотека. Її першим завідуючим був призначений Р.Г. Шейвехман, який працював до початку війни. Функціонувала бібліотека і в роки війни. В повоєнні роки (до 1949 р.) бібліотеку очолювала О.В. Завадська, яка вивела її в число кращих в області. В 1948 р. бібліотека за хороші показники в роботі нагороджена Грамотою Комітету в справах культурно-освітніх установ при Раді Міністрів України.

В 1953 р. бібліотеці було виділено місцевою владою спеціальне просторе приміщення (до того вона знаходилася в одному приміщенні з бібліотекою для дорослих). Це дало змогу організувати окреме обслуговування читачів-дітей різних вікових груп: створено абонемент і читальний зал для учнів молодшого шкільного віку та абонемент і читальний зал для учнів середнього і старшого шкільного віку.

В 1958 р. м. Могилів-Подільський стає містом обласного підпорядкування. Для новоутвореного райвиконкому передають приміщення бібліотеки, а для неї виділяється 8 кімнат 1-го поверху житлового будинку. Тут бібліотека знаходиться до цього часу.

В 1962 р. бібліотека реорганізовується з районної бібліотеки для дітей та юнацтва в районну бібліотеку для дітей, а в 1998 р. – в міську бібліотеку для дітей.                   

3. Могилів-Подільська міська бібліотека № 1
   

Адреса: 24000, м. Могилів-Подільський, вул. Полтавська, 14

Тел.: 2-87-53

Режим роботи: з 10 до 18 год.

                                Вихідний – неділя

Штат: 3 чол.

Заснована: в 1947 році

Фонд – універсальний – 42,3 тис. прим., з них книг – 33,9 тис., газет, журн. і брошур – 8,4 тис. прим.

ДБА: абетк., сист. каталоги; картотеки: СКС, краєзн. мат., фонд використ. дов., дов. і бібліограф. л-ра.

Бібл. обслуг.: чит. зал, абонементи для дорослих і дітей. Щорічно обслуговує 2,4 тис. читачів.

Благодійники бібліотеки: ВАТ “Машинобудівний завод ім. С. Кірова”, завод газового устаткування, “Вторчермет”.

При бібліотеці діє клуб “Краєзнавець”.

Грабовська Наталія Володимирівна, зав. бібліотекою.

Народилася 1961 р. в м. Могилеві-Подільському. Закінчила Сорокське культосвітнє училище та Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1995 р.). Працювала в Суворовській ЦБС (Республіка Молдова). З 1987 р. працює в міській бібліотеці № 1 м.Могилева-Подільського.  З 1993 р. її очолює.

Сторінки історії:

Заснована в 1947 р. як районна бібліотека. Її першою завідуючою стала Виходець, з часом її змінила С. Фурер, а з 1953 р. бібліотеку очолила Г. Камінська. В цей складний повоєнний період відновлення міста, відроджувалась і бібліотека, активно формувалися її фонди, налагоджувалось обслуговування читачів.

В 1959 р. бібліотеку передають міській раді, вона стає міською, відповідно, міняються її функції, зосереджується увага на обслуговуванні мешканців міста. Характерною ознакою діяльності бібліотеки того періоду була тісна співпраця з колегами Молдови, що взаємозбагачувало та урізноманітнювало проведення спільних заходів.

В 1969 р., по закінченню Кишинівського університету бібліотеку очолила Т.М.Демид, уродженка Могилів-Подільського району. За період її керівництва були створені сприятливі умови для роботи бібліотекарів та обслуговування читачів.

З 1976 р. бібліотека входить до складу Могилів-Подільської ЦБС.

Нині бібліотека обслуговує людей різного віку і різних професій.

Могилів-Подільська районна централізована бібліотечна система

ЦБС створена в 1976 році. На той період вона об’єднувала 83 публічних бібліотеки системи Міністерства культури: більш ніж мільйонний фонд та високого професійного рівня кадровий потенціал. Понад два десятиліття її діяльність здійснювалась під керівництвом Глаголєвої В.В., з ім’ям якої пов’язано немало добрих справ у розвитку бібліотечної галузі регіону.

На базі ЦБС неодноразово проводилися обласні і республіканські семінари бібліотечних працівників різних категорій, школи передового досвіду. На Вінниччині бібліотеки Могилів-Подільської ЦБС завжди відзначалися тісними зв’язками з органами влади, спеціалістами народного господарства, людьми, закоханими в книгу та мистецтво.

Досвід роботи бібліотек сіл Бронниця, Садківці, Серебрія, Яришів, смт Вендичани сягнув далеко за межі області.

В 1991 р. в адміністративно-територіальному поділі Вінниччини відбулися зміни: створено новий Чернівецький район, до якого відійшла частина бібліотек з Могилів-Подільської ЦБС, а з 1992 р. – ще 4 міські бібліотеки відійшли від ЦБС.

Бібліотечний фонд універсальний – 660,4 тис. прим., в т.ч. українською мовою – 51,9%. Щороку обслуговує 24,7 тис. користувачів, в т.ч. дітей – 6,5 тис., юнацтва – 4,4 тис., книговидача становить 511 тис. документів та примірників.

Штат: 48 працівників (фахівців – 68,7%) .

Структура:

1. Центральна бібліотека

Адреса: 24000, м. Могилів-Подільський, вул. Київська, 28

Тел.: 2-32-11

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – неділя

Штат: 10 чол. (80% – фахівців)

Заснована: в 1904 році

Фонд – універсальний – 70,9 тис. прим., 62 назви газет і журналів.

ДБА: абетк, сист., звед. краєзн. каталоги; картотеки: СКС, назв худож. творів.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., юнац. каф., МБА, книгоноші. Щороку обслуговує понад 4,4 тис. користувачів, книговидача – 82,6 тис. документів.

Платні послуги: видача книг з чит. залу на ніч, на вихідний день (“Нічний абонемент”, “Абонемент вихідного дня”), оформлення реєстраційних документів при записі в бібліотеку, виконання бібліографічних довідок, користування комерційною літературою підвищеного попиту, послуги оренди приміщення, МБА, пеня за затримку книг.

Понад 20 років функціонує літературно-мистецький салон “Ліра”; діє клуб для юнацтва – “Зустріч”.

Головенко Наталія Петрівна, директор ЦБС.

Народилася 12 січня 1954 р. в с. Тарасівка, Володарського району на Київщині.

Закінчила Киїівський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1976 р.). На даній посаді з 1997 р.

Сторінки історії:

Могилів-Подільська центральна бібліотека – одна з найстаріших публічних бібліотек Подільського краю. Своє існування вона розпочала як приватна бібліотека М.І.Корценштейна у 1904 р., який і вважається роком її заснування.

В 1917 р. була націоналізована і перейменована в першу державну бібліотеку міста, другою – стала бібліотека єврейського клубу. В 1919 році відбулося їх об’єднання в міську бібліотеку, яку очолив Т.С. Гольденберг.

Книжкові фонди бібліотеки “громадського зібрання польського дому” були на той час сконцентровані у відділі народної освіти. На їх базі започатковано книгосховище, яким завідував М.І. Корценшейн. В 1924 році до міської бібліотеки було приєднано книгосховище і змінена її назва – центральна міська бібліотека, якій в 1958 році надано статус районної.

В перші роки свого існування публічна бібліотека знаходилася в невеличкому приміщенні, а зібрання її не перевищували 10 тис. прим. видань. Напередодні Великої Вітчизняної війни, фонди районної бібліотеки налічували 53 тис. примірників.

В роки фашистської окупації приміщення бібліотеки було зруйновано, фонди пограбовані, багато цінних видань знищено. Бібліотекарям-ентузіастам вдалося зберегти лише 1715 видань, які до того ж знаходилися в занедбаному стані.

По завершенні окупації міста, роботу по відродженню бібліотеки очолила її завідуюча М.М. Гумовська. При підтримці колег та населення міста активно велась відбудова приміщення, збір книг у населення, організація фонду, створення ДБА.

Згодом бібліотеці виділили 4-х кімнатне приміщення, де розпочали роботу абонемент і читальний зал. В 1958 р. в бібліотеці організовано відкритий доступ до книжкових фондів.

З 1975 р. приміщення бібліотеки розширюється, відділ обслуговування та інші підрозділи переводяться в приміщення новозбудованого районного Будинку культури.

Глаголєва В. В. – директор ЦБС з 1976 по 1977 рр.

В 1976 р. районна бібліотека здійснює централізацію державних масових бібліотек регіону, отримує новий статус, розширюються її функції та змінюється назва, вона стає центральною бібліотекою Могилів-Подільської районної ЦБС.

Сьогодні ЦБ – справжній інформаційний, бібліотечно-бібліографічний, краєзнавчий, культурно-освітній центр. Її працівники багато уваги приділяють духовному відродженню народу, популяризації української книги, рідної мови, традицій і звичаїв Подільської землі. Важливі напрямки її діяльності – краєзнавство, народознавство. В бібліотеці проводяться літературно-мистецькі заходи, зустрічі з місцевими митцями, які завоювали немало прихильників серед читацької аудиторії. В полі зору ЦБ і питання формування екологічної культури, правового виховання.

Конкурс "Ну-мо, бабусі!" в ЦРБ

Серед працівників сільських бібліотек немало творчих самобутніх фахівців, які є ініціаторами численних починань, чим примножують добру славу бібліотекарів Вінниччини. Одна з них – Маковійчук М.П. (с. Серебрія), гуртуючи навколо бібліотеки односельців, тих, хто не байдужий до розвитку культури на селі, впевнена, що тільки об’єднавши зусилля, можна вирішити проблеми, які не під силу одній людині. Завдяки громаді, було створено музей села, саме бібліотека стала центром культури: до послуг користувачів – читальний зал, абонемент, кімната юного читача.

Робота з дітьми та юнацтвом, займає особливе місце в діяльності зав. філіалом с. Козлів О.Ф. Носійчук. Вона вважає, що бібліотека залишилась чи не єдиним центром на селі, де діти мають можливість одержати книги, спілкуватися, творчо розвиватися, відпочивати. Цікаво і змістовно проходять тут різноманітні конкурси, вікторини, уроки народознавства, уроки духовності.

В постійному пошуку і їх колеги О.В. Гулицька (с. Юрківці), Л.Ф. Стецюк (с. Слобода-Яришівська), А.Г. Малай (с. Бронниця) та ін.

2. Мережа бібліотек-філій:

Мурованокуриловецька районна централізована бібліотечна система

ЦБС створена в 1978 році. Її бібліотечний фонд – універсальний – 340,3 тис. прим.,  в т.ч. укр. мовою – 45,7%. Щороку обслуговує 14,7 тис. користувачів, в т.ч. дітей – 4,9 тис., біля 2 тис. юнацтва. Книговидача – 207 тис. документів.

Працює 9 клубів та об’єднань за інтересами.

Штат – 48 працівників (фахівців – 83,3%).

Структура:

1. Центральна бібліотека

Адреса: 23400, смт Муровані Курилівці, вул. В. Леніна,78

Тел.: 2-11-97

Режим роботи: з 8 до 18 год.

Штат: 12 чол. (100% – фахівців)

Заснована: в 1924 році

Фонд – універсальний – 39,7 тис. прим., 60 назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., каф. юнацтва, МБА. Щороку обслуговує 2,6 тис. користувачів, книговидача – 28,3 документів.

Функціонує літературне об’єднання “Молодь і право”, клуб любителів поезії “Сонет творчої душі”.

Драганюк Людмила Семенівна, директор ЦБС, заслужений працівник культури України (2001 р.).

Народилася 12 жовтня 1951 р. в с. Немерче Мурованокуриловецького району, Вінницької області.

Закінчила Чернівецький державний університет (1978 р.). На даній посаді – з 1979 року.

Сторінки історії:

В практику роботи бібліотеки впроваджуються інноваційні аукціони, літературно-музичні свята, брейн-ринги, які сприяють залученню користувачів. Масові заходи проводяться на високому професійному рівні, і користуються авторитетом у читачів. Вони сприяють активній популяризації книги, створенню позитивного іміджу бібліотеки. Змістовно і цікаво проводяться літературно-мистецькі зустрічі, літературно-музичні вечори та вернісажі до ювілеїв письменників. Запам’ятався присутнім: вечір “Поезіє, душі моєї лийся”, присвячений 60-річчю відомого поета-земляка Гарвасюка Ю.В. Шевченківське свято “Живлять серце Тарасові джерела”, присвячене 160-річниці Кобзаря і 155-річниці Тарасового “Заповіту”, зібрало всіх шанувальників Великого Кобзаря. Виступи присутніх були сповнені любові і шани до вірного сина України.

Зворушливо, на ліричній ноті пройшов літературно-мистецький вечір “Сонет творчої душі”. Всіх присутніх полонила поезія поетів-початківців. Під час зустрічі відкрились нові таланти і нові імена.

Незабутні враження залишились в учасників вечора-реквієма “Знову весна на білому світі”, присвяченого річниці великої Перемоги.

Літературно-музичний вечір "Поезіє, з души моєї лийся" в ЦРБ

Темою традиційного свята гумору стали “Старі пісні про головне” – частівки, сценки. Вони додали настрою не одному любителю гумору.

З метою оперативного обслуговування бібліотечною книгою практикуються нестаціонарні форми роботи.

Чималим досягненням роботи бібліотеки є створення центру регіональної інформації, в якому вміщено повну і актуальну інформацію про діяльність установ і організацій району.

В ході акції “Поверни бібліотеці книгу” та “Подаруй бібліотеці книгу” в центральну бібліотеку надійшло більше як 500 примірників видань.

2. Районна бібліотека для дітей

Адреса: 23400, смт Муровані Курилівці, вул. В. Леніна, 80

Тел.: 2-11-97

Режим роботи: з  8 до 17 год.

                                Вихідний – субота

Штат: 3 чол.

Заснована: в 1951 році

Фонд – універсальний – 19,8 тис. прим., в т.ч. укр. мовою – 10,4 од., 35 назв газет і журналів (1,5 тис. грн.).

ДБА: абетк., сист. каталоги, СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. Щороку обслуговує 1,8 тис. користувачів, в т.ч. юнацтво – 400 чол.

Діють: ляльковий театр “Барвінок”, літературна-студія поетів-початківців “Джерельце”, клуб для дівчаток “Наталі”.

Соболєва Зоя Вікторівна зав. РДБ

Народилася  в 1960 р. в с. Пет-римани Мурованокуриловецького району.

Закінчила Тульчинське училище культури (1981 р.). З 1979 - на різних посадах ЦБС. Очолює бібліотеку з 2002 р.

Сторінки історії:

Мурованокуриловецька дитяча бібліотека – це місце, де, як у кришталевій посудині, різнокольоровими барвами відображаються всі фантазії і мрії дитинства, де дитина не просто отримує книгу, а прилучається до духовності. І вищою оцінкою діяльності бібліотеки впродовж усього періоду існування є завжди переповнені юними відвідувачами читальні зали.

Бібліотека підтримує й розширює творчі зв’язки зі школами райцентру, позашкільними культурно-освітніми закладами, громадськими організаціями. Цілеспрямовано і цікаво тут ведеться робота з популяризації бібліотечної книги, по залученню дітей до бібліотеки.

В практику роботи впроваджено бібліотечні інформини, бібліомарафони, родинні літературні конкурси, свята, вечори відпочинку. Стало доброю традицією проведення конкурсів веселих і кмітливих, в яких беруть участь команди дітей та батьків, посвята в читачі.

Співпраця з школою дала поштовх до традиційного проведення літературно-мистецьких конкурсів „Маленькі іскорки талантів”.

 Шевченківське свято "Живлять серце Тарасові джерела" присвячене 160-й річниці виходу в світ "Кобзаря" і  155-й річниці Тарасового "Заповіту"

3. Бібліотека-філія с. Вищий-Ольчедаїв Мурованокуриловецької ЦБС

Адреса: 23432, с. В. Ольчедаїв, Мурованокуриловецького р-ну, Вінницької обл.

Режим роботи: з  10°° до 17³⁰ год.

                                 Вихідний – неділя

Штат: 2 чол.

Заснована: в 1918 році

Фонд – універсальний – 11,4тис. прим., в т.ч. укр. мовою – 4,3 тис. прим., газет і журналів – 5 назв.

ДБА: абетк., сист. каталоги, картотеки СКС.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб. Щороку обсл. 600 користувачів.

Функціонують народознавчий клуб “Любисток” та клуб "Ветеран".

Сторінки історії:

Бібліотека була заснована в 1918 році. Під час Великої Вітчизняної війни була повністю знищена, а в повоєнні роки знову відновлена.

Вищеольчедаївська бібліотека-філія є однією з кращих в Мурованокуриловецькій ЦБС.

В період духовного відродження, посилення інтересу до історичного минулого України, її славних сторінок, бібліотека-філія проводить уроки народознавства, тематично-обрядові вечори, влаштовує книжкові виставки, фольклорні свята. Багато років тут працює народознавчий клуб “Любисток”. За змістом і методами роботи, нетрадиційними творчими підходами цей клуб є прикладом вдалого поєднання різних бібліотечних форм діяльності. Клуб об’єднує людей різного віку, професій, культурного і освітнього рівня.

Бібліотека-філія є тим місцем для дорослих і дітей, яке може об’єднати людей на основі інтересу до будь-якої галузі знань чи сфери діяльності. На даний час бібліотека – єдиний центр інформації та задоволення різносторонніх запитів читачів.

На високому рівні проводяться тут вечори-зустрічі з учасниками війни, багато років діє клуб “Ветеран”, активно впроваджуються в роботу нові нетрадиційні форми діяльності.

Москалюк Галина Володимирівна, зав. філією, 1963 р. народження. Закінчила Тульчинське училище культури (1981 р.). На посаду призначена в 1981 р.

4. 4. Мережа бібліотек-філій:

Немирівська централізована бібліотечна система

ЦБС створена в 1979 році. Бібліотечний фонд – універсальний – 885,6 тис. прим., документів, в т.ч. укр. мовою – 50,1%. Щороку обслуговує – 36,7 тис. читачів, в т.ч. дітей – 9,7 тис., юнацтва – 5,5 тис. Книговидача – біля 700 тис. документів.

В ЦБС працює 12 об’єднань та клубів за інтересами (Немирів, Брацлав, Воробіївка, Зяньківці, Кірово, Мухівці, Сподахи, Стрільчинці).

Штат: 82 працівники (фахівців – 67,0%).

Структура:

1. Центральна бібліотека

Адреса: 22800, м. Немирів, пров. М. Некрасова, 15

Тел.: 2-15-87, 2-15-60

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – субота

Штат: 14 чол. (100% – фахівців)

                Заснована: в 1920 році

Фонд – універсальний – 77,3 тис. прим., в т. ч. укр. мовою – 50,2%, 71 назва газет і журналів.

ДБА: абетк., сист., краєзн. каталоги; картотеки: СКС, фактогр.

Бібл. обслуг.: чит. зал, аб., МБА. Щорічно обслуговує 4,4 тис. користувачів, книговидача – 66,9 тис. документів.

Функціонують літературно-мистецькі клуби “Криниця”, “Ніка”.

Коваль Олена Анатоліївна, директор ЦБС.

Народилася 1 березня 1964 року в с. Холодівка Тульчинського району, Вінницької обл. Закінчила Тульчинське училище культури (1982 р.), Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1988 р.). На даній посаді з листопада 1994 року.

Сторінки історії:

Перша публічна бібліотека в м. Немирові відкрилася приблизно в 1920 році. Вже в 1922 році в районі нараховувалося 16 бібліотек з книжковим фондом 23 тис. примірників. В 1940 році фонд Немирівської бібліотеки становив 23 тис. примірників. Директором була Є.С. Ліпчакова. Під час Великої Вітчизняної війни бібліотека була знищена, але вже в 1944 році відновила свою роботу. Бібліотека на той час поділялася на дорослу і дитячу. Очолювала її П.О. Вихристюк. В 1958 році фонд бібліотеки становив 16,8 тис. примірників.

В 1964 році було збудоване спеціальне двоповерхове приміщення, в якому бібліотека знаходиться і до цього часу.

В цей рік відбулося ще кілька визначних подій в історії бібліотеки: пам’ятною була зустріч читачів-немирівчан з відомим письменником-земляком І.Ф. Стаднюком, на якій обговорювався його роман “Люди не ангели”. Запам’яталась читачам і зустріч з письменником-гумористом О. Чорногузом.

В 70-х роках значно пожвавилась масова робота бібліотеки: літературні вечори, читацькі конференції, виставки, бесіди, бібліографічні уроки, дні спеціаліста і дні інформації – ось далеко неповний перелік заходів.

Районна бібліотека стає школою передового досвіду для бібліотечних працівників області.

Поет К. Лазаренко на "Осінньому вернісажі"

В 80-ті роки розпочав свою роботу відомий на всю область літературно-мистецький клуб “Криниця”. Найбільш цікавими заходами, що тут відбулися, можна назвати: літературний вечір пам’яті В. Висоцького, вечори, присвячені ювілеям Т.Г. Шевченка і М. Вовчок, зустрічі з поетами-земляками Т. Яковенко, Н. Гнатюк, В. Козак, К. Лазаренко, місцевим композитором А. Благодиром, співаком-земляком П. Зібровим.

Бібліотека цих років стає базовою для навчання і підвищення кваліфікації слухачів обласних курсів, тут часто проводяться республіканські та обласні науково-практичні  конференції, семінари-практикуми, тощо.

Ветерани бібліотечної справи: Безрученко П.Н. – бібліотекар філії (с. Воловодівка), Дащенко М.М. – зав. бібліотекою-філією (с.Сподахи), Дяченко Т.К. – зав. бібліотекою-філією (с. Юрківці), Сачок М.М. – бібліотекар філії (с. Зяньковці), Стецюра Г.В. – методист ЦБ.

Сьогодні бібліотека залишається однією з кращих в області. Тут надаються додаткові платні послуги: пайова участь у передплаті журналів, нічний абонемент, позачергове користування літературою підвищеного попиту під заставу, бібліографічний пошук підвищеної складності тощо.

Бібліотека впроваджує новітні інформаційні технології, придбано комп’ютерне обладнання, створено регіональний центр інформації.

2. Районна бібліотека для дітей

Адреса: 28800, м. Немирів, вул. М. Некрасова, 15

Тел.: 2-04-74

Режим роботи: з 9 до 18 год.

                                Вихідний – субота

Штат: 5 чол.

Заснована: в 1947 році

Фонд – універсальний – 36,1 тис. прим., в т.ч. укр. мовою – 42,7%, 26 назв газет і журналів.

ДБА: абетк., сист. каталоги; картотеки: СКС.

Бібл. обслуг.: 2 чит. зали за віковими групами, 2 аб. Щороку обслуговує 2,8 тис. користувачів.

Діє школа "Росинка", клуб "Пізнайко".

Семененко Галина Петрівна, зав. РБД.

Народилася 1965 року в с. Боблів Немирівського району. Закінчила Тульчинське училище культури (1985 р.), Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1992 р.). На даній посаді з 1998 року.

Сторінки історії:

Немирівська районна бібліотека для дітей заснована в 1947 році. Її фонд складався з подарункових книг жителів містечка і налічував 2131 книгу. З 1948 р. в бібліотеці працює 2 працівника. На одній з посад працювала Губань К.Ф. Крім жителів міста, бібліотека також обслуговує студентів та викладачів педучилища, для них проводилися показові уроки інші масові заходи.

В 1965 р. бібліотеці надається нове приміщення, її фонд нараховує вже 18238 примірників, а книговидача становить – 33,5 тис. примірників, читанням охоплено 1444 чоловік. Виписується понад 60 назв газет і журналів.

В 1967 році Немирівській РДБ присвоюється почесне звання "Культурно-освітня установа відмінної роботи".

При РДБ три роки діє школа художнього слова “Росинка”, яку відвідують юні поети та гумористи. За підтримки досвідчених літераторів видано збірки поезій юних поетів “Нерозгублений цвіт” та “Немирівські жарти”, а також окремі персональні збірочки поезій “Танго в росах” Т. Вознюк, “Провесінь” І. Хоменко та “Барви настрою” Ю. Кузьмич і Н. Заєць.

Для дітей влаштовуються цікаві дійства, на яких буває сама її величність Королева Книг, Буратіно, Книжковий лікар, Васько – замазура, інші персонажі.

Для маленьких читачів створено клуб “Пізнайко”, який співпрацює з колективом редакції журналу “Пізнайко”, тут цікаво організована робота по правовому вихованню дітей.

Тиждень дитячої книги

3. Мережа бібліотек-філій: